Зруйнована внаслідок атаки РФ студія “5 каналу” в Києві. Фото facebook.com/5kanal
У липні 2026 року Національна спілка журналістів України зафіксувала 18 верифікованих кейсів фізичного впливу російських атак на цивільних журналістів, редакції та медійну інфраструктуру. Загалом від початку року моніторинг НСЖУ нарахував 98 таких випадків.
До липневої статистики увійшли вісім кейсів пошкодження редакцій і медійної інфраструктури, сім — житла журналістів, а також поранення працівниці редакції, атака на знімальну групу та пошкодження редакційного автомобіля.
Географічним епіцентром стала столиця: у Києві зафіксовано сім кейсів, пов’язаних із двома масованими російськими ударами. На Сумщині сталося п’ять випадків. Інші інциденти зафіксовано на Донеччині, у Запоріжжі, Одесі та Херсоні.
Серед найбільш масштабних випадків — руйнування студії та більшої частини обладнання «5 каналу» в Києві, пошкодження приміщень двох місцевих редакцій у Краматорську, студії «Кордон.Медіа» в Сумах та офісу inform.zp.ua в Запоріжжі.
Особливо тяжких руйнувань зазнала історична будівля газети «Білопільщина» на Сумщині, яку російські дрони «Молнія» атакували 23 і 24 липня. Офіс-менеджерка редакції Тетяна Авраменко, яка перебувала на робочому місці, отримала контузію.
Поблизу Краматорська російський FPV-дрон із вибухівкою атакував знімальну групу програми «ТСН. Тиждень». Військові збили безпілотник, журналісти не постраждали. У Херсоні уламки дрона пошкодили автомобіль знімальної групи Суспільного. Працівники встигли евакуюватися після сигналу детектора дронів.
«Липень показав, що для українських журналістів уже немає умовно безпечної географії. Російські удари наздоганяють медійників у редакціях, удома, в автомобілях і під час зйомок. Особливо тривожить повторюваність: більшість редакцій із липневого переліку вже зазнавали пошкоджень унаслідок попередніх атак», — зазначає голова НСЖУ Сергій Томіленко.
За його словами, не в кожному випадку можна стверджувати, що конкретне медіа було навмисно обраною ціллю. Однак сукупний результат атак має системний характер: руйнується інфраструктура, необхідна для роботи незалежних медіа та доступу громад до перевіреної інформації.
Моніторинг НСЖУ охоплює лише верифіковані випадки фізичного впливу російської агресії на цивільних журналістів і медіа. Дані передаються міжнародним партнерським організаціям, які документують злочини Росії проти журналістів.
Повний липневий моніторинг із переліком кейсів і описом методології — за посиланням
Інформаційна служба НСЖУ
