П’ятнадцять регіональних редакцій із 11 областей упродовж двох місяців тестували різні підходи до того, як вибудувати системний діалог із читачами, слухачами та глядачами – і перетворити їх на активну спільноту.
Програма мікрогрантів «Твоя аудиторія – твоя сила», яку Національна спілка журналістів України реалізувала за підтримки Ukrainian Media Fund Nordic, показала: попри війну, відключення світла й брак ресурсів, регіональні медіа здатні не лише втримувати аудиторію, а й суттєво зростати.
«Перетворити аудиторію з пасивних споживачів на активну спільноту»
Найвідчутніший результат – приріст аудиторії в соцмережах і зростання залученості. Група видань із Сумщини «На межі», «Глухів.Сіті», яка працювала над форматом коротких вертикальних відео, перевищила свій план у 15% збільшення підписників на всіх платформах. За два місяці кількість підписників у телеграмі зросла з 22 185 до 26 000, у фейсбуці – з 19 550 до 24 000, у тіктоку – з 11 730 до 13 900. У межах проєкту команда випустила 20 коротких відеосюжетів, понад 80 публікацій, опрацювала більш ніж 200 коментарів і повідомлень.
Головний редактор видання Олександр Соломко наголошує на важливому зрушенні.
– Програма «Твоя аудиторія – твоя сила» допомогла нашій редакції системно вибудувати взаємодію з аудиторією та перетворити її з пасивних споживачів контенту на активну спільноту, що впливає на теми й розвиток медіа, – каже Олександр.
Прикарпатська ТРК «РАІ» зафіксувала приріст аудиторії у фейсбуці приблизно на три тисячі підписників, а охоплення сторінки зросло на 50% – у квітні редакція досягла мільйона переглядів. У межах проєкту «Сила слова» в ефір вийшли дві півторагодинні програми, які паралельно транслювалися онлайн і доповнювалися короткими відео для тіктоку.
Львівське видання Leopolis.news доросло до 14 640 підписників у фейсбуці (+200) і 350 тисяч переглядів сторінки за місяць (+40 тисяч). Газета «Погляд» з Хмельниччини зафіксувала понад 60 тисяч ознайомлень із публікаціями у фейсбуці, понад 140 телефонних звернень і понад 80 коментарів читачів за час реалізації проєкту.
Друкована газета «Сарненські новини» з Рівненщини зафіксувала зростання продажів на 100 примірників, а пости із статтями проєкту в соцмережах набирали понад 10 тисяч переглядів і від 100 до 300 взаємодій. Найрезонансніший пост – про волонтерку Любов Гапонюк – набрав понад 16,5 тис. переглядів і 176 взаємодій.
Городок.City: молодіжна редакція як інструмент залучення нової аудиторії
Подільська платформа Городок.City із міста Городок Хмельницької області, що створювала молодіжну редакцію на тіктоку, теж перевиконала кількісні плани в рази. За два місяці канал виріс на 986 підписників (планували 200–300), середній перегляд відео від нових ведучих становив 6 000, а одна з відеоновин – про викрадення кущів гортензії та самшиту з міської клумби – набрала понад 27 600 переглядів і 365 репостів.
Окремою історією успіху редакторка і директорка видання Наталія Попович вважає одну з нових ведучих:
– Як виявилося, наша нова ведуча Юліана Горнік мріяла стати журналісткою, і тепер її мрія реалізується. Вона почала також пробувати себе у створенні текстових матеріалів та відеосюжетів. З 1 червня ми плануємо із Юліаною офіційно оформляти трудові відносини.
Динаміка зростання, за словами редакторки, триває й після завершення проєкту.
– Я сьогодні аналізувала наш тікток – у нас за місяць пішов дуже гарний ріст підписників завдяки молодіжній аудиторії, завдяки молоді, – каже Наталія Попович. – Коли ми подавали заявку, розраховували збільшення підписників на 300, вже сьогодні перейшло межу тисяча. Хоча на момент подання звіту було менше – здається, 786 чи 980, а зараз уже понад тисячу.
Керівниця видання переконана, що формат молодіжної редакції має стратегічне значення для локального медіа.
– Цей проєкт продемонстрував високий потенціал до розвитку медіа і саме налагодження зв’язків з молоддю, – наголосила Наталія. – Він підтвердив, що робота з молодіжною аудиторією є не лише перспективною – вона просто необхідна для сталого розвитку медіа. Ми дуже сподіваємося, що завдяки такому формату і розвитку молодіжної редакції зможемо виховати потенційних майбутніх колег.
Локальне медіа як простір допомоги й діалогу
Газета «Вільний голос» з Хмельниччини, яка реалізувала проєкт «Хочу запитати у влади», зібрала понад 150 запитань, понад 50 особистих звернень і понад 30 коментарів у соцмережах. Команда провела вісім зустрічей у громадах і круглий стіл за участі представників влади, ТЦК, пенсійного фонду, медиків і психологів.
Головна редакторка газети Валентина Близнюк ділиться спостереженням, яке змінило саму логіку роботи редакції:
– Читачі почали звертатися до редакції не лише як до джерела інформації, а як до простору допомоги й діалогу. Ми побачили, що люди приходять із конкретними проблемами, які самі не можуть вирішити, шукають у газеті підтримку, можливість бути почутими. Це змінило пріоритети нашої роботи.
Кілька кейсів підтвердили: локальне медіа здатне виходити за межі інформування і ставати інструментом допомоги громаді. Програма радіо «Ностальжі 102,4 FM» з прифронтового Нікополя записала розмову з місцевою підприємицею, яка постраждала від обстрілу, але не закрила свою справу й продовжила працювати на ринку. Після виходу ефіру до її торговельної точки почало приходити більше покупців, а інші підприємці, які раніше вагалися щодо відновлення роботи, теж відкрили свої магазини.
У «Городок.City» відеоновина про викрадення 40 кущів із центральної клумби спричинила реакцію не лише глядачів, а й поліції: правоохоронці заявили, що цьогоріч у громаді встановлять додатково 31 камеру відеоспостереження.
У чернівецькій газеті «Погляд» після публікації про проблеми села Добропілля голова громади зателефонував до редакції зі словами, які наводить головний редактор Володимир Бобер: «Буду постійно передплачувати вашу газету, бо люди для вирішення проблем більше звертаються до вас, ніж до мене».
У виданнях із Сумщини «На межі», «Глухів.Сіті» один із ключових напрямів роботи в межах проєкту – оперативне інформування мешканців про безпекові загрози. За свідченням редакції, частина жителів повідомляла: саме завдяки своєчасним відеоматеріалам про наближення атак чи зони підвищеного ризику вони змогли вчасно залишити небезпечні райони або не повертатися до них у період загрози.
«Успіх кожної редакції – аргумент для міжнародних донорів»
Голова Спілки Сергій Томіленко підкреслює, що результати програми важливі не лише для самих учасників:
– Успіх кожної редакції – це аргумент для міжнародних донорів, чому необхідно продовжувати підтримувати українські медіа, і насамперед регіональні. Те, що зробили учасники програми за два місяці – від збільшення аудиторії до конкретного впливу на рішення місцевої влади – наочно показує: при цільовій підтримці локальні редакції здатні не виживати, а розвиватися.
Майже всі учасники зазначають, що продовжать запроваджені формати після завершення програми. Серед спільних викликів – брак часу для паралельної роботи з основними обов’язками, складність із залученням аудиторії до взаємодії та безпекова ситуація (це особливо стосувалося прифронтових редакцій). Серед побажань на майбутнє – триваліший термін програми (3–4 місяці замість двох), точковіша менторська підтримка та більша гнучкість у форматах звітності.
Загальну оцінку участі в програмі найкоротше сформулювало радіо «Ностальжі 102,4 FM»: «Сильне медіа починається з уважного слухання своєї аудиторії».
Проєкт впроваджується за ініціативи Національної спілки журналістів України в межах Проєкту The Ukrainian Media Fund з підтримки незалежних місцевих медіа в Україні.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: