–Нині, коли ми живемо в умовах війни, особливої гостроти набуває проблема кібербезпеки. Кіберзлочинці намагаються активно діяти в інтернеті, атакуючи людей. Їхня основна мета – викрасти відомості про вас, гроші. Зважаючи на це, варто захистити свої персональні дані, сторінки соцмереж та гаджети, щоби протидіяти онлайн-шахрайству, – зазначив Олександр Острогляд, доцент, професор кафедри права та публічного управління Університету Короля Данила, який був модератором навчально-практичного тренінгу із кібезпезпеки та захисту інформації в умовах воєнного стану. Захід відбувся в Івано-Франківську.
Учасниками тренінгу стали місцеві медійники, студенти кафедр журналістики, реклами, зв’язків з громадськістю та правоохоронної діяльності Університету Короля Данила. Спікери заходу – Вікторія Плахта, координаторка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності; Олександра Бабецька, начальниця відділу зв’язків із громадськістю Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області; Назар Клюфінський, старший оперуповноважений відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України; Степан Пенкалюк, кореспондент «Суспільне. Івано-Франківськ».
–Ми живемо в епоху інформаційного суспільства, коли інформаційні технології та телекомунікаційні системи охоплюють усі сфери життєдіяльності людини. Сьогодні ми все більше й більше використовуємо їх у своїй діяльності. Тому кібербезпека – не просто важлива, а невіддільна частина нашої реальності. Маємо пам’ятати: кібербезпека є важливою складовою національної безпеки України. Дбати про неї має кожен громадянин, незалежно від соціального статусу чи вікової категорії, оскільки це безпосередньо впливає не лише на особисту безпеку, а й на безпеку в країні загалом, – зауважила Вікторія Плахта, наголосивла на важливості кібербезпеки, особливо в умовах повномасштабної війни.
Спікери розповіли учасникам тренінгу, зокрема, про ризики, пов’язані з безпекою використання соціальних мереж, здійсненні покупок у мережі інтернет, кібербулінг та надали важливі поради й рекомендації.
–Хотілося б, аби люди дбали про цифрову безпеку і забезпечення своїх персональних даних, адже часто шахраї саме цим користуються. Важливо гарантувати безпеку власних ґаджетів», – зауважила Олександра Бабецька.
Як мінімізувати ризики потрапляння в тенета інтернет-злочинців: базові рекомендації від Олександри Бабецької:
- створюйте надійні, складні паролі та не використовуйте однаковий пароль для кількох ресурсів. Пароль має містити не менше ніж вісім символів, літери, цифри та спеціальні символи, а також не містити персональних даних. За можливості, оновіть паролі до облікових записів та змініть паролі на електронних поштових скриньках;
- вмикайте двофакторну автентифікацію всюди, де є така можливість. Тоді для входу до акаунта, крім логіну та паролю, потрібно ввести код підтвердження, що надходить на телефон, електронну скриньку або у відповідний додаток;
- не переходьте за сумнівними гіперпосиланнями, навіть якщо вони надійшли у листі від друга. Пам’ятайте, що хакери могли зламати його акаунти й розсилати з них посилання, за якими ховається вірус або фішинговий ресурс. У більшості випадків інфіковані листи надходять електронною поштою;
- перевіряйте правильність URL-адреси необхідного сайту. Будь-які неточності можуть означати, що ви потрапили на фішинговий ресурс;
- не вводьте будь-які конфіденційні дані на незнайомих сайтах та не повідомляйте такі дані стороннім;
- створюйте резервні копії. Це врятує від втрати важливої інформації;
- завантажуйте програми та додатки лише з офіційних джерел;
- вчасно встановлюйте оновлення операційної системи;
- за можливості варто зберігати важливі дані на зашифрованих або зовнішніх носіях.
Йшлося також і про загрози для мобільних пристроїв. Назар Клюфінський зауважив, що не варто тримати постійно включеним смартфон, адже він під’єднаний до мережі інтернет, містить різноманітні пристрої введення/виведення: мікрофон, відео, камеру, GPS-навігатор й інше. Зі смартфоном нерідко зв’язані грошові рахунки – в оператора мобільного зв’язку або банківські рахунки. Усе це підсилює небезпеку.
Працівник кіберполіції також розповів, як захистити від зламу сторінки в соціальних мережах, месенджерах та електронної пошти. Зокрема, про таку функцію безпеки, як багатофакторна автентифікація, або, як її ще називають, «двофакторка». Під час налаштування такої функції для входу до вашого акаунта, крім логіна та пароля, потрібно зазначити електронний ключ або код підтвердження, що повинен надійти на смартфон, електронну скриньку або у відповідний додаток. Це слід робити в тих випадках, коли вхід до вашого акаунта здійснюватиметься з невідомого браузера або мобільного пристрою.
Як «двофакторка» захищає від шахраїв? Навіть якщо шахрай дізнався ваш пароль, він не зможе отримати доступ до вашого облікового запису без додаткового підтвердження. Шукайте таку функцію в налаштуваннях або переходьте за посиланнями й налаштовуйте багатофакторну автентифікацію до своїх акаунтів.
Степан Пенкалюк привернув увагу до питання дотримання інформаційної тиші. Він звернув увагу медійників на важливість подання інформації в етері телебачення з врахуванням умов воєнного стану, дотримання журналістської етики тощо. Журналіст також зауважив, що варто довіряти лише перевіреним джерелам – офіційним й авторитетним. Однак усі вразливі до хакерських атак, тож, найпростіший спосіб пересвідчитись у достовірності інформації – перевірити її в трьох авторитетних джерелах, але це не має бути якийсь невідомий сайт, який ви побачили вперше.
–Почула сьогодні багато корисної інформації. Наприклад, не знала, що не варто робити передоплату за покупки через інтернет. Часто це роблю. Тепер візьму собі це до уваги. Вдячна фахівцям, котрі, наводячи конкретні приклади, розповіли як не стати жертвою кіберзлочинців», – зазначила Олександра, учасниця тренінгу, фрілансерка.
ДОВІДКА. Тренінг організували деканат Факультету суспільних і прикладних наук УКД, Івано-Франківський Центр журналістської солідарності, Івано-Франківська обласна спілка журналістів, кафедра журналістики, реклами та зв’язків із громадськістю УКД спільно з фахівцями із кіберполіції та поліції ГУ НП в Івано-Франківській області.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників медіа, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Богдана Засідко,
Івано-Франківський Центр журналістської солідарності