Як писати про цивільних полонених, щоби не завдати шкоди ні людині в неволі, ні її родині – із цим питанням понад 20 журналістів із різних регіонів України приїхали на дводенний семінар у Києві, організований Національною спілкою журналістів України та ГО «Цивільні вільні» за підтримки Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ). Разом із медійниками до заходу доєдналися члени родин незаконно затриманих цивільних, аби поділитися прямим досвідом пошуку інформації та реалій очікування.
За даними дослідження НСЖУ, 75% родин цивільних полонених не знають, де перебувають їхні рідні, а 60% не отримують жодної офіційної інформації. Як свідчать родини, цивільні полонені мають значно менше шансів потрапити на обмін порівняно з військовополоненими. Вони існують у правовому вакуумі, без чіткого статусу й гарантій, котрі мають військові.
«Захоплення цивільних людей продовжується щодня, і кількість їх збільшується»
«Тема незаконно затриманих цивільних має висвітлюватися в українському медіапросторі системно. За роки повномасштабної війни ми побачили, що журналісти готові розповідати історії цивільних бранців, однак часто стикаються з питанням, як робити це етично, не завдаючи шкоди й додаткового болю родинам. Саме тому ми зібрали в одній залі журналістів і близьких незаконно затриманих цивільних, щоб редакції отримали практичні інструменти, контакти та знання для якісного висвітлення цієї теми», — зазначила у вітальному слові перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
Альма Машіч, координаторка програми співпраці МКЗБ з ініціативами громадянського суспільства зазначила, що багато родин мусять шукати інформацію про затримання своїх близьких самотужки, тому медійники мають навчитися працювати з цими людьми в найемоційніший момент їхнього життя.
«Війна продовжується. Саме тому, коли ми працюємо з такою чутливою темою, маємо висвітлювати її з повагою до родин», – наголосила вона. Альма також нагадала, що МКЗБ підтримує родинні асоціації у Дніпропетровській, Донецькій, Харківській та Сумській областях, і запросила журналістів долучатися до регіональних заходів цих організацій. «Дуже важливо, щоб ми робили це регіонально», – сказала представниця МКЗБ і навела слова колишнього цивільного полоненого: «Коли я потрапив у полон, єдине, про що я думав – чи взагалі хтось в Україні думає про нас. Коли я повернувся і побачив, що ця тема циркулює, що хтось про це говорить – це те, що допомагало бути там, у полоні».
Про складність повернення незаконно утримуваних цивільних українців нагадала Олена Цигіпа, засновниця громадської організації «Цивільні вільні», дружина незаконно затриманого українського журналіста Сергія Цигіпи. За її словами, окупованими залишаються близько 20% території України, а кількість випадків незаконного затримання цивільних продовжує зростати. «Захоплення цивільних людей продовжується щодня, і кількість їх збільшується. Поки немає єдиного механізму щодо повернення цих людей», – зазначила Олена. Вона також підкреслила важливу роль медіа у приверненні уваги до цієї проблеми, адже «зброєю журналістів є слово».
Модераторкою семінару виступила Ірина Швець – членкиня організації «Цивільні вільні», дружина незаконно викраденого цивільного Олександра Курдіна. «Десятки тисяч цивільних знаходяться у полоні. Ми не маємо жодної змоги, на жаль, їх повернути. Ми боремося і свого добʼємося», — звернулася вона до присутніх.
«Потрібно мати достатньо знань, аби не завдати шкоди»
Під час знайомства учасники ділилися власним досвідом і мотивацією. Журналіст із Вінничини Дмитро Зарайський, який вивчає тему тимчасово окупованих територій, розповів, що під час роботи над репортажем про військовополоненого зіткнувся з браком знань і практичних рекомендацій щодо висвітлення таких історій: «Потрібно мати достатньо знань, аби не завдати шкоди і людині, яка перебуває у полоні, і аби не ретравматизувати її родину».
Марина Савченко, журналістка херсонських видань із 28-річним досвідом у професії, підтвердила: «Кожна ситуація індивідуальна, і постійно думаєш, як зробити матеріал так, щоб не травмувати родичів цих людей і тих, хто визволився з полону».
«Я хочу підтримати родину, хочу висвітлити, але до кінця не знаю, що може тій людині зашкодити. Саме тому я тут – хочу для себе виробити алгоритм роботи», – додала Юлія Шабля, журналістка видання «Вісті Плюс» (Полтавщина).
У заході також взяв участь колишній полонений журналіст Дмитро Хилюк, якого незаконно викрали росіяни на Київщині 3 березня 2022 року. Він повернувся з полону майже рік тому – на День Незалежності України.
«Донині в держави немає жодної стратегії з обміну цивільних. Буквально місяць тому запитував Омбудсмана, чи є якийсь алгоритм, якась системність. Він дав зрозуміти, що немає. Цивільних вдається повертати лише поодинокими випадками. Тому важливо посилювати суспільний запит і спонукати владу до ухвалення необхідних рішень», – сказав медійник.
Юридична рамка затримання цивільних
Першу тематичну сесію семінару провів Даніл Сербін, юрист Національної спілки журналістів України та компанії IBC Legal Services. Він надає безоплатну правову підтримку журналістам і медіа, спеціалізується на питаннях правового захисту представників медіа та міжнародного гуманітарного права.
«Ми бачимо дуже гарні умови, які Україна створює. На жаль, ми не можемо того ж сказати про людей, які перебувають в російському полоні», — зазначив Сербін. Він представив аналіз юридичних гарантій, колізій та проблем із застосуванням міжнародних актів щодо цивільних затриманих.
«Почути і запитати»: діалог із родинами
Під час фасилітованого діалогу журналістів із родинами незаконно затриманих цивільних перед журналістами виступили чотири жінки, кожна з яких щодня живе в очікуванні повернення рідних:
- Олена Шевченко – мати Вадима Шевченка, незаконно викраденого навесні 2022 року під час спроби виїхати з окупованих Полог Запорізької області;
- Ольга Строєва – мати волонтера Сергія Строєва з Харківщини, незаконно вивезеного до Росії окупаційною владою;
- Лариса Павленко – дружина і мати Михайла та Дмитра Павленків, незаконно викрадених у Харківській області у квітні 2022 року;
- Ольга Голубєва – дружина спортсмена та дитячого тренера Андрія Голубєва, учасника територіальної оборони.
Від діалогу – до спільної роботи
У другій половині дня учасники перейшли до практичної сесії «Партнерство в дії: командна взаємодія», під час якої журналісти та родини постраждалих спільно напрацювали підходи до етичного та відповідального висвітлення теми. До того ж переглянули та обговорили документальну стрічку НСЖУ «Звільнити слово».
Семінар триватиме два дні. Програма охоплює правові аспекти утримання цивільних, прямий досвід родин затриманих, а також етичні та психологічні аспекти журналістської роботи з цією темою. Докладною інформацією ділитимемося згодом на ресурсах НСЖУ.
Цей проєкт реалізовано за фінансової підтримки Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ) коштом Норвезького агентства з розвитку та співробітництва (NORAD). Думки, висловлені в цьому матеріалі, є думками авторів і не відображають позицію МКЗБ, її донорів або держав-учасниць.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: