Ризики, з якими стикалися журналісти, висвітлюючи агресивну війну Росії проти України, залишалися найбільш нагальною проблемою, пов’язаною з безпекою журналістів у Європі у 2024 році. Про це йдеться у щорічному звіті організацій-партнерів Платформи Ради Європи з просування захисту журналістики та безпеки журналістів.
Звіт під назвою «Звіт про свободу преси в Європі 2024: Протидія політичному тиску, дезінформації та ерозії незалежності медіа» також визначає серйозними загрозами цифрове стеження за журналістами та його ризики для конфіденційності джерел, транснаціональні репресії проти журналістів – зокрема, з боку Росії та Білорусі, – а також тенденцію до захоплення медіа урядами в деяких країнах.
Звіт попереджає про зростання загрози дезінформації, включаючи вміст, згенерований штучним інтелектом, та державну пропаганду, що використовуються для маніпулювання громадською думкою та підриву незалежної журналістики.
Партнери платформи адресують низку рекомендацій, закликаючи Раду Європи, Європейську Комісію та 46 держав-членів Ради Європи до посилення правового захисту журналістів, захисту від дезінформації та заходів проти захоплення медіа та стеження. Вони закликають уряди та установи підтримувати свободу преси через реформи політики, прозорість та посилений захист від загроз і переслідувань.
У 2024 році партнери платформи опублікували 266 попереджень про фізичні напади, залякування, затримання, безкарність та інші обмежувальні дії, що трохи нижче кількості попереджень у 2023 році (285), але значно вище рівня до COVID.
Країнами з найбільшою кількістю попереджень були Україна (40), більшість з яких пов’язані з російськими окупованими територіями або інкримінуються російським силам, Росія (32), Туреччина (28), Сербія (20) та Грузія (18). Грузія зазнала найрізкішого зростання попереджень, більш ніж утричі порівняно з попереднім роком – переважно через напади на журналістів під час проєвропейських протестів.
Сімдесят вісім попереджень були пов’язані з зазіханнями на фізичну безпеку та недоторканність журналістів, порівняно з 52 у 2023 році, включаючи смерть української журналістки Вікторії Рощиної, яка перебувала під вартою в Росії, радника з безпеки «Reuters» Раяна Еванса та казахстанського журналіста Айдоса Садикова. За винятком воєнних дій, спричинених агресією Росії проти України, більшість фізичних нападів на журналістів були пов’язані з їхнім висвітленням публічних демонстрацій та виборів.
Станом на 31 грудня 2024 року 159 журналістів перебували під вартою по всій Європі, включаючи 44 у Білорусі, 30 в Азербайджані, 29 у Росії (додатково до 28 на окупованих Росією територіях України), 27 у Туреччині та 1 у Грузії.
Хоча зловживання правовими погрозами проти медіа та журналістів і далі викликають занепокоєння, партнери платформи вітають ухвалення рекомендації Ради Європи щодо протидії стратегічним позовам проти участі громадськості (SLAPP), ухвалення Європейського акту про свободу медіа (EMFA) та імплементацію директиви ЄС проти SLAPP і вірять, що вони сприятимуть створенню більш сприятливого середовища для свободи медіа.
«Цього року окремі розділи про три країни описують помітне погіршення свободи преси в Італії, Грузії та Словаччині, – сказав Генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес. – Окремий розділ також присвячений умовам праці журналістів. Відзначається, що з 35 проаналізованих європейських країн лише чотири – Данія, Німеччина, Ірландія та Швеція – гарантують гідні трудові права для журналістів. У звіті зазначається, що зростання нестабільності роботи журналістів, особливо фрілансерів та молодих журналістів, підвищує їхню вразливість до тиску та підриває їхню здатність вільно та етично висвітлювати новини. Для органів влади та соціальних партнерів нагально підтримати встановлення надійного трудового захисту для журналістів, щоб гарантувати громадський доступ до високоякісної, незалежної журналістики».
У квітні 2025 року Платформа безпеки журналістів відзначатиме своє 10-річчя. З моменту її запуску у 2015 році до 31 грудня 2024 року Платформа зареєструвала близько 2000 попереджень.
Завантажити звіт англійською мовою
Завантажити звіт французькою мовою
Щорічний звіт Платформи охоплює 46 держав-членів Ради Європи, а також Росію, після її виключення з Ради Європи у 2022 році, та Білорусь.
Платформа Ради Європи з просування захисту журналістики та безпеки журналістів була створена Радою Європи у 2015 році у співпраці з відомими міжнародними неурядовими організаціями, що діють у сфері свободи вираження поглядів, та асоціаціями і спілками журналістів, для надання інформації, яка може слугувати основою для діалогу з державами-членами щодо можливих захисних або коригувальних дій.
15 партнерів – це Європейська федерація журналістів, Міжнародна федерація журналістів, Асоціація європейських журналістів, Стаття 19, Репортери без кордонів, Комітет захисту журналістів, Індекс цензури, Міжнародний інститут преси, Міжнародний інститут безпеки новин, Фонд Рорі Пек, Європейський союз радіомовлення, PEN International, Європейський центр свободи преси та ЗМІ, Free Press Unlimited та Фонд правосуддя для журналістів.
Дискусія з цього приводу: