Ресурс PolitiFact, який належить Інституту Пойнтера (США), перевіряє факти дезінформації щодо коронавірусу. Автори проєкту розвінчують неправдиву інформацію про фейкові ліки від коронавірусу, неправдиві новини та теорії змови про навмисне поширення, а також звертають увагу на фотографії поза контекстом, фіктивні карти і навіть сфабриковані передбачення у “Сімпсонах”.
Сайт Національної спілки журналістів України подає переклад статті, опублікованої на офіційному сайті PolitiFact. Дослідники створили добірку із семи способів, як не потрапити на гачок деяких найпоширеніших видів дезінформації щодо епідемій – таких, як коронавірус.
- Дізнатися базову інформацію про захворювання.
Які симптоми? Як воно поширюється? На які інші захворювання схоже? Чим більше ви маєте базової інформації про хворобу, тим краще будете готові виявити дезінформацію в Інтернеті. Просто знайте, що цього може бути достатньо на початку. Ви можете отримати інформацію у Центрах контролю та профілактики захворювань та у Всесвітній організації охорони здоров’я.
- Ігноруйте пости, в яких ідеться, начебто захворювання умисне сплановане.
На ранніх стадіях може бути важко сказати, з чого почалася епідемія, особливо якщо це нове захворювання. За таких умов і з’являються теорії змови. У ситуації з коронавірусом дехто досі запевняє, нібито ця хвороба – біологічна зброя; створена в умовах спеціальної лабораторії; хтось із представників влади навмисно запланував її, щоб заробити гроші. Необхідно протистояти прагненню поділитися цими необґрунтованими версіями.
- Перевіряйте фото- та відеоматеріали.
Під час епідемій неодноразово траплялися візуальні матеріали, які навмисно використовувалися для введення в оману (наприклад, використання в іншому контексті). Будьте скептично налаштовані до зображень чи відеозаписів, які нібито показують людей постраждалих від цієї хвороби, або реакцію уряду на неї. Якщо ви сумніваєтеся, використовуйте такі інструменти, як зворотний пошук зображень в Google, RevEye та InVid, щоб знайти оригінальний контекст зображень чи відео, які ви побачили в соціальних мережах. (Якщо вмієте завантажувати фотографію у Facebook, то зможете скористатися цими інструментами.)
- Декілька разів перевіряйте статистичні дані, кількість загиблих тощо.
Це цифри, які влада використовує для вимірювання тяжкості епідемій, і цифри змінюються щодня. В таких умовах дуже легко помилково використати застарілу інформацію, неточні або, що ще гірше, фейкові показники. Наприклад, для перевірки точної кількості постраждалих від захворювання можете переглянути звіти від ВООЗ. (Як приклад – звіти щодо коронавірусу COVID-19.)
- Остерігайтеся спроб применшити чи завищити загрозу захворювання.
Епідемії часто піддаються політизації, і деякі люди перекручуватимуть інформацію, щоб перекласти провину та призначити «цапа-відбувайла». З обережністю ставтеся до заяв, автори яких намагаються зробити акцент на провині конкретного політка, політичної партії або групи осіб: яскравим прикладом є звинувачення Дональда Трампа у бік Барака Обами про начебто встановлені ліміти на тести коронавірусу. Епідемії можуть мати велику кількість причин, і взяти на себе провину ніколи не буває легко.
- Не поширюйте методи профілактики чи лікування без консультацій із офіційними джерелами.
Одночасно з поширенням епідемії по всьому світу розповсюджуються і публікації в соціальних мережах, які прописують методи запобігання та лікування інфекції. Деякі фейки – наприклад, пиття вапняного розчину з метою лікування коронавірусу, – можуть бути небезпечними, інші можуть виявитися нешкідливими, але кінцевий результат той же: дезінформація. Щоб перевірити дієвість способів захисту, зверніться до рекомендацій Центрів контролю та профілактики захворювань, ВООЗ та місцевих органів охорони здоров’я.
- Перевіряйте те, що ще невідомо.
Це незручна істина, але вчені часто багато чого не знають. Встановлення відомостей про те, як поширюється хвороба, коли саме вона заразна і наскільки вона смертельна, може зайняти тижні або місяці. (Прикладом цього є коефіцієнт смертності від COVID-19.) Тим часом в Інтернеті поширюється недостовірна або сфабрикована інформація. Щоб уникнути цього, дотримуйтеся точних відомостей, які вже відомі про епідемію, і шукайте надійні джерела, які не повідомляють те, чого вони також не знають.
PolitiFact і надалі постійно перевірятиме факти, що мають ознаки обману, але автори проєкту також прагнуть, щоб усі читачі були обізнані та підготовлені. Якщо у вас є підказка, яку ви хотіли би додати, або публікація, яку ви хочете, щоб експерти з PolitiFact перевірили, можете написати на e-mail: [email protected].
Довідка: Ресурс «PolitiFact» – некомерційна національна новинна організація, яка належить некомерційному Інституту досліджень ЗМІ ім. Пойнтера (Poynter Institute for Media Studies). На початку він стартував у 2007 році як спеціальний проєкт видання «Tampa Bay Times» (найбільша щоденна газета Флориди) під час передвиборчих перегонів. З самого початку «PolitiFact» зосередився на перегляді конкретних заяв політиків і оцінці їхньої точності. З 2018 року проєкт відокремився від видання. Наразі ресурс адмініструє команда незалежних редакторів та журналістів.
