Виїхати із-під безперервних дронових і ракетних атак та відновитися у мальовничих горах Буковини мали можливість координатори Центрів журналістської солідарності та працівники центрального офісу Національної спілки журналістів України.
Заключну підтримуючу зустріч для медійників у межах ретритно-відновлювальної програми «Природа як простір рівноваги» провела психологиня Інна Івженко.
Наприкінці перебування у Карпатах учасники помітили, наскільки змінився їх настрій, фізичний та психологічний стан загалом, а під час підсумкового заняття узагальнили отримані практичні поради від психологині для стабілізації свого стану в подальшому.
– Ми всі приїхали сюди трохи тривожні та втомлені, – підкреслила психологиня. – І це – не дивно, живемо у виснажливі часи війни. Але це місце у Чернівецькій області має цілющу силу. Кришталево-чисте повітря, тиша та велич гір, смачна їжа, повноцінний сон без раптових пробуджень, арттерапія – це той вид відпочинку, який потрібен саме вам, журналістам. Тому досвід, який ви отримали разом, переносьте у своє повсякдення – щодня знаходьте час побути у єднанні із природою, щоб наповнитись її цілющими ресурсами. За будь-якої погоди дозволяйте собі прогулянки, попіклуйтеся про щоденні сонячні ванни. Влітку йдіть до водойм, а у інші пори року – відвідуйте басейн. У вихідні обов’язково знаходьте час для хвилин творчості.
На журналістів чекала робота зі словами-образами, через які вони шукали особисті асоціації та сенси. На клаптиках паперу писали слова, передавали іншим, шукали та знаходили у собі те, як написане слово стосується їх. Хтось розпізнав у собі зірку, яка прокладає шлях іншим, коли темно і дезорієнтовано, хтось – сонце, яке піднімає настрій, додає бадьорості та підтримки, а хтось – щастя та тепло, яке виникає всередині за простими розмовами з людьми поруч.
– У колі підтримки приходить розуміння, що саме допомагає витримати життя зараз у прифронтових регіонах та Києві, – говорить Лариса Портянко, організаторка груп психологічної підтримки у Києві. – Спочатку, коли всі зібралися вперше, то мали такий серйозний вигляд, який нерідко притаманний нам під час круглих столів чи конференцій. А вже потім, коли почали спілкуватися та виконувати вправи, які запропонувала психологиня, враз відклали свою серйозність, занурились у процес творчості та дозволили собі побути трішки дітьми.
На згадку про пам’ятну подорож Карпатами Інна Івженко запропонувала зробити маленьку ляльку-оберіг. Тренерка крок за кроком показувала та супроводжувала увесь творчий процес:
– Лялька-мандрівниця – це маленька лялечка, у руках якої є клуночок. Лялька виготовляється із тканини, ниток, мережива та наповнюється крупою.
Трохи часу, поєднаного із жартами, дружніми розмовами та незвичною роботою з ножицям та тканиною – й у кожного вийшов свій особливий оберіг. Журналісти мали завдання розповісти, яка його лялька на перший погляд. Лунало багато версій, неповторних, як і кожен та кожна із присутніх: лялька-мандрівниця вийшла висока і струнка, весела і оптимістична, запаслива і стильна, а ще розумна, безпосередня, ексклюзивна, елегантна, особлива, життєрадісна, тендітна, гостинна та справжня господиня…
Після цього кожному учаснику запропонували поміркувати, як цей опис відгукується всередині.
– Створюючи ляльки-мандрівниці, ми ніби на деякий час вийшли з постійного потоку справ, новин і дедлайнів, – говорить асистентка Івано-Франківського ЦЖС Богдана Засідко. – Творчий процес допоміг нам сповільнитися, переключити увагу на себе і свою творчість, побачити власні ресурси й замислитися над тим, що саме дає сили. Ми часто проводимо зустрічі журналістів із психологами у своєму Центрі, бо знаємо, що для профілактики професійного вигорання дуже важливо вчасно помічати втому, працювати із цим, не чекаючи повного виснаження, і знати, що допомагає відновлюватися. Мені моя лялька нагадала, що я – гуцулка, яка тут виросла та із природи Карпатських гір черпає сили.
А далі, журналісти мали ще одне творче завдання – знайти у природному просторі комфортне підтримуюче місце для лялечки, зробити фото та поділитись ним із командою.
– Я не вперше виготовляла ляльку-мотанку, – говорить Наталія Назарова, координаторка Дніпровського ЦЖС, – але цього разу вона вийшла для мене особливою – справжньою лялькою-мандрівницею. Коли робила їй торбинку, подумала – нехай буде готова до нових доріг і вражень. Ми потім фотографували своїх ляльок на фоні гір і лісу, серед квітів, і тепер, переглядаючи ці фото, я подумки повертаюся в Мигове – туди, де дійсно вдалося перепочити, перезавантажитися і набратися сил.
Співкоординаторка Запорізького Центру журналістської солідарності Валентина Манжура підсумувала:
– Хочу ще раз подякувати нашій спілці, її керівництву і всім колегам, які були причетні до організації заходу за чудовий ретрит. Диво-дивне – ви всім нам показали, що і за короткий час можна так прекрасно відпочити та наповнитись новими силами, наснагою жити і працювати далі, попри все, працювати творчо, з натхненням. Дякую прекрасним тренерам. Спочатку до їх вправ, що мали залучити нас до процесу відновлення, ми поставилися дещо скептично. Збирати гілочки та квіточки і щось створювати, чи виготовляти мотанки ми ж, мовляв, не діти. Але через кілька хвилин робили це з таким натхненням і радістю, бо в душі кожного прокинулася ота сама дитина, яка вміє освітлювати своє життя. І наші душі оживали. А прогулянка в гори, гойдалка під хмари, спільні фото і стрибки! Одним словом – кайф. Було відчуття оновлення, радості і надії, було відчуття, що поруч – люди, на яких можна покластися. Команда! Дякую всім за це і за відпочинок душі!
Ляльки-мандрівниці попрямували разом із своїми власниками та власницями у різні частини України, щоб нагадувати про незабутні миті, проведені у спільному колі підтримки на Буковині.
Інформаційна служба НСЖУ
* * *
Ментальне здоров’я журналістів під час війни залишається одним із пріоритетів НСЖУ. Заходи із підтримки ментального здоров’я – це масштабна робота, яка здійснюється у тому числі через мережу Центрів журналістської солідарності.
Допомагають у цьому вітчизняні та міжнародні партнери.
Проведення ретритно-відновлювальної програми для журналістів «Природа як простір внутрішньої рівноваги» у Чернівецькій області стало можливим завдяки фінансовій підтримці Чеської спілки журналістів.
Спілка послідовно вибудовує систему підтримки для медійників, які працюють із травматичними темами, і продовжує запускати нові формати допомоги, як от цьогорічна програма реабілітації медійників у спеціалізованому медичному закладі, здійснена за підтримки “Нової пошти”.
Протягом 2025–2026 років НСЖУ за підтримки ГО «Офіс Дій» проводить регулярні зустрічі групи психологічної підтримки для медійників у Києві, а також у регіональних Центрах журналістської солідарності, зокрема, в Дніпрі, Сумах та Одесі. Зустрічі відбуваються у форматі щомісячних сесій, тривають до трьох годин, і спрямовані на профілактику вигорання та відновлення журналістів після важких робочих епізодів. З медійниками працюють досвідчені психологи, а саме: Тетяна Кучер, Олександр Макуха, Оксана Іванцова та інші.
Важливими є щомісячні онлайнові зустрічі для медійників, які проводяться спільно Центрами журналістської солідарності Львова та Дніпра.
Водночас у Запорізькому та Івано-Франківському регіонах психологічні сесії проводяться не лише в межах окремих проєктів, а й як частина сталої роботи Центрів журналістської солідарності, де формати варіюються від групових зустрічей до індивідуальних консультацій і практичних тренінгів. Тренінги в ЦЖС підсилюють медійну спільноту не лише емоційно, а й через прикладні навички самодопомоги.
