У травні цього року закінчився плавний перехід до повного впровадження нового українського правопису. Нині деякі старі норми вважаються застарілими. Тому у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ провели тренінг, під час якого медійники оновили свої знання. Про нові норми української мови детально розповіла тренерка громадської організації «ГОЛОС ПРО», кандидатка філологічних наук Катерина Карасьова.
–Щодня українські медійники доносять інформацію до суспільства. Ми відповідаємо не лише за повноту та достовірність статей, новин, сюжетів, репортажів, а й за їх грамотність. Журналістика має бути якісною. Тому сьогодні до Дніпровського центру журналістської солідарності ми запросили експертку з мовних питань, щоб разом розібрати актуальні питання нового правопису і практично попрацювати під час тренінгу, – зазначила координаторка Центру Наталя Назарова.
Вона також нагадала, що нова редакція правопису набрала чинності 3 червня 2019 року. Відтоді було запроваджено перехідний період – п’ять років. Упродовж цього часу діяли як старі, так і нові норми. 22 травня 2024 року перехідний період закінчився.
На початку тренінгу Катерина Карасьова запропонувала всім учасникам заглибитися в історію. Вона звернула увагу, що українська мова має дуже глибоке коріння і всі норми та нововведення мають історичне підґрунтя.
– Упродовж століть мовознавці намагалися дійти до суті і визначити, яким має бути правопис. Ми чули і про правописну систему Мелетія Смотрицького, і про «Гражданку», і «Енеїду» Котляревського, і правопис Павловського, і Огієнка. Наприклад, Новий український правопис увібрав деякі риси правопису 1929-го року, який через зрозумілі причини проіснував зовсім недовго, – підкреслила пані Катерина.
За її словами, новий правопис став більш деталізований. Були такі моменти, які вже прописувалися у підручниках, але їх не фіксував правопис. Наприклад, всім відомі слова «фейсбук», «твітер» широко використовуються у суспільстві, у тому числі і медіаспільнотою. Але писали їх кожен на свій розсуд: хтось з малої, хтось з великої літери, хтось англійською, а хтось українською. І це лише один із прикладів.
– Отже, це нормально, що з часом є потреба додати нові слова. Зверну увагу, що новий правопис унормував фемінітиви, які останнім часом активно використовуються у суспільстві і у правописі введені як паралельні форми. Також новий правопис передбачає остаточні та варіативні зміни. Остаточні – це ті, які однозначно зафіксовані і якщо ми їх не дотримуватимемося, то це вважатиметься помилкою. Варіативні зміни – коли є вибір, відповідно ви або використовуєте попередній варіант написання слова, або новий, – пояснила експертка.
Учасники тренінгу розібрали, які тепер діють нововведення щодо написання імен та прізвищ, назв товарних знаків і марок виробів, державних, представницьких органів та багато інших питань. Також тренерка звернула увагу, що новий правопис додав новий розділовий знак – скісну риску.
Медійники висловили різні точки зору щодо доречності внесення змін у правопис. На думку журналістки, фрілансерки Єви Авраменко зі змінами до правопису не можна було затягувати, адже він у жодному разі не покликаний заплутати українців, а навпаки – забрав з мови російські слова, які нам нав’язували роками. Коректорка обласного видання Валентина Орищій зауважила, що потрібен час, аби всі нові правила довести до автоматизму.
І хоч деякі норми викликали дискусію та жваве обговорення, учасники тренінгу висловили одностайну думку – новий правопис мають вивчати всі: медійники, вчителі, державні службовці, адже їхня робота є показовою і вони несуть відповідальність перед суспільством.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
