Уперше за 70 років Європейський альянс інформаційних агентств (EANA), який є впливовим гравцем у журналістській спільноті, виключив свого члена з професійних причин. 13 листопада на генеральній асамблеї в Ларнаці (Кіпр) учасники проголосували за виключення російського ТАСС. Ініціатором рішення був Укрінформ. Заступниця генерального директора агентства Наталія Костіна розповіла НСЖУ, як Україні вдалося цього досягти.
Членство ТАСС в альянсі призупинили 27 лютого 2022 року, одразу після початку повномасштабного вторгнення. Відтоді російське агентство не мало права брати участь у засіданнях, конференціях і генеральних асамблеях. Остаточно виключити ТАСС удалося лише тепер. З 20 агентств, присутніх на генасамблеї, в таємному голосуванні 19 проголосували «за», одне утрималося.
– Від початку повномасштабної агресії ми як член альянсу, що представляє в ньому Україну, намагалися поставити на голосування остаточне виключення ТАСС. Кілька разів ці голосування не набирали потрібної кількості голосів. Спершу дехто думав, що війна швидко закінчиться, і ТАСС повернеться до нормальної роботи. Згодом кожне агентство мало свої пріоритети, – розповідає Наталія Костіна.
Вона наголошує, що рішення справді історичне. Альянс існує з 1956 року і досі ніколи не виключав своїх членів. Єдиний виняток стосувався агентства, яке не сплатило членських внесків, і згодом його повернули. Тож ТАСС став першим, кого виключили саме з професійних причин.
Перед голосуванням дискусію ініціювала польська агенція PAP. Колеги з Польщі, Чехії, Бельгії та Латвії виступили з дуже сильними меседжами. Зрештою альянс ухвалив жорстку заяву щодо так званих російських медіа.
– Це був марафон майже 4,5 року. Цю стадію ми пройшли, і ми маємо підтримку від усіх. Я просто щаслива, – ділиться емоціями Наталія Костіна.
За її словами, Укрінформ ретельно готувався до кожного голосування і збирав аргументи, які могли б переконати європейських партнерів. Серед них був і той, що цього року Міжнародна федерація журналістів виключила Союз журналістів Росії.
– Багато європейських новинних агентств називають себе елементами критичної інфраструктури для збереження демократії, свободи слова і незаангажованих новин. Водночас ТАСС паралельно будує свою інфраструктуру зовсім для інших цілей, – пояснює заступниця гендиректора Укрінформу.
Як приклад вона наводить так звану Глобальну фактчекінгову мережу, яку заснував ТАСС. Її назва майже не відрізняється від назви Міжнародної фактчекінгової мережі (IFCN). IFCN створили 2015 року, вона працює за високими стандартами й має повагу у фаховому середовищі. До неї входять і фактчекінгові команди частини членів EANA.
– Так само, як росіяни підробляють обкладинки відомих зарубіжних видань, вони зробили свою мережу, назва якої відрізняється від назви справжньої одним словом. Вони просувають пропаганду вже не лише через власний майданчик, а й через парасолькові організації, через які поширюють дезінформацію і воєнну пропаганду, – каже Наталія Костіна.
Ще один промовистий приклад: ТАСС домовлявся з Північною Кореєю про посилення співпраці у «протидії дезінформації». За словами Наталії Костіної, деструктивну роль ТАСС уже визнали на рівні ЄС. Цьогорічна доповідь Європейської служби зовнішніх дій про операції іноземного маніпулювання інформацією та втручання (FIMI) показує ТАСС як частину російських FIMI-операцій проти Європейського Союзу.
Укрінформ має намір і далі пояснювати європейським партнерам, яких загроз уже зазнає Україна. Лише за останні два дні сайт агентства зазнав хакерських атак, пов’язаних із Росією.
– Країни, ближчі до нас, уже відчувають це втручання і гібридну війну. Але згодом це відчують і всі інші, – застерігає Наталія Костіна.
Два роки тому з ініціативи Укрінформу в EANA створили Комітет із протидії дезінформації. Його очолює генеральний директор Укрінформу Сергій Череватий.
Європейський альянс інформаційних агентств заснували 1956 року. Сьогодні до нього входять понад 30 провідних інформагентств Європи. Укрінформ представляє Україну в EANA з 1995 року.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: