У час, коли українське суспільство стикається з наслідками війни та численними викликами у сфері соціальної згуртованості, незалежні місцеві медіа відіграють ключову роль в інформуванні населення та створенні просторів для діалогу. Ця роль набуває ще більшого значення з огляду на те, що медіа мають також допомагати громадянам і громадянкам розуміти дедалі складніші рішення, пов’язані з відбудовою, державними видатками та місцевим врядуванням, – і нерідко з обмеженими ресурсами та утрудненим доступом до інформації.
Аби підтримати цю місію, Фонд «Ірондель» (Fondation Hirondelle) разом зі своїми українськими партнерами організував на початку червня чотириденне навчання для журналістів із 12 місцевих медіа, спрямоване на зміцнення спроможності редакцій висвітлювати теми суспільного інтересу та вести діалог зі своїми аудиторіями, інформують у фонді.
Навчання зібрало дванадцять медійників і медійниць із різних регіонів України, багато з яких працюють уздовж лінії фронту. Упродовж чотирьох днів учасники й учасниці опановували інструменти журналістських розслідувань, техніки пошуку у відкритих джерелах, моніторинг публічних бюджетів, проблематику відбудови, вчилися використовувати штучний інтелект та обговорювали роль медіа у зміцненні публічного діалогу на місцевому рівні. Окрему сесію було присвячено також питанням, пов’язаним із висвітленням майбутніх виборчих процесів в Україні.
Для багатьох учасників і учасниць це навчання дало конкретні інструменти, які можна безпосередньо застосувати у редакції. Юлія Шматченко, головна редакторка газети «Слобідський край» у Харкові, описує програму як «потужне джерело практичного досвіду», наголошуючи, що кожне навчання, організоване Фондом «Ірондель», приносить їй «нові знання, нові професійні контакти та оновлену енергію для втілення нових ідей». Сесії, присвячені даним із відкритих джерел та штучному інтелекту, вже змінили її підхід до деяких щоденних журналістських завдань: «Завдяки навичкам та інструментам, здобутим під час навчання, мені більше не потрібно надсилати офіційні інформаційні запити, щоб отримати дані про видатки місцевих бюджетів чи власників підприємств», – свідчить вона.
Кілька учасників і учасниць також відзначили цінність обговорень, присвячених майбутнім виборчим процесам і тому, як медіа можуть і надалі інформувати громадян про ці питання в умовах війни.
Для редакцій, розташованих у прифронтових зонах або в прикордонних регіонах, навчання також запропонувало конкретні шляхи адаптації їхніх редакційних практик. Олексій Пасюга, головний редактор газети «Ворскла» у Великій Писарівці на Сумщині, пояснює, що для редакції, яка працює «під майже постійними обстрілами», найкориснішими темами стали використання штучного інтелекту в журналістиці, журналістика даних і сучасні підходи до соціальних мереж. «Ми почали застосовувати багато з цих інструментів і практик майже одразу після повернення з навчання», – зазначає він.
Упродовж найближчих місяців журналісти-учасники отримуватимуть редакційний супровід, аби перетворити ці набуті навички на репортажі та розслідування, присвячені питанням, що безпосередньо хвилюють їхні громади: відбудова, державні видатки, місцеве врядування та участь громадян.
Підтримуючи редакційні й технічні спроможності українських медіа, Фонд «Ірондель» сприяє забезпеченню доступу населення, яке найбільше постраждало від війни, до достовірної, корисної та вкоріненої в місцевих реаліях інформації.
* * *
Foundation / Fondation Hirondelle – стратегічний міжнародний партнер Національної спілки журналістів України у підтримці українських медіа під час повномасштабної війни. Його робота в Україні пов’язана насамперед із посиленням стійкості локальних і регіональних редакцій, особливо тих, що працюють у прифронтових, деокупованих і постраждалих від війни громадах.
Ключовий напрям цієї співпраці – проєкт «Підвищення стійкості українських медіа», який реалізується Fondation Hirondelle разом з Інститутом регіональної преси та інформації (IRMI, Україна) за фінансування Swiss Solidarity. У межах цього напряму редакції отримували фінансову, експертну та менторську підтримку, що допомагала їм зберігати роботу в умовах війни, втрати реклами, зруйнованої інфраструктури, переміщення колективів і різкої зміни потреб аудиторії.
НСЖУ була не лише інформаційним партнером цих ініціатив, а й важливою ланкою у взаємодії донорів із реальними редакціями на місцях. За матеріалами Спілки, у межах 10-місячної програми Fondation Hirondelle та IRMI підтримку отримали 18 медіа, з яких 15 – за прямою рекомендацією НСЖУ. Йшлося передусім про редакції зі сходу, півдня, деокупованих і прифронтових територій, для яких така допомога часто означала можливість зберегти колектив, друковану версію, сайт або інші канали комунікації з громадою.
Підтримка не обмежувалася грантовим фінансуванням. НСЖУ у співпраці з Fondation Hirondelle та IRMI проводила навчальні вебінари, наради й експертні дискусії для редакторів і журналістів. Теми цих заходів були максимально практичними: економічна стійкість локальних медіа, грантова діяльність, робота з донорами, проєктний менеджмент, юридичні питання роботи медіа у воєнний час, пошук нових моделей поширення друкованої преси, використання цифрових інструментів і штучного інтелекту в регіональних редакціях.
Окремий акцент у співпраці робився на збереженні друкованої преси як життєво важливого каналу інформації для громад, де через обстріли, окупацію або руйнування інфраструктури доступ до телебачення, інтернету чи мобільного зв’язку був обмежений. У матеріалах НСЖУ неодноразово підкреслюється, що локальна газета у таких умовах є не просто медіабізнесом, а інструментом зв’язку людей із громадою, джерелом перевіреної інформації та символом повернення українського інформаційного простору.
Спільна робота НСЖУ, Fondation Hirondelle та IRMI мала також комунікаційний і дослідницький вимір. За підтримки партнерів НСЖУ готувала матеріали про виживання місцевих редакцій, історії відновлення газет у деокупованих громадах. Ці матеріали фіксують не лише потреби українських журналістів, а й реальний досвід редакцій, які продовжують працювати поруч із лінією фронту.
