Національна спілка журналістів України оприлюднила результати безпекового моніторингу за перше півріччя 2026 року, задокументувавши 80 верифікованих випадків фізичного впливу російської агресії на українську медіасферу. Головний висновок моніторингу — дронова війна докорінно змінила характер безпекових загроз для журналістів в Україні.
Окремо Спілка документує людські втрати української медіаспільноти: у першому півріччі 2026 року загинули десять журналістів і працівників медіа, які захищали Україну у складі Сил оборони, а також підтверджено інформацію про загибель ще двох медійників у попередні роки. Крім того, щонайменше 28 українських журналістів продовжують незаконно утримуватися Російською Федерацією.
Методологія моніторингу
Моніторинг НСЖУ охоплює виключно верифіковані випадки фізичного впливу російської агресії на цивільних журналістів, редакції та медіа — поранення журналістів, пошкодження редакцій, житла й майна медійників, а також інші наслідки російських обстрілів і ударів безпілотників. Онлайн-погрози, інформаційні атаки та інші нефізичні форми тиску до цього моніторингу не входять.
Моніторинг здійснюється Національною спілкою журналістів України та ґрунтується на верифікації інформації з відкритих джерел, безпосередніх зверненнях журналістів і редакцій, власному моніторингу мережі Центрів журналістської солідарності НСЖУ, а також даних, отриманих від державних органів.
Одиницею обліку в цьому моніторингу є не окрема російська атака, а кожен верифікований випадок її фізичного впливу на журналіста, редакцію або об’єкт медіаінфраструктури. Тому один російський ракетний чи дроновий удар може спричинити кілька окремих кейсів, якщо внаслідок нього постраждали кілька редакцій, журналістів чи медійних об’єктів.
За перше півріччя НСЖУ задокументувала 80 верифікованих випадків фізичного впливу російської агресії, у тому числі:
- 35 випадків пошкодження житла та майна журналістів;
- 28 випадків пошкодження або руйнування редакцій та об’єктів медіаінфраструктури, з яких 2 редакції були повністю знищені;
- 14 випадків, коли журналісти потрапляли під російські атаки під час виконання професійних обов’язків;
- 3 випадки поранення цивільних журналістів.
Помісячна динаміка демонструє зростання інтенсивності атак: січень — 2 кейси, лютий — 10, березень — 18, квітень — 8, травень — 22, червень — 17.
Найвищий показник припав на травень — насамперед через масовану комбіновану ракетно-дронову атаку на Київ у ніч проти 24 травня. Тоді постраждали редакції українських та міжнародних медіа, зокрема УНІАН, «Ґрати», «Реальна газета», студії ARD і Deutsche Welle, а також офіс Київської регіональної організації НСЖУ.
Дрони докорінно змінили правила журналістської безпеки
Головний висновок моніторингу полягає в тому, що масове застосування ударних безпілотників докорінно змінило характер журналістської безпеки в Україні.
FPV-дрони, безпілотники на оптоволоконному керуванні та інші сучасні БпЛА суттєво розширили зону ризику. Якщо раніше найбільшу небезпеку становили артилерійські та ракетні удари поблизу лінії фронту, то тепер журналісти дедалі частіше опиняються під загрозою за десятки кілометрів від передової.
Особливу тривогу викликає поява оптоволоконних FPV-дронів, які практично не виявляються наявними детекторами. Водночас традиційне міжнародне маркування PRESS, яке відповідно до міжнародного гуманітарного права має забезпечувати додатковий рівень захисту цивільних журналістів, дедалі частіше перестає виконувати свою функцію. Протягом першого півріччя НСЖУ задокументувала щонайменше чотири випадки, коли журналісти у маркованому спорядженні ставали мішенню російських операторів дронів.
«Перше півріччя 2026 року показало: безпекові правила, які роками допомагали журналістам працювати в зоні бойових дій, більше не гарантують належного захисту. Дрони докорінно змінили характер війни й зробили журналістську роботу ще небезпечнішою. Ми документуємо кожен випадок не лише для того, щоб допомогти постраждалим колегам сьогодні, а й щоб сформувати доказову базу для майбутнього міжнародного правосуддя. Кожна пошкоджена редакція, кожен поранений журналіст, кожен незаконно ув’язнений медійник — це окремий доказ системної війни Росії проти свободи слова», — наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Людські втрати медіаспільноти
Окремо НСЖУ документує втрати серед журналістів і працівників медіа, які захищали Україну у складі Сил оборони.
Упродовж першого півріччя 2026 року загинули Лана Чорногорська, Юрій Мігашко, Володимир Сінійчук, Сергій Фісун, Володимир Фоміченко-Закуцький, Артур Петров, Євген Соловей, Вікторія Боброва, Максим Осередчук та Олександр Вернігоров.
Крім того, у першому півріччі підтверджено інформацію про загибель під час військової служби ще двох представників медіаспільноти — Ігоря Малахова та Олександра Клименка, які загинули у 2023–2024 роках.
Серед цивільних журналістів у першому півріччі загиблих не зафіксовано. Водночас поранень зазнали Ігор Левенок («Інтер»), Оксана Рудик («Суспільне Івано-Франківськ») та Ольга Каліновська («5 канал»), яка вдруге за час повномасштабної війни дістала контузію внаслідок атаки російського FPV-дрона.
Загальні втрати медіаспільноти
За даними НСЖУ, від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російської агресії загинули щонайменше 152 представники української медіаспільноти, серед яких:
- 21 журналіст і медійник, які загинули під час виконання професійних обов’язків;
- 10 журналістів і медійників — цивільних жертв російських атак;
- 121 журналіст і працівник медіа, які загинули, захищаючи Україну у складі Сил оборони.
За моніторинговою базою НСЖУ, у російських місцях несвободи незаконно утримуються щонайменше 28 українських журналістів. Упродовж першого півріччя 2026 року не було звільнено жодного з них. Росія продовжує систематично використовувати українських журналістів як цивільних заручників, грубо порушуючи міжнародне гуманітарне право. Серед ув’язнених — четверо жінок-журналісток, а окремим тривожним прикладом стало засудження наприкінці квітня адміністратора чату «Мелітополь — це Україна» Олександра Малишева до 26 років колонії суворого режиму.
Національна спілка журналістів України продовжує передавати результати моніторингу до Міжнародної федерації журналістів (IFJ), Європейської федерації журналістів (EFJ), Комітету захисту журналістів (CPJ), Міжнародного Інституту Преси (IPI), ОБСЄ, ЮНЕСКО та інших міжнародних партнерів, які документують злочини Росії проти журналістів і свободи слова.
НСЖУ закликає міжнародні організації, уряди демократичних держав та професійні журналістські об’єднання розширити підтримку програм безпеки для журналістів, а також посилити міжнародний політичний і правовий тиск на Російську Федерацію задля припинення атак на медіа, забезпечення відповідальності за злочини проти журналістів і звільнення українських медійників, які залишаються в російській неволі.
Дискусія з цього приводу: