У вересні 2026 року Кабінет Міністрів України запровадив нові правила роботи підприємств під час повітряної тривоги. Нові правила встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 4 вересня 2026 року № 1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу» зі змінами, внесеними постановою від 15 вересня 2026 року № 1128.
Для медіа, які не мають власного укриття, передбачено перехідний період до 4 грудня 2026 року. Водночас наприкінці жовтня Уряд повідомив про підготовку змін, які можуть продовжити цей строк та дозволити ширше використовувати укриття за межами підприємств.
Чи можуть редакції продовжувати роботу під час повітряної тривоги?
Постанова № 1092 передбачає два рівні повітряної загрози.
Жовтий рівень оголошується у разі дронової загрози. Тривалість звукового сигналу становить 30 секунд, а оповіщення здійснюється з диференціацією за районами.
Червоний рівень означає ракетну, ракетно-дронову або масовану дронову загрозу. Звуковий сигнал триває одну хвилину.
Відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 1 Постанови № 1092, під час жовтого рівня загрози суб’єкти господарювання можуть продовжувати діяльність у приміщеннях, будівлях або на територіях, де наявні захисні споруди, тимчасові чи постійні укриття для персоналу та відвідувачів, а також у спорудах подвійного призначення або будівлях, які мають безпечний простір.
Для медіа це означає, що редакція може продовжувати роботу в офісі під час жовтого рівня загрози, якщо приміщення відповідає передбаченим вимогам. Це стосується, зокрема, роботи журналістів, редакторів, операторів, монтажерів та інших працівників, які забезпечують підготовку і випуск матеріалів.
Дозвіл на продовження діяльності не скасовує гарантій безпеки працівників. Відповідно до частини п’ятої статті 153 КЗпП України та частини другої статті 6 Закону України «Про охорону праці», працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо виникла ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я, негайно повідомивши про це керівника або роботодавця. Тому редакція не може вимагати продовження небезпечної роботи лише на підставі дозволу здійснювати діяльність під час жовтого рівня загрози.
Щодо червоного рівня загрози Постанова № 1092 не передбачає аналогічного загального дозволу на продовження роботи. У роз’ясненні МВС від 30 жовтня 2026 року наголошено на необхідності переходу до укриттів.
Отже, у разі оголошення червоного рівня редакція повинна організувати переміщення працівників до укриття, а не вимагати продовження роботи в небезпечних приміщеннях.
Як працювати редакціям, які не мають власного укриття?
Чимало медіа працюють в орендованих офісах, та не пристосованих будівлях, в яких немає спеціально облаштованих захисних споруд. Для таких випадків Постанова № 1092 передбачає тимчасову можливість продовження діяльності під час жовтого рівня загрози.
Відповідно до абзацу третього підпункту 2 пункту 1 Постанови № 1092, суб’єкти господарювання, у приміщеннях, будівлях, спорудах чи на територіях яких відсутнє тимчасове або постійне укриття, можуть провадити свою діяльність за погодженням з трудовим колективом до облаштування укриття, але не довше ніж протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою. За чинною редакцією постанови цей строк завершується 4 грудня 2026 року.
Тому редакція, яка не має укриття, може тимчасово продовжувати роботу під час жовтого рівня за наявності відповідного погодження трудового колективу. Таке рішення доцільно оформити протоколом зборів працівників. У ньому необхідно зафіксувати погодження тимчасового режиму роботи та визначити умови його застосування.
Керівник медіа також має встановити порядок оповіщення персоналу, визначити відповідальних осіб та повідомити працівникам місце розташування найближчого доступного укриття. При цьому погодження трудового колективу не звільняє роботодавця від обов’язку забезпечувати безпечні умови праці. Після завершення перехідного періоду таке погодження саме по собі не буде достатньою підставою для продовження роботи під час жовтого рівня, якщо Уряд не змінить відповідні правила.
Чи обов’язково будувати власне укриття?
Законодавство не встановлює загального обов’язку для підприємств будувати окреме сховище. Для працівників можуть використовуватися вже наявні укриття, належним чином пристосовані підвальні приміщення, споруди подвійного призначення або спеціально облаштовані безпечні простори. Відповідно до статті 32 Кодексу цивільного захисту України та постанови Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року № 138 «Деякі питання використання об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту», порядок облаштування та оформлення укриття залежить від його виду, технічних характеристик і правового статусу приміщення.
Використання вже наявного укриття в будівлі
Якщо редакція працює в офісному центрі або іншій будівлі, де вже є укриття, створювати власну захисну споруду не потрібно. Насамперед необхідно з’ясувати, чи включений відповідний об’єкт до фонду захисних споруд цивільного захисту, яку він має місткість та чи можуть працівники редакції безперешкодно ним користуватися.
Для цього керівництву медіа доцільно звернутися до власника будівлі або балансоутримувача укриття та отримати підтвердження його статусу, доступності й можливості розміщення відповідної кількості працівників.
Якщо укриття використовується кількома організаціями, відповідно до пункту 9 Порядку № 138 участь у його утриманні врегульовується укладеними між ними договорами.
Окремо створювати комісію, проводити повторний огляд чи реєструвати таке укриття не потрібно, якщо об’єкт уже перебуває на обліку, придатний до використання, а його місткість дозволяє розмістити працівників.
Водночас варто письмово узгодити з балансоутримувачем порядок доступу, зокрема в неробочий час, та повідомити працівникам місце розташування укриття.
Облаштування найпростішого укриття у підвалі або цокольному приміщенні
Якщо редакція має власне підвальне або цокольне приміщення, його можна пристосувати для використання як найпростішого укриття. Відповідно до пункту 7 Порядку № 138, для встановлення можливості використання приміщення як найпростішого укриття проводиться його огляд, а за потреби технічне обстеження.
Для цього власник або суб’єкт господарювання, у сфері управління якого перебуває приміщення, створює постійну чи тимчасову комісію. Її склад і голову визначає орган або підприємство, яке утворює комісію.
Представники ДСНС можуть залучатися до роботи комісії за зверненням, однак їхня участь у кожному огляді не є обов’язковою. За необхідності також залучаються інші фахівці, зокрема для оцінки технічного стану конструкцій.
За результатами огляду складається акт огляду об’єкта щодо можливості його використання для укриття населення за формою додатка 3 до Вимог щодо здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МВС від 9 липня 2018 року № 579.
Якщо комісія встановить необхідність додаткового технічного обстеження, його проводять кваліфіковані фахівці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257.
Після визначення придатності приміщення його необхідно облаштувати відповідно до встановлених вимог, зокрема забезпечити місцями для сидіння, освітленням, необхідною вентиляцією та іншими засобами для перебування людей.
Наступним етапом є включення приміщення до фонду захисних споруд цивільного захисту.
Відповідно до пункту 21 Порядку № 138, включення найпростіших укриттів недержавної форми власності здійснюється органами місцевого самоврядування, а в Києві також районними державними адміністраціями, на підставі акта огляду.
Для цього редакція або відповідний балансоутримувач має звернутись до уповноваженого органу за місцезнаходженням приміщення із заявою та актом огляду. Якщо комісія рекомендувала технічне обстеження, додаються відповідні документи за його результатами.
За результатами розгляду приймається рішення щодо включення об’єкта до фонду захисних споруд, після чого відповідні відомості вносяться до встановленої інформаційної системи.
Якщо редакція орендує приміщення, самостійно переобладнати підвал та оформити його як укриття без участі власника або уповноваженого балансоутримувача не можна. Спочатку необхідно погодити проведення огляду, виконання робіт та порядок подальшого використання приміщення.
Використання підземного паркінгу або іншої споруди подвійного призначення
Редакція також може використовувати споруду подвійного призначення, наприклад підземний паркінг, якщо він має відповідні захисні властивості та включений до фонду захисних споруд цивільного захисту.
Якщо така споруда вже перебуває на обліку, редакції необхідно погодити її використання з балансоутримувачем, перевірити місткість, порядок доступу та отримати документи, які підтверджують її офіційний статус.
Якщо ж підземний паркінг або інше приміщення лише планується використовувати як споруду подвійного призначення, застосовується процедура, аналогічна описаному вище порядку облаштування найпростішого укриття. Власник або уповноважений балансоутримувач організовує огляд приміщення відповідною комісією, за результатами якого складається акт із рекомендаціями щодо можливості його подальшого використання.
Водночас порядок включення споруди подвійного призначення до фонду має певні особливості. Відповідно до пункту 20 Порядку № 138, підставою для включення є паспорт споруди, який балансоутримувач оформлює у двох примірниках протягом десяти робочих днів після введення споруди в експлуатацію та/або проведення її технічної інвентаризації. Паспорт подається до відповідного органу місцевого самоврядування, а в Києві до районної державної адміністрації за місцезнаходженням об’єкта.
Після розгляду документів та прийняття рішення про включення споруди до фонду їй присвоюється обліковий номер, який зазначається в паспорті. Один примірник паспорта зберігається у балансоутримувача, інший у відповідному уповноваженому органі.
Якщо редакція лише орендує приміщення в будівлі, зазначену процедуру проходить власник або уповноважений балансоутримувач споруди. Редакції достатньо отримати підтвердження її включення до фонду та погодити порядок користування укриттям.
Облаштування безпечного простору без створення укриття
Постанова КМУ № 1092 також передбачає можливість облаштування безпечного простору безпосередньо в будівлі. На відміну від найпростішого укриття, безпечний простір не включається до фонду захисних споруд цивільного захисту.
Для його облаштування балансоутримувач визначає найбільш захищену частину будівлі та забезпечує проведення інженерних розрахунків, які підтверджують можливість захисту людей від передбачених Постановою № 1092 небезпечних чинників.
Редакції доцільно залучити кваліфікованого фахівця з обстеження будівельних конструкцій або спеціалізовану проєктну організацію, отримати відповідний технічний висновок та визначити допустиму кількість осіб, які можуть одночасно перебувати в такому приміщенні.
Якщо приміщення орендоване, проведення обстеження та необхідних робіт потрібно попередньо погодити з власником або балансоутримувачем будівлі.
Обов’язкове погодження безпечного простору з ДСНС, органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією Постановою № 1092 не передбачено. Також не встановлено обов’язку створювати комісію для включення такого приміщення до фонду захисних споруд.
Після облаштування безпечного простору керівництву редакції доцільно затвердити внутрішній порядок його використання, визначити відповідальних працівників та забезпечити інформування персоналу.
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 Постанови № 1092, на вході до будівлі або на її зовнішніх стінах розміщується табличка «Об’єкт забезпечений безпечним простором» розміром 100 × 60 сантиметрів.
Використання укриття за межами будівлі
Пунктом 5 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 138, передбачені радіуси пішохідної доступності до об’єктів фонду захисних споруд:
- до 300 метрів для багатоповерхової, підвищеної та висотної забудови, а також підприємств, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;
- до 500 метрів для середньоповерхової та малоповерхової забудови.
У роз’ясненні МВС від 30 жовтня 2026 року ДСНС рекомендувала підприємствам заздалегідь погоджувати використання сусіднього укриття з його балансоутримувачем.
Для цього редакція може направити відповідний лист, зазначивши кількість працівників, які потребуватимуть укриття, та отримати підтвердження можливості їх розміщення. У разі спільного використання укриття декількома організаціями питання участі в його утриманні можуть врегульовуватися договором.
Водночас чинна редакція Постанови КМУ № 1092 не визначає вичерпного порядку, за яким використання сусіднього укриття дозволяє продовжувати діяльність під час жовтого рівня загрози.
29 жовтня 2026 року Уряд повідомив про намір додатково врегулювати це питання, зокрема передбачити можливість використання укриттів за межами території підприємства за умови достатньої місткості та належного інформування працівників.
Як організувати роботу журналістів під час виїзних зйомок та відряджень?
Особливість роботи медіа полягає в тому, що журналісти не завжди перебувають у приміщенні редакції. Кореспонденти, оператори та фотожурналісти можуть виконувати редакційні завдання на вулиці, у громадських місцях, поблизу місць надзвичайних подій або в інших населених пунктах.
Постанова № 1092 насамперед регулює умови продовження діяльності суб’єктів господарювання у відповідних приміщеннях, будівлях, спорудах та на територіях. Водночас вона не встановлює окремого порядку проведення журналістських зйомок під час повітряної тривоги.
Тому під час організації роботи журналістів поза редакцією необхідно керуватися загальними вимогами законодавства про охорону праці.
Відповідно до частини п’ятої статті 153 Кодексу законів про працю України, роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для його життя, а також в умовах, які не відповідають законодавству про охорону праці.
Аналогічне право передбачене частиною другою статті 6 Закону України «Про охорону праці». Працівник може відмовитися від дорученої роботи, якщо виникла виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для інших людей. Про таку ситуацію він повинен негайно повідомити безпосереднього керівника або роботодавця.
Отже, редакція не може вимагати від журналіста продовжувати зйомку чи залишатися на небезпечній території, якщо виконання завдання створює явну загрозу його життю.
Наприклад, якщо під час знімання репортажу оголошено ракетну загрозу, журналіст має право припинити виконання небезпечного завдання та перейти до укриття. Необхідність оперативно підготувати матеріал або забезпечити пряму трансляцію не скасовує передбачених законодавством гарантій безпеки працівника.
Водночас наведені положення щодо охорони праці безпосередньо стосуються трудових відносин. Якщо журналіст виконує завдання як незалежний підрядник або співпрацює з редакцією на підставі цивільно-правового договору, необхідно враховувати характер укладеного договору та фактичні обставини співпраці.
Що повинна зробити редакція для захисту працівників?
Відповідно до пункту 2-1 частини першої статті 20 Кодексу цивільного захисту України, суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечувати засобами колективного захисту своїх працівників, а для об’єктів і місць із масовим перебуванням людей також відвідувачів.
Постанова № 1092 додатково встановлює вимоги щодо інформування персоналу про наявність укриття та порядок дій під час повітряної тривоги.
Зокрема, на входах до приміщень, будівель або на їхніх зовнішніх стінах передбачено розміщення табличок розміром 100 × 60 сантиметрів із відповідним написом: «Об’єкт забезпечений укриттям», «Об’єкт забезпечений безпечним простором» або «Об’єкт не забезпечений укриттям».
Редакція також повинна забезпечити своєчасне доведення сигналу повітряної тривоги до працівників та відвідувачів.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний створювати безпечні умови праці, призначати відповідальних посадових осіб, а також розробляти та затверджувати внутрішні положення й інструкції з охорони праці.
Для медіа доцільно визначити внутрішнім наказом порядок роботи редакції під час повітряної тривоги. Зокрема, встановити, хто відповідає за оповіщення працівників, де розташоване укриття, як організовується переміщення персоналу та за яких умов відновлюється робота.
Окремо варто передбачити порядок зв’язку з журналістами, які перебувають на виїзних завданнях, і можливість припинення зйомок у разі виникнення небезпеки.
Якщо редакція орендує приміщення, необхідно також з’ясувати, хто є балансоутримувачем будівлі, чи передбачене в ній укриття та яким чином організований доступ до нього.
Чи можуть журналісти працювати дистанційно під час повітряної тривоги?
Для редакцій, які не мають власного укриття, одним зі способів організації роботи є дистанційний формат.
Відповідно до статті 60-2 Кодексу законів про працю України, дистанційна робота є формою організації праці, за якої робота виконується працівником поза приміщеннями чи територією роботодавця з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Цей формат може використовуватися журналістами онлайн-видань, редакторами, коректорами, дизайнерами, монтажерами та іншими працівниками медіа, якщо характер їхніх посадових обов’язків дозволяє виконувати роботу поза редакцією.
Наприклад, редакція місцевої газети може організувати дистанційне написання та редагування матеріалів, а фізичну присутність працівників передбачати лише для виконання завдань, які неможливо здійснити віддалено.
Водночас дистанційна робота не означає звільнення працівника від необхідності дотримуватися правил безпеки під час повітряної тривоги.
Якщо виконання роботи тимчасово неможливе, редакція може оформити простій відповідно до статті 34 КЗпП України. Стаття 113 КЗпП України передбачає, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки або окладу. Якщо ж простій виник через небезпечну для життя чи здоров’я виробничу ситуацію не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.
При цьому сам факт оголошення повітряної тривоги не означає автоматичного запровадження простою. Редакція повинна враховувати фактичну можливість продовження роботи, обставини її припинення та встановлений режим праці.
Яка відповідальність передбачена за порушення вимог щодо укриттів?
За порушення вимог щодо доступу до укриттів, їх утримання та забезпечення безпечних умов праці передбачена адміністративна, а в окремих випадках кримінальна відповідальність. При цьому необхідно розмежовувати обов’язки балансоутримувача укриття та керівництва редакції як роботодавця.
Відповідно до статті 175-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незабезпечення безперешкодного доступу громадян до укриттів у встановлених законодавством випадках передбачено штраф від 1 700 до 3 400 гривень. За порушення вимог щодо утримання та експлуатації укриття, яке призвело до його неготовності для використання за призначенням, штраф становить від 2 550 до 5 100 гривень. Якщо особу протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, штраф становить від 5 100 до 8 500 гривень.
Відповідальність за такі порушення може нести особа, на яку покладено обов’язки щодо забезпечення доступу до укриття або його належного утримання. Якщо редакція користується укриттям іншої організації, обов’язки з його утримання покладаються на відповідного балансоутримувача. Водночас керівництво редакції відповідає за виконання власних обов’язків щодо організації безпечних умов праці.
Справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з незабезпеченням доступу до укриттів, відповідно до статті 222 КУпАП розглядає Національна поліція, а щодо порушення вимог їх утримання та експлуатації, згідно зі статтею 223 КУпАП, ДСНС.
Окремо частиною п’ятою статті 41 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про охорону праці. Для посадових осіб підприємств, зокрема керівників редакцій, штраф становить від 340 до 680 гривень. Відповідні справи розглядають уповноважені посадові особи Держпраці.
Кримінальна відповідальність настає за наявності передбачених законом наслідків. Відповідно до статті 270-2 Кримінального кодексу України, порушення вимог щодо утримання та експлуатації укриттів або незабезпечення безперешкодного цілодобового доступу до них під час повітряної тривоги, якщо це спричинило тілесні ушкодження середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження або загибель людини, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Крім того, стаття 271 КК України передбачає кримінальну відповідальність службових осіб підприємств за порушення вимог охорони праці, якщо це заподіяло шкоду здоров’ю працівника. Зокрема, це може стосуватися керівництва редакції, якщо порушення встановлених вимог безпеки під час виконання журналістського завдання спричинило відповідні наслідки.
Водночас відсутність у редакції власного укриття не означає автоматичного притягнення її керівника до відповідальності. Для цього необхідно встановити конкретне порушення, особу, відповідальну за виконання відповідного обов’язку, а у випадках кримінальної відповідальності також передбачені законом наслідки та причинний зв’язок між ними.
Які зміни до вимог щодо укриттів готує Уряд?
29 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів України повідомив про підготовку змін до правил роботи підприємств під час жовтого рівня повітряної тривоги. Запропоновані зміни стосуються продовження строків облаштування укриттів, запровадження диференційованих вимог до їхньої місткості та можливості використання укриттів за межами підприємства.
Насамперед Уряд пропонує продовжити перехідний період для облаштування укриттів або безпечних просторів. Чинна редакція Постанови № 1092 передбачає завершення цього періоду 4 грудня 2026 року. Конкретну нову дату його завершення поки не визначено.
Також планується встановити вимоги до укриттів залежно від кількості працівників і відвідувачів, які одночасно перебувають на об’єкті. Окремо передбачається можливість використання укриття, розташованого за межами території підприємства, за умови його достатньої місткості та належного інформування працівників про місцезнаходження.
30 жовтня Мінекономіки повідомило про підготовку гнучкіших умов для мікро- та малих підприємств, які не мають достатніх фінансових, технічних або організаційних можливостей для облаштування власних укриттів. Також обговорюються питання спільного використання й утримання укриттів та виконання вимог безпеки підприємствами, які працюють в орендованих приміщеннях.
Ці пропозиції можуть мати практичне значення для місцевих медіа, невеликих редакцій онлайн-видань, регіональних теле- та радіокомпаній, які орендують офіси або не мають власних захисних споруд.
Крім того, відповідно до повідомлення Кабінету Міністрів України від 29 жовтня, до 4 березня 2027 року військові адміністрації мають зібрати інформацію про виконання підприємствами встановлених вимог. На підставі отриманих даних Уряд ухвалюватиме подальші рішення. При цьому зазначена дата стосується саме збору інформації, а не встановлення нового строку облаштування укриттів.
Станом на 4 листопада 2026 року запропоновані зміни перебувають на етапі підготовки та обговорення. До ухвалення та набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом продовжують застосовуватися чинні вимоги Постанови № 1092, зокрема щодо завершення перехідного періоду 4 грудня 2026 року.
Дарія Лещенко, юрист IBC Legal Services
Дискусія з цього приводу: