Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів готує публічне обговорення законопроєкту №15035, ініційованого головою комітету Галиною Третьяковою. Обумовлюється право лише у судовому порядку вирішувати долю МАФів. Документ уже розгортає жваві дискусії, оскільки пропонує суттєво змінити підхід до регулювання малого бізнесу – передусім того, що працює у тимчасових спорудах.
Йдеться про спробу законодавчо обмежити практику, коли органи влади приймають рішення про демонтаж кіосків, кав’ярень чи інших малих форм підприємництва без оцінки наслідків для людей і місцевої економіки. У законопроєкті наголошують: у реальності такі рішення часто призводять до втрати роботи, руйнування бізнесу та зростання соціальної напруги в громадах.
Законопроєкт пропонує запровадити нові правила: демонтаж тимчасових споруд дозволяти лише у деяких випадках – забезпечення оборони держави, захисту критичної інфраструктури або у разі загрози життю і здоров’ю людей.
Водночас документ уже отримав критичні зауваження з боку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Експерти звертають увагу на те, що запропоновані обмеження фактично звужують повноваження органів державної влади та місцевого самоврядування у прийнятті рішень.
У столиці історія з демонтажем МАФів давно вийшла за межі теми благоустрою і поповнення бюджету. Хоча на цьому робила наголос Київська міська рада, ухвалюючи 13 червня 2024 року рішення №915/8881, яким зупинялося продовження дозвільних документів для тимчасових споруд. Аби згодом місця під них отримували через аукціони у системі «Prozorro. Продажі».
Після чого почався активний процес знесення МАФів у різних районах Києва,
У публічних коментарях представники профільного департаменту, зокрема Михайло Буділов наполягає на необхідності навести лад у сфері, яка роками розвивалася хаотично. Мова не про боротьбу з бізнесом, а про створення зрозумілих і однакових для всіх правил. Київ, за цією логікою, має стати містом без хаосу, комфортним, доступним. А міський бюджет отримуватиме у рази більші суми надходжень. При цьому кількість МАФів теж зменшиться у рази.
І саме тут виникає відчуття розриву між двома реальностями. Бо підприємці у відкритому просторі говорять, що не встигають адаптуватися, про втрату стабільності, яка і без того є крихкою.
Понад 6000 голосів набрала петиція про запровадження мораторію на демонтаж малих архітектурних форм, зареєстрована на сайті КМДА. Вона порушує питання не архітектури, а життя людей у час, коли економіка країни працює в умовах постійного тиску війни.
Автори петиції підкреслюють: ідеться не про безконтрольну торгівлю, а про захист законно встановлених об’єктів, які мають дозвільні документи та роками працюють у правовому полі,–каже в коментарі НСЖУ юристка Анна Сахно. – Для багатьох дрібних підприємців ця петиція стала не лише реакцією на масові демонтажі, а й ще одним кроком у боротьбі за законність рішень, які ухвалюються виконавчими органами КМДА. 25 березня 2026 року профільна постійна комісія Київської міської ради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою розглянула підтриману електронну петицію №14012. За процедурою, через сплив строку розгляду петиція вважається підтриманою мовчазною згодою. Тепер, після позиції комісії, слово – за очільником міста. Саме від подальших рішень міської влади залежить, чи почують у Києві голос підприємців, які вимагають не пільг, а справедливих і законних правил роботи.
Національна спілка журналістів України виступала на захист кіосків «Преса», які теж віднесено до категорії МАФів. Їх демонтаж у Києві – це не лише про економіку та благоустрій, а й про доступ людей до інформації.
Що відбувається зараз із точками розповсюдження преси у Києві, пояснює заступник директора Агентства «Союздрук» Олексій Бабанський.
–Демонтаж кіосків Преса у Києві триває. Як триває і судова боротьба підприємців загалом щодо демонтажу МАФів. Оскаржуються рішення КМДА, іноді досягаються тимчасові заборони на знесення. Але навіть на рішення судів у чиновників і підприємців різні погляди, – каже Олексій Бабанський. – До кінця березня мають бути «зачищені» від МАФів Солом’янський і Шевченківський райони. Знесення йде прискореними темпами щодня, і щоразу це означає звільнення людей.
–Наша мережа налічувала до війни більше 300 кіосків, а нині залишилося тільки 140, з них у 80-ти продають лише пресу та дрібну канцелярію. Інші здаються в оренду, аби підтримувати мережу, яка має соціальну функцію. Бо на продажах преси зараз багато не заробиш. У редакцій всеукраїнських друкованих видань, які залишаються в інформаційному просторі України, звужуються можливості для реалізації, а людей позбавляють доступу до інформації, – деталізує співрозмовник.
Бабанський наголошує, що і для нього, і для багатьох підприємців важливо як саме міська влада відповість на запит, який прозвучав через петицію. І чи відповість взагалі. На цьому тлі обнадійливо звучать й новини про законодавчу ініціативу стосовно діяльності МАФів. Якщо, звісно, вона встигне реалізуватися швидше, ніж зникнуть кіоски. Стежитимемо, як розвиватимуться події щодо законопроєкту та навколо подальшого знесення МАФів.
Людмила Мазнова
Фото з архіву Олексія Бабанського
