Національна спілка журналістів України, Київський центр журналістської солідарності продовжують розширювати інструменти безпеки для медійників, які працюють у прифронтових регіонах та висвітлюють наслідки російської агресії. Новою партією детекторів дронів «Чуйка» від українського виробника BlueBird Tech поповнилася мережа Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
Передача обладнання, яке допомагає журналістам вчасно виявляти небезпеку, відбулася у центральному офісі НСЖУ під час експертної дискусії «Журналістика в умовах дронових атак: безпека, підтримка та професійна солідарність». Дискусія зібрала широке коло учасників і вийшла емоційною, напруженою та динамічною.
Потреба в нових, сучасних засобах безпеки зростає з кожним новим днем війни. Російські безпілотники дедалі частіше становлять загрозу для журналістів, які працюють поблизу лінії фронту або документують наслідки обстрілів. Тож під час дискусії в НСЖУ учасники й учасниці говорили не лише про технічні засоби захисту задля збереження життя, а й про необхідність оновлення безпекових протоколів для роботи в умовах війни дронів.
«Всі журналісти в прифронтовій зоні стали воєнкорами», – Євгенія Кравчук
– Питання раннього виявлення дронів та адаптації безпекових протоколів є однією з центральних тем дискусії, – наголосив голова НСЖУ Сергій Томіленко. – Ми раді отримати нову партію з п‘яти детекторів дронів «Чуйка». Наприкінці минулого року нам передали таку ж кількість приладів. Пристрої українського виробництва, надані компанією BlueBird Tech, будуть доступні для безоплатного користування медійниками через Центри журналістської солідарності в Києві та Сумах, а також допомагатимуть у роботі журналістам і локальним продюсерам в Одеській області.
Нещодавно воєнна кореспондентка «5 каналу» Ольга Каліновська, яка теж була присутня на події, дістала контузію внаслідок атаки російського FPV-дрона під час роботи поблизу лінії фронту. Цей випадок став ще одним нагадуванням про те, наскільки швидко змінюються ризики для журналістів, які документують перебіг війни та її наслідки.
– Наша комісія збирає факти злочинів проти журналістики як професії, коли атак зазнають не лише українські журналісти, а так само й представники іноземних медіа. У нинішніх умовах медійники виконують особливу роль – фіксують воєнні злочини, а це прямий зв’язок до покарання тих, хто коїть такі вчинки, – сказала Євгенія Кравчук, народна депутатка України, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування порушень прав журналістів та злочинів Росії проти журналістів. – Комісія працює пів року, за цей час проаналізували майже тисячу воєнних злочинів різних категорій. Вважаю, що всі журналісти, які працюють на прикордонних і прифронтових територіях перетворилися на воєнних кореспондентів. І зараз треба робити все можливе, аби убезпечити їх від загроз. Ці пристрої дають таку можливість. Їх не може бути забагато.
Без маркування «Преса», але з детектором дронів – сьогоднішній протокол
До обговорення долучилися Себра Айрес (Sebra Ayres), американська журналістка, медіатренерка, представниця Fondation Hirondelle в Україні, Андрій Коваленко, продюсер міжнародних медіа, виконавчий директор Академії української преси, Юлія Янчук, заступниця директорки Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України, Ірина Сампан, воєнна журналістка, авторка і ведуча YT «На лінії вогню», Олександр Ярига, директор інформаційного агентства «Північ Медіа» (Суми), Роман Рибак, головний редактор інформаційного агентства «Північ Медіа» (Суми), локальні продюсери та фіксери.
Під час заходу Сергій Томіленко презентував новий практичний мініпосібник з безпеки журналістів в умовах дронових загроз. Видання підготовлене експертами НСЖУ за підтримки швейцарського фонду Fondation Hirondelle і містить практичні рекомендації для роботи в умовах зростання ризиків.
– Важливо, що участь у підготовці посібника брали і воєнні кореспонденти, зокрема з Харкова. Поради перевірені практикою, – наголосив Сергій Томіленко. – Росія свідомо ігнорує всі міжнародні стандарти щодо безпеки журналістів, тому одна з ключових порад колегам сьогодні: не використовуйте маркування «Преса». Що ж до захисту, то пристрої українського виробництва, надані компанією BlueBird Tech, будуть доступні для безоплатного користування медійниками через Центри журналістської солідарності в Києві та Сумах, а також допомагатимуть у роботі журналістам і локальним продюсерам в Одеській області.
Сергій Томіленко передав «Чуйки» Артему Перфілову, журналісту, локальному продюсеру міжнародних медіа (Одеса), а також Олександру Яризі, директору інформаційного агентства «Північ Медіа» (Суми).
Також Сергій Томіленко вручив Подяку Командувача Сухопутніх військ ЗС України Андрію Бистрову, PR-консультанту компанії BlueBird Tech, експерту із безпеки журналістів ЦЖС НСЖУ.
Важливий блок дискусії був присвячений українським фіксерам і локальним продюсерам, які забезпечують роботу представникам міжнародних медіа в Україні, аби світ знав правду про російську агресію. Діалог тривав у межах ініціативи, започаткованої журналістом та локальним продюсером міжнародних медіа Артемом Перфіловим за підтримки міжнародного журналістського проєкту Re Ukraine.
Учасники говорили про дедалі більші безпекові загрози, професійний розвиток, правовий захист та перспективи створення професійного об’єднання, яке могло б представляти інтереси спільноти і працювати над розвитком співпраці з міжнародними медіаорганізаціями. Була виокремлена роль Центрів журналістської солідарності НСЖУ як безпечних точок підтримки для медійників.
«Антидроновий захист воєнкорів – це не лише виявлення, а й знищення дронів», – Ярослав Юрчишин
Коментуючи інформаційній службі НСЖУ подію, Ярослав Юрчишин, народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, зазначив, що міжнародне гуманітарне право потребує вдосконалення у сфері гарантії безпеки цивільним.
– Росія, ігноруючи його, систематично і прицільно полює на журналістів на лінії фронту і не тільки, – сказав нардеп. – Якщо раніше знак PRESS на бронежилеті служив захистом, то сьогодні це – ціль. При тому, що ціль далеко від лінії фронту, бо сучасна війна – це війна не лише людей, але й дронів. Тому нам критично важливо переконати міжнародну спільноту, що антидроновий захист, який не лише визначає, але й знищує дрони, – це “must have” для сучасного воєнкорка чи будь-якого журналіста у воюючій країні. Ми вже переконали, що детектори дронів це – захист. Тепер справа за «погашувачами» дронів, тобто антидроновими засобами.
Ярослав Юрчишин висловив подяку НСЖУ за те, що влга постійно порушує це питання на міжнародних майданчиках.
– Дуже сподіваюся, що Спілці вдасться залучити до цієї роботи Європейську та Міжнародну федерацію журналістів. Бо це проблема не лише України. Атаки дронів на журналістів стають дуже небезпечним світовим трендом. Мусимо зупинити цей смертельний тренд, – наголосив депутат.
Дискусія засвідчила, що російська війна постійно створює нові виклики для медіа. Тому поряд із захистом свободи слова, велике значення мають питання фізичної безпеки журналістів, підтримка локальних продюсерів та фіксерів, а також розвиток мережевої професійної взаємодопомоги. Саме на це й спрямовуються ініціативи НСЖУ та Центрів журналістської солідарності.
* * *
Від початку повномасштабного російського вторгнення Національна спілка журналістів України зробила безпеку медійників одним із пріоритетних напрямів своєї роботи. Опорою цієї діяльності стала мережа Центрів журналістської солідарності, що діють у Києві, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Львові, Івано-Франківську, та Сумах. Тут журналісти можуть отримати захисне спорядження й технічну допомогу, консультації з питань безпеки та психологічну підтримку, а також працювати в безпечних умовах.
Особливу увагу Спілка приділяє тим, хто працює у прифронтових і прикордонних регіонах. НСЖУ регулярно передає редакціям і воєнним кореспондентам бронежилети, шоломи, аптечки, засоби зв’язку та портативні джерела живлення — усе, без чого сьогодні неможлива робота поблизу зони бойових дій.
З масовим застосуванням російських безпілотників перед медіа постала нова загроза, і НСЖУ послідовно порушує питання безпеки журналістів в умовах дронової війни – як усередині країни, так і на міжнародних майданчиках. Спілка наголошує: традиційні підходи до захисту медійників більше не відповідають реальним ризикам, адже журналісти дедалі частіше стають мішенню навіть на значній відстані від лінії фронту.
Відповіддю на ці виклики стало забезпечення журналістів детекторами дронів через мережу Центрів журналістської солідарності та підготовка практичних рекомендацій для роботи в умовах зростання дронових загроз. За підтримки міжнародних партнерів Спілка розробляє й поширює оновлені безпекові протоколи, адаптовані до реалій сучасної війни.
Паралельно НСЖУ документує випадки поранень, загибелі та переслідування журналістів, домагається міжнародної реакції на злочини проти медіа й обстоює посилення їхнього захисту через Європейську (EFJ) та Міжнародну (IFJ) федерації журналістів, ЮНЕСКО та інші міжнародні організації. Спілка послідовно нагадує: напади на журналістів — це не лише посягання на свободу слова, а й воєнні злочини, які мають дістати належну правову оцінку.
Інформаційна служба НСЖУ
