16 березня під час виконання бойового завдання на Донеччині загинув Кирило Полікевич, у цивільному житті — відеограф «Суспільне Дніпро», повідомляють у телерадіокомпанії.
Кирило Полікевич народився і виріс у Дніпрі. В грудні 2008 року прийшов тоді ще на обласне телебачення інженером відділу комп’ютерного монтажу. Працював на ранковому проєкті. Після створення «Суспільного», з 2018 року разом з Олександрою Фененко працював на міжрегіональному ранковому проєкті «Ранок на Суспільному». У 2020 році став відеографом.
28 червня 2023 року був мобілізований. Служив у бригаді протиповітряної оборони, захищаючи небо над Дніпром. Згодом боронив Україну на східному напрямку, де разом із побратимами двічі виходив із ворожого оточення. Після реабілітації Кирило продовжив службу на Херсонщині, звідки знову потрапив на схід. Був гранатометником мотопіхотного батальйону 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. У лютому 2025 року від командира отримав почесну нагороду «Піхота Збройних Сил України».
Загинув 16 березня 2025 року неподалік Преображенки Покровського району Донеччини, захищаючи Батьківщину. 27 квітня Кирилові виповнилося б 43 роки. В нього залишилася дружина Ольга та восьмирічна донька Софія.
Як згадує команда «Суспільне Дніпро», Кирило ніколи не розлучався з камерою, був надзвичайно талановитим та професійним, тому ключові проєкти філії без нього не обходилися.
«Кирило був дуже доброю людиною, стриманий, але з усмішкою на обличчі. Я встигла попрацювати з ним лише півтора місяця до того, як він пішов служити. Але, попри це, кожен раз, коли був у Дніпрі та забігав на філію, ми сідали в моєму кабінеті і розмовляли. Останній раз він приходив 26 грудня 2024 року. Тоді якраз були блекаути… Ми просиділи десь годину в кабінеті в напівтемряві, просто розмовляли… Про життя, про його службу (тоді він був на Херсонському напрямку, а ці місця я добре знаю), про родину, будували вже плани на його повернення на роботу. Це дійсно трагедія для всієї родини Суспільне Дніпро…» — говорить Катерина Лисюк, менеджерка Суспільне Дніпро.
«Він був дуже спокійною та врівноваженою людиною. Як зазвичай інші можуть “спалахнути”, якщо щось не виходить чи йде шкереберть, то Кирило — завжди все спокійно, ніколи не підвищував голос. В нього було класне почуття гумору. Завжди всім допомагав, до всього підходив із розумінням. Дуже любив свою роботу, часто залишався з ночівлею, аби закінчити монтаж матеріалів. Просто не віриться, якийсь дурний сон», — каже Наталія Астратова, відеографиня Суспільне Дніпро.
«Він був дуже класною людиною! Завжди допоможе, завжди підтримає. Ми обожнюємо його… Обожнювали. Особисто для мене він був не просто колегою, він — як брат. Ми часто з ним переписувалися, наскільки це в нього виходило… Я досі в шоці… Всі колеги в шоці… Дуже важко», — говорить Ольга Кім, відеографиня Суспільне Дніпро.
Прощання з ним відбудеться 21 березня о 13:00 за адресою: Дніпро, вул. Ближня, 31 (Дніпропетровська міська багатопрофільна клінічна лікарня № 4, морг 4).
Якщо маєте можливість фінансово підтримати сім’ю Кирила — банківська карта дружини:
Полікевич Ольга Володимирівна
5168755466800295
Національна спілка журналістів України висловлює глибокі співчуття рідним і колегам Кирила Полікевича. Світла памʼять…
