В українському інформаційному просторі зберігається значний дисбаланс у репрезентації людей старшого віку (60+), а їхній образ часто зводиться до стереотипів про вразливість, пасивність чи залежність. Прояви ейджизму в медіа, кадровий дефіцит і гендерний розрив обговорили під час круглого столу «Чи є ейджизм в українських медіа?», де Український інститут медіа та комунікації (УІМК) презентував масштабне дослідження.
Про це повідомляється на сайті Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Зазначається, що до дискусії долучилися представники державного сектору, громадських організацій, експертного середовища та практикуючі журналісти.
Тільки 4% згадок у новинах: результати моніторингу
Громадська організація «Український інститут медіа та комунікації» представила результати дослідження «Вікова дискримінація і медіа: репрезентації та досвід людей старшого віку (60+)». Експерти проаналізували понад 9 400 матеріалів із 1 383 центральних та регіональних медіа, а також провели тематичні фокус-групи.
Як зазначила виконавча директорка УІМК Діана Дуцик, мета моніторингу – з’ясувати реальний стан представлення громадян віком 60+, які наразі становлять фактично третину населення України.
Результати виявилися невтішними: медіа переважно показують людей старшого покоління через призму біологічного старіння або як отримувачів соціальної допомоги. Водночас їхній професійний, громадський досвід та активна участь у житті країни лишаються непоміченими.
Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк звернула увагу на колосальний розрив між реальною демографією та картинкою в медіа.
«23% населення України – це люди віком понад 60 років. І коли ми дивимося новини, бачимо, що на телебаченні вони представлені лише приблизно у 4% випадків. Тобто фактично майже чверть суспільства відсутня в інформаційному просторі. Хоча саме старші люди сьогодні залишаються основною аудиторією телебачення», – констатувала Ольга Герасим’юк.
Вона додала, що проблема ейджизму працює в обидва боки, адже від вікової дискримінації потерпає і молодь.
«Срібний вік економіки» та гендерний дисбаланс
На тлі масштабних демографічних змін та кадрового дефіциту в Україні та світі формується так званий «срібний вік економіки». Йдеться про тренд на активніше залучення до ринку праці людей віком 55+ та 60+. За словами голови Нацради, досвід та вік поступово стають цінним ресурсом, і медіа мають відображати ці процеси.
Окремо Ольга Герасим’юк підкреслила наявність гендерної нерівності в медіарепрезентації: у старших вікових групах на екранах та в матеріалах значно менше представлено жінок, тоді як чоловіки залишаються більш видимими й залученими до публічного дискурсу.
Ейджизм всередині редакцій: досвід медійників
Учасники круглого столу відверто обговорили упередження, з якими стикаються самі журналісти під час працевлаштування чи роботи в редакціях. Досвідчені фахівці нерідко втрачають можливості професійного розвитку або залишаються поза ефіром просто через цифру в паспорті, попри високу кваліфікацію.
Журналістка Ольга Мусафірова поділилася власними спостереженнями щодо прихованих проявів ейджизму в професії. Вона наголосила, що ключовим критерієм оцінки репортера має бути виключно професійність. Як приклад вона навела досвідчених воєнкорів, які успішно й конкурентно працюють у надскладних умовах прифронтових регіонів, доводячи, що вік не є обмеженням для якісної журналістики.
Мова має значення: геть «бабусь» та «стареньких»
Ще одним важливим вектором розмови став перегляд офіційної термінології та мови щоденних новин. Учасники заходу закликали відмовитися від патерналістських, стигматизуючих слів, як-от «бабушки», «старенькі» чи навіть укоріненого в офіційних документах «люди похилого віку».
Замість цього експерти пропонують впроваджувати коректні формулювання, які поважають людську гідність – наприклад, «люди старшого віку».
Аналітичний звіт «Вікова дискримінація і медіа: репрезентації та досвід людей старшого віку (60+)» можна переглянути за посиланням.
Раніше ми розповідали про те, що журналісти щонайменше п’яти українських медіа протягом останніх двох тижнів стали об’єктами фізичних нападів або онлайн-атак через свою професійну діяльність.
