У коворкінгу Івано-Франківського Центру журналістської солідарності НСЖУ – своєрідному навчальному майданчику для майбутніх медійників – відбулося практичне заняття з магістрантами кафедри журналістики Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Його провели практикуючі адвокати Роман Савчук й Ігор Цебрій, заслужені журналісти України, координаторка Центру Вікторія Плахта та доцент кафедри журналістики КНУВС Ігор Бойчук. Тема зустрічі – правове поле сучасної журналістики.
Під час заняття у форматі «круглого столу», спікери звернули увагу слухачів, передусім, на права та обов’язки журналіста й, зокрема, на межу між правом і етикою.
Звісно, журналіст має право на вільне одержання, використання і поширення інформації, проведення аудіо- та відеозаписів, не розкривати джерело інформації, якщо це не вимагається рішенням суду. Водночас, як наголосили спікери, Кодекс етики українського журналіста визначає професійні принципи, зокрема, об’єктивність, відокремлення фактів від суджень, повагу до приватного життя та заборону плагіату і прихованої реклами.

Роман Савчук й Ігор Цебрій детально зупинилися на питанні перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, що регулюється статтею 171 Кримінального кодексу України. Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку зі своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до чотирьох років, або обмеженням волі на той самий строк. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Під час практичного заняття йшлося і про відповідальність журналістів. Зокрема, що стосується поширення неправдивих фактів, а не оціночних суджень. Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення. Спікери також наголосили: журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. Водвочас не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи. Найпершим обов’язком журналіста є повага до права громадськості на повну й об’єктивну інформацію про факти та події.
Як зазначили адвокати, журналіст має бути особливо обережним під час висвітлення питань, пов’язаних із дітьми: мають бути обґрунтовані підстави для висвітлення приватного життя неповнолітньої особи та дозвіл на це від її батьків чи опікунів. Неприпустимим є розкриття імен неповнолітніх, або вказування ознак, за якими їх можна розпізнати, які мали відношення до протизаконних дій, стали учасниками подій, пов’язаних із насильством.
Під час практичного заняття було обговорено й низку інших питань, що стосуються правового поля журналістської діяльності. До дискусії активно долучилися магістранти, які поділилися випадками, з якими їм довелося стикатися під час практики чи роботи в медіа. Адвокати-спікери дали вичерпні відповіді на їхні численні запитання.
Організатори заходу, спікери та магістранти зійшлися на тому, що такі зустрічі з практикуючими адвокати й досвідченими журналістами вкрай потрібні, адже на них можна отримати не тільки теоретичні знання, а й практичні поради.






Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Вікторія Стрільчук
Дискусія з цього приводу: