«Коли я прийшов у радіостудію, мене просто завалили технікою, але водночас надали повну свободу дій та величезну відповідальність», – так про свій перший досвід роботи на Радіо Швеція розповів український журналіст Карл Волкогон. Про це він сказав під час онлайн-вебінару на тему «Як працює медіасистема у Швеції», який організували Національна спілка журналістів України та Шведська спілка журналістів (SJF) у межах спільного освітнього проєкту за підтримки Шведського інституту. Мета ініціативи – допомогти українським медійникам переймати найкращий європейський досвід, розуміти нові тенденції та адаптуватися до викликів часу.
Зустріч зібрала десятки журналістів з різних регіонів України. Відкриваючи захід, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ наголосила на важливості такої професійної співпраці: «Наш вебінар – це друга подія у рамках циклу вебінарів від Шведської спілки журналістів за підтримки Шведського інституту. Ці вебінари дозволяють нам, Національній спілці журналістів України, перейняти досвід наших шведських колег і реформувати, оновити, модернізувати нашу власну роботу».
Вона також представила Вікторію да Сілва (Victoria da Silva) – міжнародну секретарку та представницю Спілки журналістів Швеції (Svenska Journalistförbundet) та головного спікера події – Карла Волкогона, який пройшов шлях від харківського школяра з мріями про футбольне коментування до журналіста шведського суспільного мовника.
Шлях до шведського медіапростору
До 2020 року Карл жив і працював в Україні, зокрема у 2016–2020 роках на каналах «1+1 медіа» та в програмі «Сніданок з 1+1». Отримавши стипендію Шведського інституту на магістерське навчання зі сталих комунікацій (Sustainable Communication) у місті Єнчопінг, він переїхав до Швеції. Коли почалася повномасштабна війна і до країни прибули десятки тисяч українських біженців, «Радіо Швеції» (Sveriges Radio) ухвалило рішення створити спеціальну україномовну редакцію.
«Радіо Швеції, яке має мовлення й іншими мовами, вирішило створити українську редакцію. Бо українці, які приїхали, не знають шведської мови і не можуть отримати доступ до важливої інформації, а багато хто не має достатнього рівня англійської. Наша редакція була невеличкою – 2–3 журналісти, але ми щодня публікували головні новини Швеції українською мовою та пояснювали правила життя в країні».
Проєкт проіснував три роки (з 2022 по 2025-й). Окрім щоденних новин та роз’яснень специфіки шведського законодавства для тимчасово переміщених осіб, українська редакція допомагала іншим підрозділам радіо з верифікацією та перекладами матеріалів.
Особливості роботи медіа в Швеції: структура та культура
Медіасистема Швеції базується на потужному суспільному мовленні (Public Service), яке включає три основні незалежні компанії: шведське радіо (Sveriges Radio), шведське телебачення (SVT) та спеціалізований дитячо-молодіжний мовник. Комерційний сектор представлений великими видавничими конгломератами, найбільшим із яких є Bonnier News, що охоплює десятки друкованих і цифрових брендів.
Особливу увагу спікер звернув на корпоративну культуру та відсутність жорсткої ієрархії у шведських медіа:
«На першому поверсі нашого офісу є хол. Якось я прийшов, бачу стіл, кава, смаколики – fika. Справа стояла жінка, яка допомагала наливати каву й роздавала бутерброди. Я спочатку подумав, що це офіціантка. А потім вона підійшла, ми познайомилися, і виявилося, що це CEO всього шведського радіо, яка кілька разів на рік за свій рахунок пригощає співробітників і спілкується з усіма. Для мене це було культурним шоком».
Суворий політичний баланс і стандарти фактчекінгу
Окрему увагу Карл приділив стандартам висвітлення політичних процесів. У Швеції, де діє кілька парламентських партій, медіа зобов’язані суворо дотримуватися балансу, особливо напередодні виборів. Видання розробляють спеціальні інтерактивні інструменти (політичні компаси), які допомагають виборцям порівняти свої погляди з програмами партій.
«У нас була ситуація у 2022 році, коли матеріал не випустили через те, що це був недостатньо збалансований матеріал. Я опитав різних міністрів про те, як іноземцям краще адаптуватися в Швеції, але редактори сказали: оскільки тут немає міністрів з опозиції, ми не можемо опублікувати цей матеріал. Політичний баланс та перевірка фактів тут дотримуються надзвичайно суворо».
Перевірка фактів на суспільному мовнику може тривати кілька днів. Хоча це робить державні медіа надзвичайно надійними джерелами, іноді вони поступаються швидкістю приватним конкурентам.
Соціальні гарантії, профспілки та головні виклики професії
Середня зарплата журналістів у Швеції дещо вища за загальнонаціональну (близько 3000 євро після податків проти 2700 євро в середньому по країні). Проте серйозним викликом залишається система контрактів. Багато медіа практикують річні контракти, намагаючись уникнути складнощів із звільненням штатних працівників із постійними договорами.
Також Карл розповів, що після завершння проєкту працює в іншому напрямку.
«У Швеції величезна проблема для журналістів – отримати довгостроковий, повноцінний контракт. Медіа часто наймають людину на один рік, а потім змінюють її на іншу, щоб не брати на себе зобов’язання і зберігати гнучкість. Журналісти роками стрибають по коротких контрактах – рік на радіо, рік на телебаченні, рік у газеті».
Важливу роль у захисті прав працівників відіграє профспілка – Шведська спілка журналістів (Journalistförbundet), яка надає юридичну допомогу та консультує під час переговорів щодо зарплат. Окрім того, професійне медіа Journalisten тримає медійників у курсі головних індустріальних новин.
Підсумовуючи зустріч, Ліна Кущ подякувала Карлу Волкогону, Шведській спілці журналістів та Шведському інституту за змістовну розмову, яка допомогла українським медійникам глибше зрозуміти європейські журналістські стандарти.
Раніше ми розповідали про те, що Національна спілка журналістів України провела першу онлайн-зустріч із міжнародною секретарем Шведської спілки журналістів Вікторією да Сільва. Її презентація «Як працює Шведська спілка журналістів» відкрила спільний проєкт двох організацій, що реалізується за підтримки Шведського інституту.
Інформаційна служба НСЖУ
