Редакторка гіперлокального видання «Нове життя. Інформ-плюс» Ірина Воронкіна (Близнюки, Харківщина) на підсумковій зустрічі Frontline Press навела унікальні приклади того, як журналістські матеріали проєкту дали цілком конкретні результати – від працевлаштування ветерана до нагороди для військовополоненого.
Для невеликого видання проєкт означав одразу кілька вимірів зростання. Аудиторія в соцмережах збільшилася, а перегляди стали мільйонними – і це для гіперлокального медіа справді важливо. Але головним результатом редакторка назвала конкретні результати публікацій.
Після матеріалу «Незламна історія Віктора Дикого» – про людину без двох ніг, яка мотивує інших, – до селищної ради звернувся інший ветеран, теж без кінцівки, і отримав роботу. Через редакцію служба супроводу військової частини знайшла контакти військовополоненого, про якого писало видання, – і йому ще має бути вручено нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ «За незламність». А після історії дівчини із села Веселого до редакції прийшла жінка з місць позбавлення волі, яка випадково натрапила на газету: прочитавши матеріал, вона вирішила, що теж зможе змінити життя, і нині перебуває в навчальному центрі.
– Кожна публікація, яку ми створювали в рамках проєкту, допомагає людям і розкриває нас трішки по-іншому, – зазначила Ірина Воронкіна.
За її словами, до участі в програмі редакція жила доволі замкнутим життям, а проєкт дав змогу розкрити інші грані й писати більше живих історій. Окрему вдячність вона висловила менторам – за супровід, чіткість і нагадування: «Таких історій у нас безліч, і до нас постійно йдуть люди».

* * *
Виступ прозвучав під час підсумкової онлайн-зустрічі програми Frontline Press, яка зібрала понад 50 учасників напередодні Дня журналіста.
Frontline Press – це спільна ініціатива Національної спілки журналістів України та Шведської медіабізнес-асоціації (Tidningsutgivarna, TU), започаткована наприкінці 2025 року для підтримки незалежних локальних і прифронтових газет, які працюють у регіонах під постійними російськими обстрілами та інформаційним тиском. До піврічної програми увійшли 25 редакцій із Харківської, Донецької, Сумської, Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської та інших областей. Окрім фінансової підтримки, редакції отримували професійний менторський супровід, консультації щодо розвитку редакцій, допомогу в підготовці матеріалів для міжнародної аудиторії, а також можливість прямої комунікації зі шведськими медіапартнерами. Ініціатива стала відповіддю на критичну ситуацію, в якій опинилися локальні медіа поблизу фронту: редакції працюють в умовах постійних атак дронів і ракет, перебоїв зі світлом, руйнування інфраструктури, психологічного виснаження та різкого падіння рекламного ринку.
Проміжні підсумки програми було підбито у квітні 2026 року під час Українсько-шведського форуму «Журналістика на межі», який зібрав у Києві редакторів прифронтових медіа, журналістів, міжнародних партнерів та представників дипломатичного корпусу. Саме тоді учасники Frontline Press публічно говорили про те, як локальні газети залишаються одним із ключових елементів стійкості громад у прифронтових регіонах, забезпечуючи людей перевіреною інформацією та підтримуючи відчуття нормального життя навіть під час війни.
За час реалізації програми редактори прифронтових газет неодноразово ставали голосом своїх громад і на міжнародному рівні. Зокрема, редактори – учасники Frontline Press – отримали відзнаки та подяки від Посла України в Сполученому Королівстві Валерія Залужного як визнання їхньої роботи в умовах війни та інформаційного спротиву російській агресії. Окремим символом міжнародної солідарності стала передача в Стокгольмі головою НСЖУ Сергієм Томіленком шведським колегам примірника газети «Зоря» з прифронтового Лимана – як свідчення того, що українська локальна преса продовжує працювати навіть під обстрілами.
Тема підтримки українських прифронтових медіа також звучала у Швеції під час виступу Сергія Томіленка на традиційних Mandagsrörelsen («Понеділкових зустрічах») у Стокгольмі – відомій громадській ініціативі солідарності з Україною. Голова НСЖУ наголошував, що українські журналісти сьогодні виконують не лише професійну, а й суспільну та гуманітарну місію, залишаючись джерелом довіри й зв’язку для людей у громадах поблизу лінії фронту.
Інформаційна служба НСЖУ
























Дискусія з цього приводу: