Важливою місією сучасної української журналістики стало розслідування та скрупульозне документування воєнних злочинів рф проти мирного населення та держави Україна, що є надважливим для майбутнього притягнення агресора до відповідальності. Любов Величко – журналістка-розслідувачка, фрілансерка, учасниця міжнародної журналістської програми Global Press, після початку повномасштабного російського вторгнення вирішила зосередитися на проблематиці, яка допоможе наблизити перемогу України. Тож головними темами її розслідувань стали російська дезінформація, діяльність російських спецслужб, механізми обходу росією міжнародних санкцій, деструктивна лобістська діяльність росіян за кордоном.
– Чому саме ця проблематика стала для вас найважливішою?
– Це рішення виявилося дуже вдалим, адже попри роботу в умовах війни я змогла уникнути професійного вигорання. Обраний мною спектр тем драйвить, і натхнення на роботу над ними завжди зі мною. А коли є натхнення – знаходяться і сили працювати. Прокидаюся від звуків повітряної сирени або вибухів зла – але заспокоюю себе: «Ну нічого, я з вами ще поквитаюся! Текст скоро буде у редактора!»
Так народилися розслідування про темники ФСБ, про допомогу турецьких та казахстанських партнерів для поставки мікроелектроніки для російської техніки, про російське лобі в міжнародній організації МАГАТЕ, яка відповідає за атомну безпеку в усьому світі…
– Розкажіть, як було над ним працювати?
– У 2024 році я багато уваги приділила роботі нафтогазового сектору росії, зокрема її найбільших компаній: «Газпром», «Роснєфть» тощо. У межах транскордонних розслідувань про вплив цих компаній на міжнародну кліматичну політику я дослідила російські дезінформаційні кампанії та зв’язки із науковцями – в результаті чого на міжнародному рівні приймалися деструктивні для всього світу рішення.
Щоб розплутати російські задуми, довелося зануритися в сотні сторінок документів зі звітами компаній, наукових інститутів, профільних асоціацій, урядових рішень, законопроєктів, чітко прописати хронологію подій та знайти закономірності у поширених у соцмережах та ЗМІ повідомлень та цитат.
Так за рік я на прикладі «Газпрому» та «Роснєфті» вибудувала власну методологію розслідування впливу нафтогазового сектору на міжнародні кліматичні політики. І тепер ділюся цією методологією із колегами з усього світу – виступаючи на міжнародних конференціях журналістів-розслідувачів. Адже кліматична криза – це глобальна проблема, і саме нафтогазові компанії несуть левову частку відповідальності за стрімке підвищення кількості парникових газів.
Здавалося б, який стосунок має глобальне потепління до російсько-української війни? Але якщо моя мета – наблизити перемогу України, то привертати увагу іноземних колег потрібно і до больових точок росії – її основного джерела фінансування – газу та нафти. А отже, і компаній, які їх видобувають. Це лише підсилює ефект від вибухових ударів по нафтопереробних комплексах рф.
– Який ефект ви отримали від цієї непростої роботи, і чи відповідає він очікуванням?
– Просуваючи наратив токсичності російських енергетичних компаній на міжнародній арені, це дає нові корисні думки для роздумів журналістів з усього світу. Це дає аргументи на користь введення нових санкцій проти російської енергії, які будуть озвучені публічно. А отже – рано чи пізно дійдуть до людей, які приймають важливі рішення.

Раніше ми розповідали про те, що Любов Величко зіткнулася із низкою викликів на своєму професійному шляху. Так, вона зазнала цькувань і погроз після публікації власного дослідження про вміст деяких Telegram-каналів.
Також ми інформували про те, що журналістку, членкиню НСЖУ Любов Величко не пустили на відкрите судове слухання. Вона написала заяву в поліцію про перешкоджання журналістській діяльності та поінформувала про інцидент керівництво НСЖУ.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: