Про те, як комунікувати ефективно та які навички для цього варто розвивати, дізнавалися журналісти з різних куточків України. До чергової онлайн-зустрічі у форматі медіакави, організованої Дніпровським центром журналістської солідарності НСЖУ, доєдналися медійники-практики з Дніпра, Херсона, Жовтих Вод, Києва, Сум, Кривого Рога, Львова, Косова, Кам’янського, Вінниці. Своїми знаннями та практичним досвідом ділилася тренерка громадської організації «ГОЛОС ПРО», заслужена журналістка України, досвідчена дніпровська медійниця та комунікаційниця Наталія Бабаченко.
– Усім здається, що журналістика – це дуже романтична професія. Але у цієї романтичної професії є і зворотна сторона, – прокоментувала Наталія Бабаченко. – Теми не стукають до журналіста у двері просто так – для цього потрібно щось робити. Потрібно комунікувати. Тому журналістика, насправді, як на мене, не така вже й романтична професія. Це дуже «собача», хоча і цікава, робота, яка потребує багато зусиль, і в тому числі – комунікативних.
Під час зустрічі Наталія Бабаченко поділилася авторською концепцією журналіста як «зубастого комунікатора», п’ять зубів якого є його ключовими навичками. Зокрема, журналіст, на думку тренерки, має бути професійним комунікатором – людиною, яка спілкується з чітко визначеною метою. Така комунікація передбачає дотримання простих, але надзвичайно важливих правил: виявляти повагу до співрозмовника, уважно слухати і дійсно чути, не перебивати, не нав’язувати свою думку, уникати критики, не втручатися в особистий простір і створювати довірливу, безпечну атмосферу.
Проте ефективна комунікація не обмежується лише дотриманням правил ввічливості. Вона потребує вміння «читати» людину – бути людинознавцем: розуміти емоційний стан співрозмовника, помічати зміни в його інтонації, міміці, жестах тощо. Це дозволяє не лише краще орієнтуватися в розмові, а й адаптувати стиль та тон комунікації відповідно до ситуації, зберігаючи професіоналізм навіть у складних або напружених діалогах.
Специфіка журналістської роботи часто пов’язана з подіями, що супроводжуються емоційною напругою, ризиком, травматичним досвідом тощо. Тож будь-які комунікаційні навички зводяться нанівець, якщо журналіст не є стресостійким.
– Всі люди періодично переживають стреси, але журналіст, на відміну від звичайної людини, не лише переживає його – він має в умовах нього працювати, – зауважила Наталія Бабаченко.
Уміння зберігати спокій, переносити інтелектуальні, вольові, емоційні та фізичні навантаження, справлятися з ворожістю та агресією людей, діяти під тиском тощо – це навички, які допомагають залишатися в професії й працювати ефективно попри сучасні виклики.
Як наголошує спікерка, важливо дотримуватися правил асертивної поведінки. А саме відстоювати свої кордони з повагою до інших: відкрито, але ввічливо, говорити про свої потреби, не діяти під впливом негативних емоцій, не вступати в конфлікти, твердо відмовляти, говорити «дякую» і вибачатися.
Обговорили і те, що журналіст є цільовим комунікатором. Адже підготовка до інтерв’ю – це не лише про написання запитань, а про заглиблення у контекст, завчасне вивчення співрозмовника, розрахунок часу і кількості матеріалу, й розуміння кінцевої мети.
Водночас, оскільки журналісти часто працюють в складних, напружених умовах, вміння бути компетентним конфліктологом – знизити напругу, не загострювати суперечку, але й не поступатися принципами – є не менш важливою частиною ефективної комунікативної стратегії журналіста. Агресію не варто брати на себе. Краще, за словами тренерки, переводити розмову в конструктив, говорити про свої почуття та проявляти співчуття до співрозмовника.
Протягом зустрічі учасники активно долучалися до обговорення, ділилися власним досвідом, практикували розпізнавання емоцій через міміку.
«Конференція на тему «Крутий журналіст – зубастий комунікатор» – як ковток свіжого повітря для мене, бо протягом 30 років за мною стабільно прикріплена репутація «скандальної гострозубої журналістки», – поділилася у фейсбуці Оксана Ковальова, журналістка медіа «Ворскла» з Сумщини. – Отже, перебуваючи зараз на відпочинку в Карпатах, не змогла пропустити такий суперовий журналістський захід про крутих зубастих журналістів! Медіа-кава вийшла дійсно крутезною, і я вкотре переконалася, що журналіст є справжнім журналістом, якщо він має гострі зуби (гостре перо). І його журналістські розслідування та матеріали – дієві. Тобто, вирішують складні питання і допомагають людям. З задоволенням послухала організаторів конференції та своїх колег з різних видань країни».
Тож як журналісту бути професійно-озброєним, зубастим комунікатором? Ось кілька практичних порад:
- Завжди пам’ятайте про важливість чіткої мети. Готуйтеся до кожної комунікаційної зустрічі та аналізуйте, якого результату ви хочете досягти.
- Досліджуйте не лише тему, але й особистість та контекст. Поміркуйте про влучний тон спілкування, манеру, стиль одягу, реакції тощо. Розмова – це завжди більше, ніж слова.
- Будьте уважними та людяними. Називайте людину на ім’я, не перебивайте, будьте щирими. Усмішка, комплімент чи щире «дякую» допомагають налагоджувати контакт з комунікатом значно більше, ніж ви уявляєте.
- Залучайте не лише вуха, але й очі. Спостерігайте за мімікою, жестами, інтонацією тощо, щоб краще розуміти, коли змінити тему, коли щось уточнити, а коли краще помовчати.
- Не відповідайте агресією на агресію. Говоріть про себе і свої почуття: «Мені некомфортно, коли…», «Будь ласка, давайте говорити спокійніше…».
- Не приймайте на себе чужий негатив. Образи, крик, зневага – це про стан іншої людини, а не про вас.
- Відстоюйте свої кордони.
- Дбайте про свій стан та ресурси. Не соромтеся говорити з колегами або фахівцями про те, що болить.
- Пам’ятайте про етику спілкування не лише оффлайн. Не варто дзвонити без попередження, надсилати багато повідомлень, зловживати голосовими повідомленнями та відповідати ними на текстові. Натомість, слід завжди представлятися й зазначати від кого отримали контакт, писати коротко, але змістовно, бути ввічливим, поважати особистий простір людини та завжди перевіряти текст повідомлення на наявність описок та/або помилок.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Ліана Охрименко, інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
