Штучний інтелект стрімко змінює журналістику. Зокрема допомагає швидше працювати з текстами, але водночас ставить під загрозу джерела, авторство і довіру аудиторії. У реаліях війни ці ризики зростають у рази, перетворюючи питання цифрової безпеки на ключову компетенцію журналіста.
У Львівському офісі об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності НСЖУ відбувся черговий тренінг із циклу зустрічей з ІТ-фахівцем Олегом Косминою. Цього разу увагу присвятили темі безпеки журналіста в умовах активного використання штучного інтелекту. Попри тривалі відключення світла в Україні учасники жваво долучилися до обговорення, адже це актуально для розуміння правильної роботи з технологіями.
Під час зустрічі говорили про те, чому питання цифрової та інформаційної безпеки є критичними у контексті війни, гібридних інформаційних атак та стрімкого розвитку ШІ. Олег Косьмина наголошує, що штучний інтелект суттєво впливає на журналістику, стираючи межі між правдою, маніпуляцією та згенерованим контентом, а отже потребує свідомого й обережного використання у публікаціях.
За словами спікера, існує сім ключових груп ризиків, з якими стикаються журналісти: витік даних і компрометація джерел, деанонімізація авторів, синтетичні докази й діпфейки, маніпуляція увагою та наративами, шахрайство, репутаційні та юридичні загрози, а також ризики, пов’язані із залежністю від платформ і пристроїв. Впродовж тренінгу кожну з них обговорили детальніше.
Окрему увагу приділили практичним крокам захисту. Серед порад використання двофакторної аутентифікації, розділення акаунтів, очищення метаданих, обережна робота з ШІ-сервісами, захист комунікацій, мінімізація точок витоку інформації та дотримання цифрової гігієни. Тренер підкреслив, що абсолютної безпеки не існує, але усвідомлення ризиків і правильна пріоритизація значно зменшують загрози.
«Ми бачимо великий запит з боку журналістів на практичні знання з цифрової безпеки, особливо в контексті використання штучного інтелекту. Такі зустрічі допомагають не лише краще орієнтуватися в нових технологіях, а й усвідомлювати реальні ризики, з якими вони стикаються щодня у своїй роботі. Цифрова безпека має бути базовою звичкою медійників, тому активно працюємо над цим», — зауважила координаторка Центру у Львові Наталія Войтович.
Наприкінці також поговорили про етичну відповідальність журналіста. Адже штучний інтелект може бути інструментом допомоги медійнику, але відповідальність за контент, його достовірність і наслідки використання завжди несе людина. Прозорість перед аудиторією, збереження довіри та критичне мислення залишаються ключовими цінностями журналістики в епоху розвитку ШІ.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Дар’я Маркова
