Як відомо, професійне вигорання найчастіше торкається людей, які взаємодіють у системі «людина – людина». Тому журналісти, котрі щодня працюють з великим обсягом інформації, травматичними історіями та високим емоційним навантаженням, опиняються в зоні ризику. І в час війни цей ризик «вигоріти» лише посилюється.
Саме про це говорили у Національній спілці журналістів України під час зустрічі групи підтримки із психологинею Інною Івженко.
Спершу журналістам запропонували озвучити назву кольору, тотожну із своїм внутрішнім станом зараз. І, власне, із цього і почалось знайомство та розмова про їхнє самопочуття, напругу й те, що допомагає триматися у нинішніх обставинах.
Після обміну думками говорили про стрес та його вплив на життя і здоров’я медійників. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає стрес як неспецифічну реакцію організму на будь-яку висунуту до нього вимогу. Тобто, стрес – не що інакше, як наша відповідь на уявну і реальну загрозу. Інна Івженко закцентувала увагу на тому, що наш організм не пристосований до постійної стрес-відповіді і саме це є небезпечним для нього, так як відновитися після стрес-відповіді часто вкрай складно. Якщо стрес-відповідь людини постійно включена, то в організмі не відбуваються відновлюючі процеси, орієнтовані на майбутнє, ріст і розвиток. Це і є суть хронічного стресу. Хронічна стресова ситуація виснажує адаптивні можливості людини, після чого відбувається так званий злам адаптаційного бар’єру.
Тож, для збереження свого ментального здоров’я важливо з’ясувати наявні у людини ресурси, що дозволяють зберігати адаптаційні можливості організму.
Психологиня запропонувала учасникам ознайомитися з ресурсно орієнтованою моделлю BASIC Ph. Вона допомагає побачити, з яких саме джерел людина черпає сили у кризових ситуаціях. Шість опор включає ця модель: віру, емоції, соціальні зв’язки, уяву й творчість, розум та тіло. З цією метою Інна Івженко провела письмове опитування серед журналістів та наголосила:
– У кожної людини є свої провідні ресурси, але важливо також помічати й розвивати ті, які залишаються менш активованими.
На основі дослідження учасники створили колесо ресурсного балансу BASIC Ph, яке можна в подальшому використовувати як візуальне нагадування собі, на який із ресурсів варто спиратися для відновлення та підтримки себе в стресі.
Олена Репетій, комунікаційниця Української Федерації Банків Продовольства, – благодійної організації, що координує роботу «банків їжі» в Україні, – прокоментувала цю психологічну техніку:
– Моїм каналом подолання стресу виявився соціальний. Я дійсно часто звертаюсь за підтримкою до близьких. Тому мені приємно, що я знайшла ще одну спільноту, з якою ми можемо долати стрес разом!
Після цього медійники мали творчу практику – створювали карти своїх ресурсів: переглядали журнали, вирізали образи та фрази, добирали кольори, символи й асоціації, що відгукуються саме їм. І тут виникали різні теми: море, подорожі, спорт, власний дім, а ще – віра, здоров’я, книги та творчість. У результаті кожен мав свою яскраву мапу того, що підтримує і наповнює.
Громадська активістка із Краматорська Ангеліна Шостак зазначила:
– Навіть хто не вмів – замалювали. А «карти ресурсів» учасників – кожна має свою душу.
Постійна учасниця зустрічей групи підтримки, відома журналістка і письменниця Олена Мокренчук поділилася своїми враженнями у фейсбуці:
– Ми мало говорили (що для журналіста вже вихід із зони комфорту, погодьтеся) – зате багато малювали, працювали із спонтанними образами, які виникали у нас по ходу виконання вправ. У кожного вийшло щось своє: хтось намалював свою мрію, хтось склав план дій на найближчий рік, а хтось, як оце я, наприклад, просто малював мандрівку у історію мого роду. Саме сьогодні нарешті увінчався успіхом черговий етап моїх розшуків, вдалося отримати з архівів чотири документи про моїх предків, тож моя душа палко жадала увічнити цю подію. І ось що у мене намалювалося: козак як уособлення мого прадіда, замріяна красуня, як образ моєї прабабусі, вогненний шал подій початку 20 століття, коли вони народилися, і холодний спокій морських хвиль, надійність рідної землі у поєднанні із пекучим золотом нашого надазовського сонця у його червневому зеніті… Загалом, зустріч сподобалася, треба продовжувати цю роботу над собою. Вона багато користі дає! А головне – це спілкування з друзями та однодумцями стосовно важливих тем, нових ідей для роботи та узгодження спільних планів. Дякуємо організаторам та тренерам – і чекаємо на нові зустрічі!
Матеріал підготувала Лариса Портянко
Довідково: Подія проводиться в межах проєкту «Розширення стратегій, мереж та інструментів у галузі психічного здоров’я та профілактики вигоряння для громадянського суспільства в Україні» спільно з Araminta gUG та Офіс Дій.
Дискусія з цього приводу: