Сучасна людина щодня стикається з чималим обсягом інформації. Та якщо для більшості інформаційний потік можна бодай частково обмежити, то для журналістів безупинна взаємодія з контентом є невід’ємною частиною професії. Новини, повідомлення, робочі чати, стрічки соцмереж – усе це супроводжує медійників майже безперервно, а відтак поступово впливає на увагу, емоційний стан і здатність відновлюватися. Саме про це йшлося під час онлайн-тренінгу «Нескінченний скрол і втомлена психіка: як повернути собі себе», який організували Дніпровський та Львівський центри журналістської солідарності НСЖУ.
Тренеркою зустрічі стала Наталія Войтович – психологиня, журналістка та медіаекспертка, координаторка львівського простору Західноукраїнського ЦЖС, яка вже не вперше працює з учасниками серії психологічних онлайн-зустрічей для медійників.
– Психологічна підтримка журналістів є одним із пріоритетних напрямків роботи Мережі центрів журналістської солідарності НСЖУ,– наголосила на початку зустрічі координаторка Дніпровського Центру Наталя Назарова. – Разом із Наталією Войтович ми вже говорили про емоційне вигорання та самоцінність, а цього разу звернулися до ще однієї теми, яка безпосередньо стосується професії, – інформаційного перевантаження й цифрової втоми.
Під час тренінгу учасники досліджували явище цифрової втоми, аналізували, як постійне споживання інформації впливає на концентрацію, увагу та емоційний стан, а також вчилися розпізнавати сигнали перевантаження й вчасно на них реагувати.
– Журналісти перебувають у постійній інформаційній гонці: знайти, перевірити, подати, – пояснила психологиня. – Та саме в такому ритмі поступово накопичується цифрова втома.
Цифрова втома – це стан психічного і фізичного виснаження, який виникає через тривале перебування в цифровому середовищі та постійне інформаційне навантаження.
Чи пригадуєте, коли ніби спали всю ніч, але прокидалися вже втомленими? У такий спосіб наш організм сигналізує про перевантаження: мозок не встигає обробляти та систематизувати потік даних, через що поступово накопичується виснаження. Воно може проявлятися у труднощах із концентрацією, забудькуватості, емоційній дратівливості, порушенні сну, постійному відчутті втоми.
Цікаво, що причиною цифрової втоми може бути не лише професійна робота з інформацією – робочі чати, новини, листування, дедлайни. Не менш виснажливим є і те, що ми часто сприймаємо як відпочинок – скролінг стрічки соціальних мереж.
– Нам здається, що ми просто сидимо в інстаграмі й відпочиваємо. Але мозок у цей час не лежить у гамаку. Він стрибає як на скакалці, бо постійно отримує нову інформацію, – пояснила тренерка.
Ми перевіряємо смартфон без потреби й втрачаємо себе в соціальних мережах, бо наш мозок реагує на новизну, викликаючи короткочасні сплески дофаміну. Та кожен новий допис, відео чи повідомлення змушують його знову обробляти, аналізувати й реагувати. А отже мозок продовжує працювати – не відпочивати.
Саме тому скролінг нерідко посилює втому та, навіть більше, поступово перетворюється на автоматичну реакцію й шкідливу звичку. Коли ми беремо смартфон «на хвилинку» перевірити повідомлення, а за кілька годин ловимо себе на читанні Топ 5-ти порад приготування смачної страви.
Окремо під час тренінгу говорили і про думскролінг (нині актуальна форма споживання контенту) – нав’язливе споживання тривожної або негативної інформації, яке посилює тривожність, відчуття безсилля, емоційне виснаження тощо.
– Ми думаємо, що контролюємо ситуацію, коли постійно читаємо новини. Але дуже часто отримуємо лише ще більше напруження, – наголосила Наталія Войтович.
Тож як повернути собі себе? Справжнє відновлення потребує не зміни контенту, а інформаційних пауз. Варто усвідомлено користуватися соціальними мережами, не починати день зі скролу, а натомість – із фіззарядки, улюбленого напою чи бодай короткої ранкової прогулянки. Корисно також залишати собі хоча б пів години, а ще краще – годину без контенту перед сном. На перший погляд це незначні зміни, але саме вони сприяють зниженню рівня цифрового навантаження.
Не варто також забувати й про фізичну активність, яка допомагає не лише підтримувати тіло, а й впоратися з напругою. А ще – частіше ставити собі запитання: «Що мені зараз потрібно?»
У професії, де постійна включеність здається нормою, дозволити собі реагувати на власні потреби буває складно. Проте саме це необхідно для збереження внутрішнього ресурсу. Тому слід дослухатися до себе, робити маленькі приємності, знаходити заняття й ритуали, які допомагають відновлюватися і повертати внутрішню рівновагу.
– Людина – не машина. Та навіть машини ламаються. А ми чомусь думаємо, що можемо працювати без зупинки – підсумувала тренерка.
Відновлення починається з маленьких кроків – відкладеного смартфона, ранкової кави без новин і кількох хвилин тиші. Але ці кроки – важливі. Адже в умовах нескінченного інформаційного потоку повернути собі себе – не розкіш, а потреба.
Подія відбулась в межах проєкту «Розширення стратегій, мереж та інструментів у галузі психічного здоров’я та профілактики вигоряння для громадянського суспільства в Україні» спільно з Araminta gUG та Офіс Дій.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру).
Контакти об’єднаного Центру журналістської солідарності Львів-Суми: 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Садівничий – координатор Сумського центру, +0505822517).
Ліана Охрименко, Дніпровський ЦЖС
Дискусія з цього приводу: