Як навчитися ефективно планувати свій день, не вигоріти та не намагатися «встигнути все» – про це говорила головний спеціаліст сектора з питань впровадження та реалізації програм психосоціальної підтримки управління інспекційної діяльності у Запорізькій області Світлана Семенова під час тренінгу «Ефективне управління часом. Правила тайм-менеджменту: як усе встигати. Чи треба завжди встигати все?», проведений у Запорізькому центрі солідарності журналістів НСЖУ. Під час зустрічі учасники обговорили ефективне планування часу, визначення пріоритетів, боротьбу з прокрастинацією (відкладати важливі справи «на потім», емоційне виснаження та способи уникнення перевантаження в умовах війни.
«Час – наш головний ресурс»
Світлана Семенова наголосила: час – це єдиний ресурс, який людина не може повернути або накопичити.
«Час – наш ключовий, незмінний ресурс. Він непоправний, абсолютно обмежений і, на жаль, невідновлювальний. На відміну від грошей чи енергії, які можна заробити або відновити, кожна втрачена секунда зникає назавжди», – зазначила лекторка.
За її словами, кожна людина незалежно від статусу чи доходів має однакову кількість часу – лише 24 години на добу. Різниця полягає у тому, як саме цей час використовується.
«Те, як ми інвестуємо свій час, визначає наші результати. Це універсальна валюта, база для здобуття будь-якого іншого ресурсу», – підкреслила вона.
Окрему увагу під час тренінгу приділили поняттю «капітал часу». Психологиня пояснила, що час слід розглядати як ресурс, який можна конвертувати у знання, кар’єру, професійний розвиток та фінансову стабільність.
«Час – це те, чого нам завжди не вистачає, і те, чим ми найбільше марнотратимо», – зазначила Світлана Станіславовна.
Тайм-менеджмент під час війни
Учасники тренінгу говорили і про сучасні виклики, які суттєво впливають на здатність концентруватися та планувати.
За словами Світлани Семенової, сьогодні людей постійно відволікають повітряні тривоги, новини, повідомлення у месенджерах, емоційне виснаження та хронічний стрес.
«Ми наче налаштувалися щось зробити, але постійно щось відбувається – і ми відволікаємося. Постійний скролінг новин, тривоги, недосип, багатозадачність – усе це виснажує», – зазначила вона.
Лекторка наголосила, що в умовах війни особливо важливо не лише планувати робочі завдання, а й дбати про власний психологічний стан.
«Ми вже п’ятий рік живемо у війні. Але попри це – живемо, працюємо, будуємо родини, донатимо, навчаємося. Наше життя не зупинилося», – сказала вона.
Прокрастинація, перевантаження та «поглиначі часу»
Однією з ключових тем тренінгу стали так звані «хронофаги» – звички та обставини, які непомітно забирають час і знижують продуктивність.
Серед основних причин втрати часу Світлана Семенова назвала: відсутність чітких пріоритетів, прокрастинацію, невміння делегувати, страх помилки, перфекціонізм, надмірне сидіння у соцмережах; постійне переключення уваги.
«Наша людська природа така, що ми часто обираємо робити приємне замість важливого, просте – замість складного, термінове – замість дійсно потрібного», – пояснила головний спеціаліст.
Окремо вона звернула увагу на проблему невміння відмовляти.
«Люди часто погоджуються допомагати іншим навіть тоді, коли цього не хочуть. А потім шкодують про витрачений час і ресурси. Якщо після допомоги у вас залишається внутрішнє роздратування – можливо, краще було чесно сказати «ні» одразу», – зазначила вона.
Планування цілей та система SMART
Під час тренінгу учасники також ознайомилися з основами постановки цілей за системою SMART.
Світлана Семенова пояснила, що будь-яка ціль має бути конкретною, вимірюваною, досяжною, релевантною, обмеженою у часі. «Без конкретних цілей ми не розуміємо, куди вкладаємо свій час, сили та ресурси», – наголосила вона. та порадила не боятися великих цілей, але розбивати їх на менші кроки.
«Великого слона краще їсти маленькими шматочками», – жартома пояснила вона принцип поетапного планування.
Окремо учасникам нагадали про правило перших 72 годин: якщо після ухвалення рішення людина не починає діяти, ймовірність реалізації задуму різко знижується.
Матриця Ейзенхауера та «жаба зранку»
Одним із практичних інструментів тайм-менеджменту стала матриця Ейзенхауера – метод розподілу справ за пріоритетністю.
Коуч пояснила, що всі завдання можна поділити на чотири категорії: термінові й важливі; термінові, але не важливі; важливі, але не термінові; неважливі й нетермінові.
«Термінові та важливі завдання треба робити першочергово. Те, що не є важливим, можна делегувати або взагалі виключити», – пояснила вона.
Також учасникам розповіли про популярний принцип «з’їсти жабу» – виконувати найскладніше завдання на початку дня.
«Коли ми зранку робимо найнеприємнішу, але найважливішу справу, далі вже психологічно стає легше», – зазначила Світлана Семенова.
«Не ставте на собі хрест»
Окремий блок тренінгу був присвячений темі віку, самореалізації та особистісного розвитку. Семенова закликала учасників не відмовлятися від мрій незалежно від віку чи життєвих обставин. «Ніколи не ставимо на собі хрест. Поки ми живемо, рухаємося, дихаємо – нічого не пізно», – підкреслила вона.
Як приклади активного життя у поважному віці вона навела хореографа Григорія Чапкіса та письменницю Ліну Костенко.
«Життя і після 90 є. Все залежить від того, що ми вклали в себе, у свої знання, здоров’я та розвиток», – зазначила Світлана Семенова.
«Не треба встигати все»
Головною думкою тренінгу стала ідея усвідомленого ставлення до власного життя та ресурсів.
Психологиня наголосила: людина не зобов’язана встигати абсолютно все. «Наше життя – тут і зараз. Ми не знаємо, що буде далі. Але наше завдання – прожити його так, щоб не було соромно перед собою», – підсумувала вона.
За словами Світлани Семенової, ефективний тайм-менеджмент – це не про постійну гонитву та виснаження, а про вміння визначати головне, знаходити баланс і залишати час на життя, розвиток та близьких людей.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 15.
Світлана Карпенко, фото Юлії Сафронової
