Тетяна Коломиченко відновлюється після важкого поранення ноги, яке дістала 24 липня внаслідок російського ракетного удару по виставці оборонних технологій «Критично захищено» в с. Капітанівка Бучанського району на Київщині.
За даними Офісу генерального прокурора, тоді внаслідок атаки загинули 12 людей, близько сотні дістали поранення. За фактом воєнного злочину відкрито кримінальне провадження за ст. 438 Кримінального кодексу України. Головний організатор затриманий, правоохоронці повідомили чоловіку про підозру за ч. 3 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, що спричинила загибель людей).
На виставку запросили понад 300 учасників із числа військових, урядовців, міжнародних партнерів і представників бізнесу. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, Росія завдала удару по локації балістичними ракетами типів «Іскандер-М» та С-400. Захід проходив на території приватного стрілецького полігона поруч із житловою забудовою — унаслідок влучань пошкоджень зазнали приватні будинки, автомобілі, місцеві готелі та ресторан.

Тетяна Коломиченко має п’ятнадцятирічний журналістський досвід і пише про економіку, стартапи, маркетинг та оборонні технології. Працювала у виданнях «Великий Київ», «Вечірні вісті», журналі «Власть денег», Mind.ua, «Бізнес Цензор», enkorr.ua, mintrans.news. Нині вона комунікаційниця організації, що проводить вишколи з військової підготовки для цивільних, і дописує у низку видань про розвиток і виклики українського ОПК. Тож на захід приїхала зібрати коментарі для майбутнього матеріалу про приватне ППО, тим більше, що на виставці мало бути багато знайомих їй виробників.
— Я економічна журналістка, зокрема пишу про дефенс-тех, який став потужним сектором економіки. На заході «Критично захищено» виробники мали представити комплексні рішення із захисту підприємств та об’єктів критичної інфраструктури, — розповіла вона інформаційній службі НСЖУ.

«Дельфін» урятував мені життя»
Виставкова зона складалася з двох частин: експозиційної, що об’єднувала понад 20 наметів виробників, та демонстраційної. Журналістка приїхала близько 11-ої, із запізненням. На вході стояла черга по бейджі — вона вирішила не чекати й пішла до намету, де оголосили кава-брейк. Уже в лікарні Тетяна дізналась, що саме біля намету організаторів, звідки вона відійшла, тоді загинуло найбільше людей.
— Об 11:20 я йшла до намету, де тривав кава-брейк. Тривоги не чула. Посеред наметового містечка мене збило з ніг. Перша думка була, що це почалася демонстрація зброї, але щось пішло не так. Стегно пекло, коліно було вивернуте. Коли я торкнулася стегна, відчула желе. Тоді я зрозуміла, що це влучання. Досвід підказував, що буде друге, — зазначила Коломиченко.
Журналістка потрапила під перший приліт, багато її знайомих — під другий. Третя ракета влучила в житловий сектор: «Ворог зробив усе спеціально, щоб було багато жертв».
За словами медійниці, швидкі на заході не чергували. Тож домедичну допомогу пораненим довелося надавати військовим та ветеранам, які були на місці. Коломиченко допоміг знайомий ветеран Артем Савічев із позивним «Дельфін» — наклав турнікет, затампонував рану й відтягнув її під будівлю, а згодом вивіз власним автомобілем у лікарню.
— Друг “Дельфін” урятував мені життя, — зазначила журналістка.
За її словами, на виїзді утворилася кілометрова пробка зі згорілих автівок, які військові розтягували руками, щоб пропустити карети швидкої допомоги…
Сім операцій за три тижні

Уламок ракети пройшов навиліт крізь стегно, лишивши, за словами журналістки, вхідний отвір 15 сантиметрів і вихідний — 25. Вона має багатоуламковий перелом стегнової кістки над коліном, наскрізну рану та численні осколки в нозі, втрачено частину м’яза.
За три тижні після поранення журналістка перенесла сім операцій під загальним наркозом — рану зашивали поступово. Зараз перелом фіксує апарат зовнішньої фіксації: оперувати кістку до загоєння рани неможливо. У Тетяни три штифти в нозі, один із них у пошкодженому коліні.
— Гра з болем у мене в довгу, — констатувала медійниця.
Далі лікарі планують установлення пластини в кістку. За оцінками медиків, реабілітація триватиме від чотирьох місяців до року.
— Рада, що жива, бо загиблих дуже багато, а поранених ще більше, — сказала Коломиченко.
«Кожен медійник повинен уміти накладати турнікет і зупиняти масивні кровотечі»
Попри важкість поранення, Коломиченко відмовилася подавати заяву проти організаторів заходу:
— Звинувачую лише ворога. Та нашу вже національну легковажність — занадто довго триває війна, і ми перестали відчувати загрозу.
Водночас журналістка наголосила на прогалинах в організації: захід не був узгоджений із безпековими протоколами профільних відомств, зокрема, з Київською обласною військовою адміністрацією, чергування карет швидкої допомоги не забезпечили.

Свої висновки після поранення вона сформулювала так. Перше — такі виставки потрібні:
«Тільки завдяки тісному спілкуванню виробників та військових Україна змогла побудувати потужний сектор оборонних технологій, тримає фронт і розвиває економіку. Але протоколи безпеки мають бути міцнішими за укриття».
А наступний висновок журналістка адресує безпосередньо медійній спільноті. У її рюкзаку був турнікет, але накласти його самостійно вона не змогла, бо не мала через брак досвіду пам’яті м’язів та навички діяти через біль.
— Кожен цивільний в умовах повномасштабної війни має пройти курс такмеду й навчитися накладати турнікет. Корпоративне навчання всіх медійників такмеду має бути обов’язковим: маємо вміти поводитися з турнікетом і зупиняти масивні кровотечі, — наголосила Коломиченко.
Нагадаємо, 16 серпня в Херсоні внаслідок обстрілу постраждав журналіст онлайн видання «Кавун. Сіті» Іван Шестопалов. Кількома днями раніше під дію вибухової хвилі від удару дрона потрапила медійниця Олена Гнітецька. 6 серпня знімальну групу телеканалу СТБ атакували російські FPV-дрони в Дніпропетровській області.
Вікторія Мальована, інформаційна служба НСЖУ
























Дискусія з цього приводу: