16 травня помер Олександр Сергійович Сафонов — людина, чий голос упродовж десятиліть був голосом українського ефіру. Йому було 82 роки.
З 1967 року Олександр Сафонов працював диктором на Львівському обласному телебаченні, а з грудня 1978-го до листопада 2003-го чверть століття був обличчям і голосом Українського телебачення. Після виходу на пенсію ще шість років присвятив Українському радіо. Його вважали еталоном українського мовлення — за чистоту вимови, бездоганну дикцію, неповторний тембр. Він вів найпрестижніші державні та урядові урочистості, оголошував на сцену зірок української естради, об’їздив із культурними місіями двадцять країн світу.
«З 1970-их по 1990-ті роки Олександр Сергійович був першим голосом телебачення України як диктор-інформаційник і ведучий урядових заходів. Він був голосом епохи!» — так характеризував його відомий тележурналіст Микола Канішевський, який підтримував зв’язок із Сафоновим до останніх днів.
У 2010 році після невдалої хірургічної операції Олександр Сергійович втратив здатність самостійно пересуватися. Про його важке становище широкому загалу стало відомо у 2016 році завдяки тернопільському письменникові Михайлові Маслію. З того часу колеги і шанувальники не полишали ветерана ефіру своєю увагою: у 2017 році керівник палацу культури «Україна» Роман Недзельський організував благодійний концерт на його підтримку та ініціював надання Президентської стипендії.
НСЖУ також не стояла осторонь. З нагоди 80-річчя, у листопаді 2023 року, Спілка відзначила Олександра Сафонова Почесною Грамотою. А влітку 2025 року голова НСЖУ Сергій Томіленко разом із Миколою Канішевським особисто відвідали ветерана на Черкащині — попри хворобу, його очі досі світилися, коли мова заходила про журналістику і телебачення.
Останні роки Сафонов мешкав у родині своєї доглядальниці Тетяни Ситнюк. Згодом до наслідків інсульту додалося онкологічне захворювання, яке стрімко прогресувало.
До останніх днів він слухав «Суспільне», молився за ЗСУ і вірив у Перемогу.
«З першого дня, з перших хвилин війни вірив у нашу Армію, в нашу Перемогу! Мене тримає віра. Слава Україні!» — казав він.
17 травня його поховали на сільському цвинтарі в селі Станція Поташ Уманського району Черкаської області.
Національна спілка журналістів України висловлює щирі співчуття всім, хто знав і любив Олександра Сергійовича. Світла пам’ять Народному артистові України, людині, яка подарувала країні свій голос і своє серце.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: