У липні 2026 року Національна спілка журналістів України зафіксувала 18 верифікованих кейсів впливу російських атак на цивільних журналістів, редакції та медійну інфраструктуру.
Для порівняння: у січні було зафіксовано 2 кейси, у лютому — 10, у березні — 18, у квітні — 8, у травні — 22, у червні — 17. Загалом із початку 2026 року моніторинг НСЖУ нарахував 98 кейсів.
Структура липневих кейсів
Пошкодження редакцій та медійної інфраструктури — 8 випадків
Постраждало сім офісів у Києві, прифронтовому Запоріжжі, Краматорську на Донеччині, Сумах і Сумській області. Переважна більшість цих медіа потрапляли під наслідки ворожих атак не вперше.
2 липня внаслідок ракетної атаки на Київ вибухова хвиля пошкодила будівлю, де розташований офіс телеканалу «Ісландія». 6 липня під час комбінованої атаки РФ по столиці значних руйнувань зазнав офіс «5 каналу»: пошкоджено студію, знищено 80% обладнання та робочих місць.
Зруйнована внаслідок атаки РФ студія “5 каналу” в Києві. Фото facebook.com/5kanal
5 липня в Краматорську авіаудар припав поруч із будівлею, де розміщуються редакції двох місцевих медіа — «Новини Краматорського району» та «Новини Краматорська». Зафіксовано значні руйнування приміщень.
17 липня влучання КАБів по центру Сум пошкодило будівлю, де працювала студія онлайн-видання «Кордон.Медіа». Іншим ударом того ж дня пошкоджено редакцію медіа, розташовану в іншій будівлі.
21 липня під час обстрілу Запоріжжя авіабомба впала неподалік офісу видання inform.zp.ua, на щастя, медійники не постраждали.
Історична будівля газети “Білопільщина” в м.Білопілля суттєво пошкоджена внаслідок ударів. Фото Наталії Калініченко
23 і 24 липня мішенню ворожих атак стала будівля редакції газети «Білопільщина» на Сумщині. Загалом з початку російського вторгнення по споруді було зафіксовано щонайменше 6 ударів.
Пошкодження житла журналістів — 7 випадків
2 липня внаслідок масованого обстрілу Києва згоріло житло медійниці Ірини Плехової, зазнала пошкоджень квартира журналіста Вадима Міського. 3 липня через влучання КАБа в середмістя Сум понівечено оселю співробітниці «Кордон.Медіа» Ірини Касьян. 6 липня чергова атака РФ на Київ зруйнувала квартири медійниць Світлани Чепуренко й Катерини Федорчук та співзасновниці онлайн-видання Ірини Саліхової. Того ж дня російський дрон влучив у дах багатоповерхівки, де мешкає комунікаційниця Світлана Березівська. В Одесі внаслідок дронової атаки постраждало житло заступниці головного редактора газети «Чорноморські новини» Ольги Сірої.
Поранені журналісти — 1 випадок
24 липня офіс-менеджерка газети «Білопільщина» Тетяна Авраменко отримала контузію внаслідок влучання в будівлю редакції дрона «Молнія». Під час інциденту вона була на робочому місці. Від госпіталізації відмовилася.
Журналісти під атакою — 1 випадок
14 липня знімальна група програми «ТСН. Тиждень» — спеціальний кореспондент Олександр Загородний і оператор Олексій Осавчук — була атакована російським FPV-дроном неподалік Краматорська на Донеччині, приблизно за 20 кілометрів від лінії бойового зіткнення. Військові, які супроводжували журналістів, збили безпілотник. Ніхто не постраждав, проте ризик був реальним: дрон ніс кілограм вибухівки.
Пошкодження редакційного авто — 1 випадок
23 липня автомобіль знімальної групи «Суспільне Херсон» опинився неподалік місця атаки російського дрона. Уламками пошкоджено лобове скло та дах автівки. Безпосереднім об’єктом атаки був автомобіль, який рухався попереду. Водій оперативно зупинив машину, зорієнтувавшись на сигнал детектора дронів, і працівники встигли евакуюватися. Ніхто не постраждав.
Географія
Географічним епіцентром атак у липні став Київ — 7 кейсів, які стали наслідками двох масованих ударів по столиці. Впритул наблизилася Сумщина з 5 випадками. Решту кейсів зафіксовано на Донеччині, у Запоріжжі, Одесі й Херсоні.
Висновки
Тенденція місяця — зсув зони ризику вглиб території. Працювати небезпечно вже не лише поблизу лінії бойового зіткнення, а й у самих прифронтових містах.
«У певні райони міста стало прилітати частіше. Якщо раніше детектори були потрібні для виїздів у Комишуваху (за 30 км від Запоріжжя і за 20 км — до фронту), то тепер вони необхідні й для роботи в межах Запоріжжя», — зазначив у коментарі НСЖУ головний редактор запорізького медіа inform.zp.ua Ерік Бринза. Офіс видання постраждав унаслідок влучання КАБа в центр Запоріжжя 21 липня.
Схожу тенденцію фіксують медійники в Сумах, Харкові та Херсоні.
Друга закономірність — повторюваність. Як уже відзначено, більшість редакцій із липневого переліку потрапляли під удар не вперше. Тож ідеться не про випадкові влучання, а про систематичне руйнування робочої інфраструктури місцевих медіа.
«Липень показав, що для українських журналістів уже немає умовно безпечної географії. Російські удари наздоганяють медійників у редакціях, удома, в автомобілях і під час зйомок. Особливо тривожить повторюваність: більшість редакцій із липневого переліку вже зазнавали пошкоджень унаслідок попередніх атак», — зазначає голова НСЖУ Сергій Томіленко.
За його словами, не в кожному випадку можна стверджувати, що конкретне медіа було навмисно обраною ціллю. Однак сукупний результат атак має системний характер: руйнується інфраструктура, необхідна для роботи незалежних медіа та доступу громад до перевіреної інформації.
Окремо про загиблих медійників
Моніторинг НСЖУ не включає журналістів і медійників, які загинули або були поранені під час проходження військової служби в Силах оборони України.
Водночас у липні стало відомо про загибель Івана Трембовецького — колишнього випускового редактора телеканалів ТЕТ і 2+2, військовослужбовця 238-го окремого батальйону безпілотних систем «Чорний яструб».
Методологія
Моніторинг російських атак на медіасферу здійснює Національна спілка журналістів України. До нього включаються лише верифіковані випадки фізичного впливу російської агресії на цивільних журналістів та медіа: поранення журналістів, пошкодження редакцій, житла та майна медійників.
Верифікація базується на офіційних повідомленнях редакцій і медіаорганізацій, зверненнях журналістів та їхніх родин, публікаціях у відкритих джерелах, а також на власному моніторингу та інформації регіональних координаторів мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ.
Дані регулярно передаються міжнародним партнерам — Міжнародній та Європейській федераціям журналістів, Комітету захисту журналістів та іншим організаціям, які документують злочини Росії проти журналістів і медіа.
Липневий моніторинг продовжує системний моніторинг НСЖУ за січень — червень 2026 року, за перше півріччя Спілка нарахувала 80 інцидентів. Головною загрозою для медійників залишаються ударні дрони — «шахеди», FPV, «Ланцети» та «Молнії», на які припадає переважна частина пошкоджень редакцій і житла й більшість прямих атак на знімальні групи та журналістів як цивільних осіб.
Окрему тривогу викликає те, що маркування «PRESS» перетворилося на мітку для операторів FPV, через що НСЖУ вже не може рекомендувати колегам позначати ним екіпірування.
Проблема цивільних заручників Кремля залишається гострою: 28 українських журналістів роками утримують у російській неволі.
Раніше ми розповідали про те, що в епіцентрі атак були Київ і Сумщина.
Інформаційна служба НСЖУ
