Колективні договори, суворе дотримання трудових прав та прямий соціальний діалог між працедавцями і профспілками є основою так званої «шведської моделі». Завдяки цій системі Швеція забезпечує високі соціальні гарантії для медійників. Про те, як працюють ці механізми, представниці Шведської спілки журналістів розповіли під час спеціального вебінару для Національної спілки журналістів України (НСЖУ).
Головна тема зустрічі – роль колективних перемовин у захисті прав журналістів, реформування умов праці та специфіка співпраці з організаціями роботодавців.
«Сьогодні ми говоримо про колективні перемовини та колективні договори. Я вже дуже добре знаю багатьох із вас — ми зустрічалися і в Стокгольмі, і на попередніх вебінарах», – зазначила міжнародна секретарка шведської спілки журналістів Вікторія да Сільва.
Основа системи: Шведська модель трудових відносин
Історія сучасних трудових відносин у Швеції бере початок із 1938 року, коли між працівниками та працедавцями було підписано першу базову угоду про порозуміння.
Суть шведської моделі полягає у максимальній independent-сті (незалежності) сторін від безпосереднього втручання держави – зокрема у питаннях нарахування заробітних плат. Держава лише створює законодавчу рамку (закони про захист зайнятості, робоче середовище, протидію дискримінації, відпустки тощо), а також надає послуги Медіаційного офісу у разі виникнення непорозумінь. Всі інші умови визначають самі сторони через договори.
Спікерка вебінару, керівниця переговорного відділу Шведської спілки журналістів Катаріна Дальскуг, зауважила: «Шведська модель характеризується тим, що сторони ринку дуже незалежні й завжди намагаються домовитися про найкращі умови для всіх. Договір описує чіткі правила співпраці та пропонує рамку для соціального діалогу».
Що регулює колективний договір?
Шведська спілка журналістів веде перемовини з організаціями роботодавців приватного та громадського секторів, що охоплюють друковані видання, телерадіомовлення, цифрові медіа та інформаційні агентства.
Колективні договори у медіагалузі детально регулюють:
- рівень заробітної плати та її регулярне підвищення;
- норми робочого часу та компенсацію за понаднормову працю;
- виплати та пільги під час декретної відпустки й догляду за дитиною;
- безпеку робочого середовища та гарантії збереження робочого місця.
«Для працедавців ця модель також дуже зручна: після досягнення згоди ризик раптових змін чи страйків мінімальний. Усі дотримуються встановлених правил, що гарантує стабільність всій економіці», – підкреслила Катаріна Дальскуг.
Ключові пріоритети під час перемовин
Процес укладання угоди починається з того, що спілка журналістів формує делегацію з конкретними вимогами та виносить їх на перемовини з працедавцями. У разі виникнення складних суперечок залучаються незалежні медіатори, що дозволяє уникнути страйків та судових тяганин.
Під час масштабних перемовин щодо оновлення колективних угод профспілка журналістів послідовно відстоює інтереси медійників.
«Найголовніші наші вимоги й очікування стосуються заробітної плати, робочих годин та умов праці. Ми працюємо над тим, щоб зарплати для журналістів підвищувалися, а робочий час зменшувався, при цьому зберігалися максимальні гарантії зайнятості», – звернула увагу Катаріна Дальскуг.
Нагадаємо, упродовж п’яти днів, 12-16 жовтня, у Швеції перебувала делегація Національної спілки журналістів України. До її складу увійшли 17 представників журналістської спільноти: координатори Центрів журналістської солідарності, редактори й журналісти прифронтових медіа, а також викладачі університетів. Учасники знайомилися з досвідом шведських колег, обговорювали спільні виклики та можливості для професійної співпраці.
Раніше ми розповідали про те, як шведські журналісти використовують у роботі штучний інтелект.
Також ми писали про те, що учасники навчального візиту до Швеції зустрілися з журналістами-фрилансерами, які працюють у спільному офісі.
А українські журналісти подарували шведським колегам кишенькові ляльки-мотанки, які створила журналістка та волонтерка з Енергодара Алла Шамрай.
Український журналіст Карл Волкогон, який нині живе у Швеції, також поділився враженнями від п’ятиденного візиту делегації Національної спілки журналістів України до Стокгольма, де був перекладачем.
Також Олександр Харченко, член Правління НСЖУ, директор комунікаційного департаменту НСЖУ, розповів, що п’ять днів дали можливість у професійному плані зрозуміти, як працюють шведські медіа. А ще він на прикладі візиту до Швеції поділився думками про те, чому журналісти важливі.
Координаторка Дніпровського центру журналістської солідарності НСЖУ Наталя Назарова зауважила, що під час зустрічей зі шведськими колегами учасники делегації розповідали про роботу Мережі центрів журналістської солідарності – ініціативи НСЖУ,
На офіційному YouTube-каналі Національної спілки журналістів України з’явився відеорепортаж про підсумки офіційного навчального візиту української делегації до Стокгольма.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: