Російський FPV-дрон у Слов’янську влучив в автомобіль, яким користувалася команда іноземних журналістів. Шведський журналіст і письменник Мустафа Джан та іспанський фотограф Дієго Еррера не постраждали: вони щойно залишили автомобіль і зайшли до супермаркету. Машина згоріла разом із професійною фототехнікою та захисним спорядженням журналістів.
Про атаку, яка сталася вдень 24 вересня, першим повідомив український продюсер іноземних медіа Володимир Курінний. Він також оприлюднив фотографії знищеного автомобіля. За його інформацією, журналісти в момент удару перебували в будівлі поруч, а в автомобілі згоріли техніка та засоби захисту.
Пізніше НСЖУ зв’язалася безпосередньо з Мустафою Джаном, який розповів подробиці атаки голові Спілки Сергію Томіленку.
— Нам дуже, дуже, дуже пощастило. Ми були всередині супермаркету. Почули стрілянину — бум, бум, бум, — але спочатку особливо не реагували, хоча це було близько. Тут стріляють постійно. А потім ми відчули вибух усім тілом, здригнувся весь супермаркет, — розповідає Мустафа.
Коли журналісти вийшли назовні, автомобіль уже горів.
— Дрон ударив у той бік автомобіля, де сидить пасажир — саме там зазвичай сидів я. Це був дрон на оптоволокні: оптоволокно залишилося висіти на дереві. Машина була у вогні. Зробити вже нічого було неможливо. Нам пощастило буквально на дві хвилини.
На місце прибули поліція та рятувальники.
Разом із машиною згоріли камери і захисне спорядження
В автомобілі залишилася професійна фототехніка Дієго Еррери. За словами Мустафи, вогонь знищив дві камери Canon і чотири об’єктиви.
Згоріло й захисне спорядження Мустафи — бронежилет, шолом та аптечка, які перед поїздкою на Донеччину він отримав у Київському Центрі журналістської солідарності НСЖУ.
Спорядження йому видали 15 вересня — за дев’ять днів до атаки.
— Усе згоріло повністю. Без захисного спорядження тут працювати неможливо. Є місця, куди евакуаційні команди просто не візьмуть журналіста без бронежилета і шолома, — каже Мустафа.
Коли про втрату спорядження дізналися в НСЖУ, колеги з Харківського Центру журналістської солідарності підготували на заміну бронежилет і шолом та організовують їх передачу на Донеччину.
— Дякую вам за те, що змогли зробити це так швидко. Це справді важливо, тому що без захисту тут неможливо працювати, — сказав Мустафа.
— Ця атака могла закінчитися трагедією. Мустафу і Дієго від прямого удару відділили буквально хвилини. Для журналістів, які сьогодні працюють у прифронтових регіонах України, дрони стали однією з найсерйозніших загроз. І це ще раз показує, чому журналістська безпека потребує постійної уваги та солідарності — української і міжнародної. Наше завдання після таких інцидентів дуже практичне: допомогти журналістам якнайшвидше відновити захист і можливість працювати, — говорить голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Він наголошує, що поширення FPV-дронів змушує постійно переглядати підходи до безпеки журналістів.
— Дев’ять днів тому Мустафа отримав у нашому Київському Центрі бронежилет, шолом і аптечку. Тепер вони згоріли після удару FPV-дрона, і вже Харківський Центр готує йому новий комплект. Але бронежилета і шолома сьогодні вже недостатньо. Потрібні детектори дронів, спеціальні тренінги, постійне оновлення протоколів безпеки. Загрози змінюються дуже швидко — і наша система підтримки журналістів має змінюватися разом із ними.
Після атаки журналісти планують продовжувати роботу
Мустафа Джан — шведський журналіст і письменник, член Шведської спілки журналістів. Він неодноразово працював в Україні після початку повномасштабного російського вторгнення.
Під час нинішньої поїздки Мустафа, зокрема, завершує роботу над документальною книгою про Україну. За його словами, рукопис уже налічує близько 550 сторінок.
Дієго Еррера — іспанський фотограф-фрілансер, який працює, зокрема, для міжнародного агентства Anadolu і документує війну в Україні. Під час атаки він втратив основне обладнання, необхідне йому для роботи.
Після атаки Дієго публічно звернувся по допомогу для придбання нового фотообладнання. Мустафа та його колеги також намагаються знайти можливості підтримати фотографа.
«Дружина сказала, що, мабуть, уб’є мене, коли повернуся»
Спочатку після атаки Мустафа просив НСЖУ не називати його ім’я: він ще не встиг розповісти дружині, що сталося, і не хотів, щоб вона дізналася про це з новин.
Однак інформація про атаку швидко поширювалася. Згодом Мустафа повідомив Сергію Томіленку, що вже поговорив із дружиною.
— Я щойно поговорив із дружиною. Все добре, хоча вона сказала, що, мабуть, уб’є мене, коли я повернуся, — написав він із усмішкою.
Після цієї розмови Мустафа дав згоду НСЖУ називати його ім’я під час висвітлення та документування інциденту.
Зараз найскладніше питання — допомога Дієго. Внаслідок атаки він фактично залишився без основного професійного фотообладнання.
Мустафа та його колеги шукають, до яких журналістських організацій, фондів чи програм екстреної допомоги можна звернутися, щоб допомогти фотографу відновити техніку і продовжити роботу.
Дронова загроза для журналістів зростає
За даними спеціального моніторингу НСЖУ, лише за січень–серпень 2026 року в Україні верифіковано 28 пов’язаних із дронами інцидентів, які зачепили журналістів, медійників, редакції та медійну інфраструктуру. У 15 випадках під загрозою опинилися журналісти безпосередньо під час професійної роботи, щонайменше п’ятеро медійників та працівників редакцій зазнали фізичних травм.
Моніторинг НСЖУ показує і розширення географії ризику. У 2026 році атаки FPV-дронів на журналістів уже зафіксовані на відстані приблизно 17–20 кілометрів від лінії зіткнення, а за свідченнями журналістів, зона високої дронової небезпеки в окремих районах сягає до 30 кілометрів.
НСЖУ закликає міжнародні організації та партнерів посилювати підтримку журналістів, які працюють у прифронтових регіонах, засобами виявлення дронів, сучасним захисним обладнанням та спеціалізованими тренінгами з урахуванням нових типів загроз.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: