Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Зростання загроз медіаплюралізму та незалежності медіа» (Growing threats to media pluralism and the independence of the media).
Документ, за який проголосували 106 депутатів, присвячений необхідності зберегти незалежні й різноманітні медіа в Європі. Проте значна його частина стосується України: ПАРЄ зафіксувала злочини Росії проти українських журналістів, знищення медіа на окупованих територіях і російські інформаційні операції проти європейських суспільств.
Про ухвалення резолюції повідомила народна депутатка Євгенія Кравчук, членкиня української делегації в ПАРЄ. На її думку, для України свобода медіа – це водночас питання безпеки й відповідальності. Росія намагається знищити не лише журналістів і редакції, а й саме право людей отримувати правдиву інформацію. Тепер ці злочини та кроки, необхідні для протидії їм, закріплено в документі Асамблеї.
За даними, наведеними в резолюції, щонайменше 26 українських журналістів залишаються незаконно ув’язненими Росією (за даними НСЖУ – 28). Більшості з них висунули сфабриковані звинувачення, а умови утримання Асамблея прирівнює до катувань і жорстокого поводження. Зокрема, в документі йдеться про Вікторію Рощину – журналістку, закатовану в російському полоні.
ПАРЄ вимагає негайного й безумовного звільнення всіх українських журналістів, а також повної відповідальності за злочини проти них. Асамблея закликає держави-члени співпрацювати з міжнародними та національними розслідуваннями таких злочинів.
Асамблея також зафіксувала системне знищення незалежних медіа на тимчасово окупованих територіях України. Українські редакції там примусово закривають або захоплюють, українське мовлення замінюють російською державною пропагандою, а місцевих журналістів переслідують.
Наслідок таких дій резолюція описує терміном news desert – «інформаційна пустеля». Ідеться про середовище, яке Росія створює цілеспрямовано: мешканці окупованих територій залишаються без незалежних джерел інформації, а єдиним доступним голосом стає окупаційна пропаганда. Звідси й один із закликів до держав-членів: підтримувати українські редакції, переміщені з окупованих територій, а також медіа, що працюють у прифронтових регіонах.
ПАРЄ наголосила, що Росія загрожує медіаплюралізму не лише в Україні, а й у всій Європі. Для цього Кремль використовує підконтрольні державі медіа, приховано володіє й фінансує медіаресурси та проводить скоординовані онлайн-кампанії. Мета таких дій, за оцінкою Асамблеї, – поляризувати європейські суспільства й послабити підтримку України. Асамблея привітала рішення ЄС і держав-членів призупинити мовлення пропагандистських мереж, пов’язаних із Кремлем. ПАРЄ зазначила, що такі заходи, якщо вони відповідають практиці Європейського суду з прав людини, є легітимним захистом медіаплюралізму, а не його обмеженням.
Тим самим Асамблея відповіла на закиди, ніби блокування пропаганди є цензурою. Держави-члени закликано й надалі вживати заходів проти російських і білоруських державних медіа, залучених до воєнної пропаганди та іноземного інформаційного втручання.
Український вимір резолюції вписаний у ширшу рамку. Асамблея закликає всі держави-члени законодавчо закріпити повноваження медіарегуляторів моніторити плюралізм в аудіовізуальному секторі. Громадяни мають знати, хто насправді володіє медіа і чиї інтереси можуть впливати на редакційну політику. Правила щодо концентрації медіавласності слід переглянути з урахуванням онлайн-платформ, а редакційну незалежність – захистити законом під наглядом незалежних регуляторів.
ПАРЄ також закликає створювати прозорі механізми фінансової підтримки регіональних, локальних, гіперлокальних і некомерційних медіа. Окремо йдеться про захист жінок-журналісток, зокрема через протоколи для правоохоронців і підтримку цифрової безпеки, а також про захист журналістів від транснаціональних репресій. Ще одна вимога стосується штучного інтелекту: його розвиток не має відбуватися за рахунок авторів контенту.
Євгенія Кравчук наголошує, що свобода й плюралізм медіа – одна з базових умов демократії, адже громадяни повинні мати доступ до різних, незалежних і достовірних джерел інформації. Вона подякувала доповідачці резолюції, колезі по фракції ALDE Валентині Гриппо, Лесі Забуранній за формулювання, що посилили текст, а також членам Асамблеї за підтримку українських поправок і солідарність з українськими журналістами.
* * *
Від початку повномасштабного вторгнення одним із ключових напрямів роботи Національної спілки журналістів України став захист журналістів, яких Росія переслідує, викрадає та незаконно утримує через їхню професійну діяльність. НСЖУ веде й постійно актуалізує список українських медійників, які перебувають у російському полоні, домагається міжнародного тиску задля їхнього звільнення та співпрацює з IFJ, EFJ, правозахисниками, дипломатами й міжнародними інституціями. Окремою трагічною сторінкою стала боротьба за визволення Вікторії Рощиної: після її загибелі в російському полоні НСЖУ продовжує вимагати повного розслідування обставин її смерті та відповідальності винних.
Паралельно НСЖУ системно документує злочини Росії проти журналістів і редакцій — полон, катування, поранення, обстріли, знищення приміщень і техніки, переслідування на окупованих територіях. У межах проєкту «Розстріляна свобода слова» вже зібрано понад сотню текстових і відеосвідчень медійників. Спілка також фіксує системне знищення незалежного інформаційного простору на тимчасово окупованих територіях, де українські редакції закривають або захоплюють, журналістів переслідують, а незалежні джерела інформації замінюють російською пропагандою. НСЖУ приєднувалася до спільних заяв правозахисних організацій про переслідування журналістів на окупованих територіях і послідовно наголошує, що такі дії Росії формують ті самі «інформаційні пустелі», про які йдеться у резолюції ПАРЄ.
Ще один стратегічний напрям — підтримка локальних, релокованих і прифронтових медіа. За сприяння НСЖУ після початку великої війни було відновлено вихід понад 30 локальних видань, які припинили друк через бойові дії. Разом із міжнародними партнерами Спілка реалізує програми фінансової, технічної та професійної підтримки редакцій, зокрема Frontline Press для локальних і прифронтових газет. НСЖУ наголошує, що для громад поблизу фронту місцеве медіа часто є елементом критичної інформаційної інфраструктури, а зникнення редакції створює вакуум, який швидко заповнюють російська пропаганда, дезінформація та чутки.
Практичною основою допомоги журналістам стала створена НСЖУ мережа Центрів журналістської солідарності, які надають медійникам захисне спорядження, аптечки, робочі місця з резервним живленням та інтернетом, юридичну, психологічну й екстрену допомогу, проводять тренінги з фізичної та цифрової безпеки. Зі зміною характеру війни НСЖУ адаптує цю підтримку до нових загроз — зокрема дронових атак, цільового фішингу, цифрових ризиків і професійного вигорання. У ширшому сенсі ці напрями збігаються з ключовими тезами резолюції ПАРЄ: захист журналістів, протидія російській пропаганді, збереження медіаплюралізму, підтримка локальних редакцій та зміцнення редакційної незалежності.
Інформаційна служба НСЖУ
