Детектори дронів і підготовка до зими: міжнародна рада експертів НСЖУ закликала посилити підтримку журналістів
Міжнародна дорадча рада Центрів журналістської солідарності закликала уряди та донорів забезпечити довгострокове фінансування безпеки українських журналістів, допомогти редакціям підготуватися до зими й розширити постачання засобів захисту від дронів.
Про це йдеться у спільній заяві Ради, оприлюдненій Національною спілкою журналістів України.
Автори звернення наголошують: напередодні п’ятої зими повномасштабної війни загрози для медійників змінюються, а міжнародна підтримка інфраструктури їхньої безпеки стає менш передбачуваною. Заява адресована урядам, міжнародним інституціям, медіаорганізаціям, журналістським спілкам і донорам.
Рада сформулювала п’ять основних закликів:
- Забезпечити багаторічне фінансування інфраструктури безпеки журналістів, щоб життєво важливі послуги не залежали від коротких проєктних циклів і перебоїв у підтримці.
- Підготувати Центри до зими: завчасно профінансувати резервне живлення, опалення та стабільний зв’язок.
- Посилити захист від дронових загроз: розширити постачання персональних детекторів дронів і легких бронежилетів із протиуламковим захистом.
- Враховувати потреби журналісток: забезпечувати належно підібране спорядження, конфіденційну психологічну та правову допомогу, підтримку цифрової безпеки й реагування на сексуальні та гендерно зумовлені домагання і погрози.
- Визнати відновлення складовою безпеки: включати психологічну підтримку, відпочинок і відновлення до міжнародних програм допомоги нарівні із захисним спорядженням та навчанням.
За свідченнями прифронтових журналістів, наведеними в документі, в окремих районах зона високого ризику ураження дронами може сягати 30 кілометрів від російських позицій. Додаткову небезпеку становлять повторні удари по вже атакованих місцях, де працюють репортери, рятувальники й медики.
На установчому засіданні Ради журналісти з Харкова та Запоріжжя розповіли, що захисне обладнання вже рятувало життя.
«Детектор дронів, який я отримав від Центру журналістської солідарності, врятував мені життя. Коли я розвозив газети громадам біля російського кордону, мені довелося тікати від дрона та вибуху», — йдеться у свідченні редактора прифронтової газети зі сходу України, наведеному в заяві.
Автори звернення також застерігають: без передбачуваної підтримки Центрам може бракувати ресурсів для роботи під час відключень електроенергії саме тоді, коли журналісти й місцеві редакції найбільше потребуватимуть їхніх послуг.
Окремо в документі йдеться про накопичене психологічне виснаження після понад чотирьох років повномасштабної війни. Воно впливає на здатність журналістів ухвалювати рішення, швидкість реакції та можливість працювати в небезпечних умовах. Додатковий, часто невидимий тягар несуть родини медійників, які перебувають у російському полоні.
За даними НСЖУ, із 2022 року по липень 2026 року включно мережа Центрів журналістської солідарності опрацювала 10 573 звернення по допомогу. Зокрема, зафіксовано 2151 звернення щодо безкоштовного тимчасового користування захисним спорядженням і надано 953 юридичні консультації. Екстрену фінансову допомогу отримали 879 журналістів і медіа, що постраждали від ударів, поранень, вимушеного переміщення чи інших надзвичайних ситуацій. Фінансову підтримку також надали 277 регіональним медіа.
Центри працюють у семи локаціях: у Києві, Харкові, Дніпрі, Запоріжжі, Сумах, Львові та Івано-Франківську. Чотири з них обслуговують прифронтові й прикордонні регіони. Мережу створила НСЖУ у квітні 2022 року за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів. Ключовим партнером мережі є штаб-квартира ЮНЕСКО.
Міжнародна дорадча рада провела установче засідання 24 серпня 2026 року. Вона об’єднує експертів із питань свободи преси, безпеки журналістів і розвитку медіа з Канади, Данії, Німеччини, Італії, Норвегії та Нідерландів.
Дискусія з цього приводу: