Учасники навчального візиту до Швеції дізналися, як шведські журналісти використовують у роботі штучний інтелект.
До поїздки долучилися представники НСЖУ та журналісти різних українських медіа. Візит організувала Спілка журналістів Швеції за підтримки Шведського інституту.
Шведський журналіст, редактор газети Aftonbladet та учасник редакційної команди, що займається впровадженням штучного інтелекту Конрад Кронше розповів, як ШІ допомагає його редакції. Головний принцип вона сформулювала так: «Працюючи зі штучним інтелектом, не забувати про людину».
Нещодавно редакція запустила власну радіостанцію, і ШІ транскрибує для неї аудіозаписи. Раніше розшифровки робили вручну, і це була довга й нудна робота. Також редакція має цифровий інструмент для рерайтингу. Водночас журналістам не можна користуватися в роботі Google Перекладачем.
За допомогою ШІ створюють інфографіку, зокрема до дебатів під час нещодавніх виборів у Швеції. Штучний інтелект аналізує, який контент цікавить аудиторію, та відфільтровує потік повідомлень від поліції й інших джерел. Редакція має чатбот, який спілкується з читачами на основі новин. Його мета – заохотити людей перейти за посиланням на статтю.
Усі матеріали, створені з допомогою ШІ, редакція обов’язково позначає, особливо візуальний контент. Тривають і дискусії про те, якими програмами варто користуватися. «Жоден штучний інтелект не може повністю замінити журналіста. Він, наприклад, не візьме інтерв’ю», – наголосив Конрад Кронше. На його думку, ШІ має залишатися лише інструментом, який допомагає журналістам. Водночас сім найбільших сайтів Швеції активно його використовують, і він допомагає монетизувати контент.
Українські журналісти запитали, чи не призвело впровадження ШІ до скорочень у редакції. «Ми нікого не звільняли. Навпаки, штучний інтелект допомагає нам бути першими й лідирувати на ринку», – відповів Конрад Кронше.
«Слухаємо, і завидки беруть! На жаль, журналісти локальних медіа в Україні ще не навчилися використовувати ШІ настільки ефективно», – поділилися враженнями учасники візиту.
Шведський приклад показує, що штучний інтелект бере на себе рутину: розшифровку записів, аналітику, сортування потоку повідомлень. Так у журналістів залишається більше часу на те, чого машина не вміє, – розмову з людьми, перевірку фактів і власне бачення теми. Для українських локальних редакцій із їхніми невеликими командами такий підхід може стати способом вижити й конкурувати. Але для цього потрібні навчання та чіткі редакційні правила, зокрема щодо прозорого позначення ШІ-контенту.
Олександр Кульбака, НСЖУ, фото НСЖУ
