Захист від зловживань тимчасовими контрактами, гарантована оплачувана інтернатура, юридичні консультації та солідарні внески. Шведська спілка журналістів демонструє ефективну модель роботи, де кожен член профспілки – від першокурсника до пенсіонера – відчуває підтримку та захист. У межах співпраці з північними колегами Національна спілка журналістів України організувала черговий вебінар із Шведською спілкою журналістів. Захід був присвячений практичним інструментам залучення молодих медійників, організації студентства та розбудові міжпоколіннєвої солідарності всередині профспілки.
Як зазначають організатори, для будь-якої професійної організації ключовим завданням є постійне оновлення та залучення нових кадрів.
«Ми проводимо черговий захід циклу наших вебінарів зі шведськими колегами. Сьогодні дуже важлива і актуальна тема, а саме залучення молодих журналістів і шляхи співпраці з молодими журналістами до Шведської спілки журналістів», – наголосив модератор заходу Микита Головченко.
Вебінар зібрав багатьох учасників – від журналістів і керівників видань до співробітників вищих навчальних закладів, які готують журналістів.
Вікторія да Сільва, міжнародна секретарка шведської спілки журналістів, представила спікерку вебінару, – представницю Шведської спілки журналістів Феліцію Мальмквіст, яка відповідальна за роботу з молоддю та залучення нових членів. Вона детально розповіла про структуру організації, інноваційні підходи до рекрутингу та роботу з різними категоріями медійників.
Від студентської лави – до автоматичного членства
Шведська спілка журналістів об’єднує медійників незалежно від їхньої посади чи статусу – від інтернів і звичайних репортерів до топменеджерів та тих, хто тимчасово залишив сферу. Головний акцент робиться на ранньому залученні молоді, адже це запорука майбутнього спілки та її сили під час переговорів на всіх рівнях.
За словами спікерки, на початку навчального року (наприклад, у серпні 2026 року) кількість студентів у спілці може здаватися невеликою – близько 220 осіб, але вже до кінця семестру вона зростає до 800. Це фактично відповідає загальній кількості першокурсників, які щороку вступають на факультети журналістики у Швеції.
«Мене запрошують до університету та інших освітніх закладів на території Швеції. І там я проводжу лекції щодо журналістики, щодо спілки, розповідаю, як ми можемо допомогти нашим членам. Ця співпраця з університетами та іншими освітянами – дуже важливі», – зазначає Феліція Мальмквіст.
У тих випадках, коли через адміністративні бар’єри чи брак часу виші не виходять на прямий контакт, спілка налагоджує зв’язок через студентські асоціації. На їхнє прохання представники спілки проводять практичні семінари – навчають складати резюме, проводити перші переговори про зарплату та вести профіль у LinkedIn. Натомість студенти стають амбасадорами спілки та просувають членство у своїх соцмережах. Більше того, студентам надають два місця на Конгресі спілки з правом дорадчого голосу.
Студентський внесок є суто символічним – близько 27 євро на рік. За ці кошти молодь отримує студентську прес карту, доступ до юридичних консультацій тощо. А головне – унікальну для Швеції гарантію: завдяки колективній угоді спілки інтерни та студенти мають офіційно закріплене право на оплачувану інтернатуру.
Для утримання молоді у спілці запровадили просту, але ефективну автоматичну систему.
«Студенти дуже часто молоді, вони недосвідчені, вони не настільки гарно обізнані щодо того, як відбувається робота і членство. Ми створили таку форму, яка перетворюється на звичайне членство після того, як студент випускається. Тобто ми даємо один безкоштовний місяць членства після випуску, і далі це автоматично перетворюється на звичайне членство», – пояснює Феліція Мальмквіст.
Солідарні внески та боротьба за постійне працевлаштування
Принцип солідарності у Шведській спілці журналістів проявляється і в гнучкій системі внесків, розрахованій рішенням Конгресу залежно від розміру щомісячної зарплати. Журналісти з меншими доходами та фрілансери сплачують менше за тих, хто має стабільні високі оклади. Якщо ж людина опиняється у складній життєвій ситуації (захворіла, втратила роботу чи пішла навчатися), спілка зменшує розмір внесків, щоб зберегти за нею членство та надати страхування доходу на випадок безробіття.
Найбільшою перемогою шведської молоді за останні роки стала боротьба із зловживаннями тимчасовими контрактами. Довгий час медіа користувалися прогалинами у законі про захист зайнятості (LASA): тримали молодих фахівців на тимчасових угодах 1–2 роки, після чого звільняли й брали нових. Це позбавляло молодь соціальної стабільності – без постійної роботи вони не могли взяти кредит на житло чи створити сім’ю.
Згуртувавшись, молоді медійники створили Асоціацію тимчасових журналістів, винесли це питання на Конгрес, і спілка сформувала протидіючу стратегію.
«Нещодавно ми змогли забезпечити постійне працевлаштування для кількох співробітників завдяки цьому підходу. Це величезний успіх, і це дуже важливо також для всієї нашої журналістської сфери. Я думаю, що для спілки це лише позитивна річ, коли молоді журналісти побачать, що ми сильні, що ми можемо змінювати щось», – наголосила Феліція Мальмквіст.
Досвід і зв’язок поколінь
Дбаючи про майбутнє, спілка не забуває і про тих, хто присвятив журналістиці все життя. Журналісти, які виходять на пенсію, залишаються частиною організації. Вони сплачують символічні асоційовані внески, що дозволяє їм зберігати зв’язок із професійною спільнотою. Чимало з них продовжують періодично працювати – як фрілансери або за тимчасовими контрактами в новинарнях, підсилюючи редакції своїм багатим досвідом.
Досвід Шведської спілки журналістів показує: ефективна профспілка – це не просто формальне об’єднання, а гнучка та дієва система підтримки, здатна захистити права кожного працівника та забезпечити сталий розвиток усієї медіагалузі.
ДОВІДКА. Спільний проєкт НСЖУ та Шведської спілки журналістів (SJF) став можливим завдяки підтримці Шведського інституту та уряду Швеції. Програма розрахована на півтора року та передбачає серію практичних вебінарів, присвячених реформуванню внутрішніх процесів, захисту трудових прав та розбудові ефективного зворотного зв’язку з членами організації.
Попередній вебінар був присвячений проблематиці саморегулювання журналістів у Швеції.
Раніше ми розповідали про те, що Національна спілка журналістів України провела першу онлайн-зустріч із міжнародною секретарем Шведської спілки журналістів Вікторією да Сільва. Її презентація «Як працює Шведська спілка журналістів» відкрила спільний проєкт двох організацій, що реалізується за підтримки Шведського інституту.
Також ми розповідали про те, що під час онлайн-вебінару на тему «Як працює медіасистема у Швеції» український журналіст Карл Волкогон, який нині працює у Швеції, поділисвя своїм досвідом і спостереженнми.
Ми писали і про вебінар, присвячений практичним аспектам профспілкової роботи у Швеції, а також про механізми правового захисту преси – від найдавніших конституційних гарантій до найновіших законів Євросоюзу.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: