Пріоритетні потреби медіа і медійників та допомога колегам стали головними темами спеціалізованої наради івано-франківського Центру журналістської солідарності НСЖУ із підшефними областями, яка відбулася за участі голови Національної спілки журналістів України Сергія Томіленка та першого секретаря НСЖУ Ліни Кущ.
До зони відповідальності івано-франківського Центру журналістської солідарності НСЖУ у царині підтримки медійників входять, окрім власне, Івано-Франківщини, Чернігівська, Волинська, Херсонська, Рівненська області.
Сергій Томіленко зауважив, що головна мета допомоги НСЖУ за підтримки іноземних партнерів – мотивувати журналістів перебувати у безпеці і залишатися у професії.
– Особлива увага – журналістам-переселенцям, спрямована на те, щоб вони могли переселитися у безпечні місця з окупованих територій або територій, де ведуться бойові дії і продовжувати свою медійну діяльність. Це одні з ключових завдань Центрів журналістської солідарності НСЖУ. Аби підтримати журналістів, ми за запитами кожної з областей передавали їм ноутбуки, павербанки тощо. Нині готові отримувати нові запити, – зауважив Сергій Томіленко.
На шість основних напрямів, у яких можна розраховувати на допомогу медійникам та медіа від міжнародних організацій-партнерів НСЖУ. звернула увагу Ліна Кущ.
Це, зокрема, такі напрями:
– безпека медійників у зоні бойових дій, надання засобів захисту, консультації щодо акредитації ЗСУ;
– журналісти на окупованих територіях: моніторинг переслідувань медійників, комунікаційна підтримки, консультації щодо шляхів виходу з окупації тощо.
– допомога журналістам, які потребують робочого місця для надійної діяльності: нині ЦЖС працюють як коворкінги, обладнані необхідною технікою, якою можуть скористатися колеги;
– навчання: мережа ЦЖС проводить різноманітні тренінги, вебінари, майстер-класи, які допоможуть медійникам вдосконалювати знання і навички та здобувати нові, аби бути конкурентними у професії;
– юридична допомога: нині діє юридична гаряча лінія, де медійники можуть отримати консультації у різних галузях права;
– психологічна допомога: на неї зараз досить великий запит, тож проводяться різноманітні психологічні тренінги вебінари, спрямовані на посилення стійкості медійників.
Також Ліна Кущ наголосила на великому значенні комунікаційної складової з медійниками, які отримали допомогу від НСЖУ. Для організацій-донорів важливо знати, яким чином прислужилася журналістам надана допомога, а також розуміти, чого саме нагально потребують українські медійники, які постраждали від повномасштабної війни.
– Ми маємо показувати, у яких умовах працюють нині журналісти, маємо презентувати історії українських медійників, які виїхали з небезпечних територій, або залишились працювати там, якої допомоги потребують.. Висвітлення цієї проблематики допомагає залучити кошти іноземних партнерів, аби ефективніше допомагати нашим колегам, – підкреслила Ліна Кущ.
За словами координатора івано-франківського Центру журналістської солідарності НСЖУ Вікторії Плахти, комунікація з медійниками і керівництвом обласних журналістських осередків НСЖУ закріплених областей відбувається постійно.
–Із Чернігівською і Рівненською областями ми спілкуємося з часу, коли було створено ЦЖС і ці області було за ним закріплено, а Херсонська і Волинська області нещодавно долучилися. Ми постійно – на зв’язку, є взаєморозуміння. Окрім комунікацій у гул-формах ми часто спілкуємося особисто, телефоном, бо я віддаю перевагу живому спілкуванню, під час якого можна детальніше поцікавитись справами, посперечатися, переконати один одного в чомусь. Нині колеги повідомили про свої потреби, які є нагальними, – розповіла Вікторія Плахта.
Під час наради більшість її учасників – керівників обласних організацій НСЖУ звернули увагу на те, що для журналістів-переселенців нагальною є потреба у техніці для роботи, а ті медійники, які залишилися на небезпечних територіях, потребують елементарної грошової та продуктової допомоги.
Зокрема, голова Херсонської обласної організації НСЖУ Валерій Долина зазначив, що до повномасштабного вторгнення на обліку було 320 журналістів, немала частина яких нині знайшли прихисток у безпечніших регіонах України та за кордоном. Втім, нині кількість спілчан у Херсонській області зменшилась: 8 осіб виключили з лав Спілки за колаборацію з ворогом, 10 осіб пішли з життя… 50 членів НСЖУ нині у Херсоні, вони продовжують свою професійну діяльність у місті, яке постійно обстрілюється. Загалом 10-15 спілчан потребують матеріальної допомоги.
– Та наші люди не втрачають віри в Перемогу, – зауважив Валерій Долина.
Голова Рівненської обласної організації НСЖУ Дмитро Тарасюк розповів про проблему, яка тривалий час не дає можливості нормально працювати – це боротьба за приміщення, яке обласний осередок Спілки займає ще з 1992 року, і з якого влада вирішила «вижити» медійну організацію. Втім, це не єдиний приклад у Рівному, коли журналістам доводиться воювати за своє приміщення – подібна ж проблема й у газети «7 днів».
Керівники обласних організацій і самі шукають можливості для допомоги колегам, які постраждали – фізично, матеріально, психологічно – внаслідок повномасштабного вторгнення рф в Україну. Так, секретар Волинської обласної організації НСЖУ Ольга Куліш запропонувала розробити програму тимчасового притулку для медійників з небезпечних територій, наприклад, з Херсона, для того, щоб вони могли приїхати хоча б на короткий час, аби відновитись.
Цю ідею підтримав і її колега Володимир Данилюк. Також він запропонував до списку ворогів медіа внести рівненських чиновників, які виживають журналістів з їхніх приміщень.
Секретар НСЖУ Сергій Шевченко нагадав колегам про те, що нині успішно діє програма підтримки журналістів «Резиденція у Косово», за якою у цій країні можуть отримати піврічний прихисток журналісти, котрі залишились у професії, і хоча б на достатньому рівні володіють англійською мовою. Нині є 1-2 місця у програмі, якими можуть скористатися медійники.
Голова Чернігівської обласної організації НСЖУ Ольга Чернякова наголосила, що прифронтова Чернігівщина отримує підтримку від ЦЖС.
Наталя Назарова – координатор Дніпровського Центру журналістської солідарності НСЖУ, до зони відповідальності якого донедавна входила Херсонщина, звернула увагу на те, що мережа ЦЖС працює злагоджено.
– Бувають випадки, що журналіст-переселенець стає на облік у певному ЦЖС, а потім виїжджає до іншого регіону. Тож ми радимо йому стати на облік там, аби отримати підтримку. Маємо контактувати з медійниками, і підказувати їм, до кого можна звернутися в різних областях, – зауважила Наталя Назарова.
– Для того, щоб наша робота була ефективнішою, щоб медійники краще орієнтувалися у спілчанському житті, у можливостях, які пропонує НСЖУ, створено низку інформаційних сервісів – сайт, Фейсбук-сторінку, Телеграм-канал, також ми представлені в інших соцмережах, і варто про них інформувати медійників. Хочу зауважити, що найоперативнішим є наш телеграм-канал SPILKA News, на якому постійно оновлюється інформація про поточні справи та можливості для медійників. Тож закликаю всіх приєднуватися до наших ресурсів, бути у курсі справ, а також інформувати Спілку про важливі події і проблеми. У нас єдина велика спілчанська команда з великою колективною відповідальністю, спрямована на підтримку один одного. І ми робимо все, щоб спілчани відчували руку підтримки, – наголосив Сергій Томіленко.
Інформаційна служба НСЖУ
