Поки на загальнодержавному рівні шукають механізми захисту малого бізнесу, у Києві триває демонтаж МАФів, серед яких і кіоски з продажу друкованої преси. Підприємці кажуть: часу чекати майже не залишилося, мережа точок у столиці стрімко скорочується.
Як законодавчо врегулювати проблеми МАФів
У Верховній Раді відбулося публічне обговорення законопроєкту №15035, який має захистити зайнятість у сфері малого бізнесу. Документ пропонує нові підходи до регулювання роботи тимчасових споруд, зокрема малих архітектурних форм (МАФів), демонтаж яких активно триває у столиці.
Думки висловлювали народні депутати, представники Офісу Президента, органів державної влади, омбудсмана, науковці, громадські організації і медіа.
Авторка законопроєкту Галина Третьякова наголосила, що одним із ключових завдань держави є створення умов, за яких люди зможуть самостійно забезпечити себе роботою. Серед ключових положень законопроєкту: забороняється демонтаж тимчасових споруд без рішення суду або без надання компенсації, якщо це призведе до втрати робочих місць. Органи місцевого самоврядування мають оцінювати вплив рішень щодо демонтажу на зайнятість, надавати альтернативні місця для роботи підприємцям, якщо все ж не обійтися без знесення МАФів. Прозвучали думки про наявність чіткого розподілу повноважень між центральною владою та місцевим самоврядуванням.
Під час обговорення наголошувалося, що малі архітектурні форми залишаються важливими для діяльності малого бізнесу і розвитку кластерної економіки. Коли необхідні послуги є доступними для людей, а інфраструктура забезпечує нормальні умови проживання. Йшлося й про необхідність залучення жителів до рішень щодо розвитку території, в тому числі і стосовно розміщення або демонтажу таких об’єктів.
Що діється з МАФами у Києві
Для Києва питання демонтажу тимчасових споруд є особливо чутливим. У столиці вже тривалий час йде скорочення мережі МАФів, зокрема й тих, що використовуються для розповсюдження друкованої преси. Тож підприємці переконані: вирішальним може стати ухвалення законопроєкту №15035.
– Ми покладаємо великі надії на Верховну Раду, аби законопроєкт№15035 був проголосований і став законом, – каже заступник директора Агентства «Союздрук» Олексій Бабанський. – Підприємці звертаються до голів фракцій Верховної Ради, аби його якнайшвидше підтримали. Тоді процес знищення кіосків можна зупинити. Це те, що вкрай потрібно зараз.
Свою відповідь на петицію стосовно запровадження мораторію на демонтаж МАФів у зв’язку із воєнним станом, письмово дав міський голова Віталій Кличко. Йдеться про налагодження діалогового майданчика за участю представників малого бізнесу для напрацювання змін у сфері торгівлі. Водночас у відповіді наголошується, що демонтаж тимчасових споруд проводиться відповідно до чинних правил благоустрою.
– Але важливий нюанс: поки налагоджуватиметься діалог з міською владою, демонтаж зупинятися не буде. А скільки на той час залишиться кіосків «Преса», чи взагалі щось від них залишиться, невідомо. Нагадаю до повномасштабного вторгнення у нас їх було понад 300, донедавна –140, частину з них передали військовим. А протягом 5-6 квітня ще два кіоски знесли. Отакий «діалог»… Натомість нам би потрібні програми підтримки, – підсумовує Олексій Бабанський.
Як говорять підприємці і юристи у публічному просторі, проблема демонтажу тимчасових споруд у Києві загострилася після рішення Київської міської ради від 13 червня 2024 року №915/8881, яким фактично було запроваджено заборону на продовження дозвільних документів на тимчасові споруди. Поки тривали судові процеси щодо визнання цього рішення незаконним продовжувалося знесення тимчасових споруд у різних районах столиці. Спочатку демонтажі відбувалися у Печерському, Оболонському, Подільському та Святошинському районах. З грудня 2025 року вони поширилися на Шевченківський і Солом’янський райони. За планом з 1 червня 2026 року роботи по розбиранню МАФів мають початися у Голосіївському, Дарницькому і Деснянському районах.
Чому кіоски «Преса» це не тільки про торгівлю
Окремо підприємці згадують і досвід минулої зими, коли під час перебоїв з електропостачанням кіоски часто ставали точками, де можна купити газети, підзарядити телефони, придбати продукти або зігрітися гарячим напоєм.
Тема збереження мережі кіосків «Преса» у столиці не є новою. Її неодноразово порушувала на своїх інформаційних ресурсах Національна спілка журналістів України .
У публікаціях звертається увага на поступове скорочення точок розповсюдження друкованих видань, що обмежує доступ до інформації, особливо для людей старшого віку та жителів столиці, які не користуються цифровими платформами, маючи кнопкові телефони.
Також підкреслювалося, що під час перебоїв з електропостачанням та зв’язком, особливо в умовах воєнного стану, друковані видання часто залишаються одним із стабільних джерел інформації для населення.
Тепер від подальших рішень парламенту та міської влади залежить, чи вдасться зберегти мережу малих архітектурних форм, які для багатьох підприємців залишаються єдиним джерелом доходу, а для мешканців – доступним сервісом поруч із домом, в тому числі й щодо придбання преси.
Людмила Мазнова
Фото з архіву Олексія Бабанського
