Учасники навчального візиту до Швеції 16 жовтня зустрілися з представником шведського відділення міжнародної організації «Репортери без кордонів» (RSF) Еріком Ларссоном. У поїздці беруть участь представники НСЖУ та журналісти різних українських медіа. Візит організувала Спілка журналістів Швеції за підтримки Шведського інституту.
Найгірший рік за чверть століття
Ерік Ларссон розповів, що вже 25 років «Репортери без кордонів» щороку публікують Всесвітній індекс свободи преси. Нинішній рік виявився найгіршим за всю історію рейтингу. Швеція в ньому посідає п’яте місце, Україна – 55-те.
Високе місце Швеції, за словами Еріка Ларссона, зумовлене сильним законодавством, економічно стійкими медіа та розумінням політиками важливості вільної преси. Утім, він бачить і іншу реальність: працювати журналістом у Швеції – далеко не рай. Особливо складно локальним журналістам, які стикаються з погрозами, тож питання безпеки стоїть і тут. Останніми роками в країні ухвалили закони, що ускладнили журналістам доступ до інформації, і це найбільше відчувається на місцевому рівні. Не всі органи місцевої влади однаково відкрито співпрацюють із медіа. Ще одна проблема – злочинність: боротьба з нею веде до жорсткішого законодавства, яке теж ускладнює роботу журналістів. Локальні медійники загалом справляються з викликами, але вважають, що ситуація в шведській журналістиці погіршуватиметься.
Ерік Ларссон наголосив, що ситуація з демократією та свободою преси погіршується в усьому світі. Ще 25 років тому частка країн із хорошим станом свободи преси сягала 20 відсотків, тепер цей показник становить менше одного відсотка. Великий вплив на погіршення ситуації має російська агресія.
Надію, за його словами, вселяє те, що свободу преси у Швеції активно обговорюють, а це вже перший крок до розв’язання проблем. А на запитання, що допоможе покращити ситуацію, Ерік Ларссон відповів просто: «Треба більше любити одне одного».
Соцмережі як виклик для свободи слова
Однією з причин погіршення ситуації учасники зустрічі назвали розвиток платформ соціальних медіа. Про це, зокрема, говорила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, а також інші представники української делегації.
Українські журналісти навели низку прикладів позитивного впливу «Репортерів без кордонів» на розвиток вітчизняної медіасфери. Вони подякували організації за допомогу та всебічну підтримку.
Зустріч із керівництвом Спілки журналістів Швеції
Згодом українську делегацію привітала голова Спілки журналістів Швеції Ульріка Гіллерд. Вона подякувала гостям за візит і побажала успіхів, а учасники делегації своєю чергою подякували шведським колегам за організацію поїздки.
На запитання українських журналістів відповіла також Тове Карлен, яка представляє організацію шведських журналів. Вона працює з медіаіндустрією в різних напрямах, зокрема із законодавством щодо свободи слова. Тове Карлен зазначила, що для неї честь зустрітися з українськими колегами.
Розмова з «Репортерами без кордонів» показала, що навіть у країні з однією з найвищих позицій у світовому рейтингу свобода преси не є чимось гарантованим. Погрози місцевим журналістам, обмеження доступу до інформації та тиск платформ знайомі і шведським, і українським медійникам. Різниця лише в масштабі, адже українські журналісти працюють в умовах війни, яка, за оцінкою RSF, залишається головною загрозою для них.
Володимир Садівничий, НСЖУ. Фото НСЖУ
Дискусія з цього приводу: