Журналістські розслідування регулярно виводять на світло факти недостовірного декларування, конфлікту інтересів і можливих корупційних злочинів. Однак лише зрідка ці матеріали стають підставою для перевірок НАЗК чи кримінальних проваджень. Як це змінити, обговорювали 23 вересня в Укрінформі на круглому столі «Від сюжету до відповідальності: як удосконалити реакцію держави на викриття медіа», організованому ГО «Антикорупційний штаб».
Модерувала дискусію заступниця голови правління ГО «Антикорупційний штаб» Євгенія Вірлич. За одним столом зібралися журналісти-розслідувачі «Схем», «Слідства.Інфо» та Bihus.Info, а також представники НАЗК, НАБУ, Нацполіції та Наглядової ради Суспільного.
Голова правління «Антикорупційного штабу» Сергій Миткалик навів промовисті цифри. Організація надіслала запити до всіх обласних прокуратур, але відповіли лише п’ять із понад двадцяти. Показовий приклад – Вінниччина: у 2025 році там зафіксували 757 корупційних правопорушень, і лише одне кримінальне провадження розпочали за матеріалами ЗМІ. Загалом серед прокуратур, що надали дані, таких проваджень лише два – у Вінниці та Чернівцях.
«З чого ми робимо висновок – правоохоронна частина не до кінця допрацьовує щодо внесення відомостей до ЄРДР на основі інформації з медіа», – підсумував Миткалик.
Для розслідувачів головне, щоб викриття мали наслідки. Журналіст «Схем» Георгій Шабаєв пояснив, що команда від початку обирає теми, які можуть завершитися юридичною відповідальністю, зокрема коли йдеться про майно, що не відповідає доходам і способу життя посадовця.
«Щоб не просто – люди бідкалися, а влада розводила руками, а щоб у подальшому були наслідки цих матеріалів», – наголосив він.
Керівниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець висловила скептичніший погляд: після публікацій редакція пише до НАЗК чи НАБУ й отримує відповідь про початок перевірки, але, за її спостереженнями, рішення про провадження – суто політичне і мало залежить від масштабів зловживань.
Учасники дійшли згоди: ефективність розслідувальної журналістики значно зростає, коли в редакції є власна юридична підтримка. Журналістка Bihus.Info Вікторія Ковцун розповіла, що звернення до правоохоронців після кожного сюжету готують юристи видання.
«Все, що відбувається після сюжету у роботі з правоохоронними органами – це вже більше завдання юристів», – зазначила вона.
Проблема в тому, що таку команду може дозволити собі далеко не кожне медіа. Тож учасники круглого столу обговорювали, як удосконалити механізми реагування держави на журналістські матеріали, щоб розслідування не залишалися без наслідків навіть тоді, коли редакція не має ресурсу на окреме звернення.
