Шосте засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування злочинів збройних формувань РФ проти журналістів та медіапрацівників відбулося 8 квітня в конференц-залі Національної спілки журналістів України на Хрещатику.
Тема засідання – «Регіональні медіа під час війни: знищення, тиск та інформаційний спротив». Уперше комісія провела серію свідчень журналістів, які безпосередньо постраждали від дій окупантів.
Засідання відбулося в гібридному форматі – офлайн у Будинку журналіста та онлайн через Zoom. Голова ТСК, народна депутатка Євгенія Кравчук зазначила, що це перше з серії засідань, на яких комісія заслуховуватиме свідчення медійників.
– Ми бачимо дуже широкий спектр злочинів, – наголосила вона, анонсувавши наступне виїзне засідання 1 травня у Дніпрі, де комісія продовжить збирати свідчення, зокрема від журналістів із південних регіонів.
Кравчук також повідомила, що наприкінці травня комісія проведе відкрите засідання, присвячене злочинам проти журналістки Вікторії Рощиної, за участі правоохоронців. До Дня журналіста, який збігається з піврічним звітом ТСК, планується розгляд проміжного звіту в сесійній залі Верховної Ради.
Окремо голова ТСК повідомила, що комісія порушувала перед Кабінетом Міністрів питання про включення теми відновлення медіа до програми Конференції з відновлення України.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко, вітаючи учасників на майданчику Київського центру журналістської солідарності, нагадав, що Спілка від перших днів повномасштабного вторгнення розпочала збір свідчень під назвою «Розстріляна свобода слова». За його словами, якщо спершу ця назва звучала як метафора, то нині – як протокол:
– Ми чітко документуємо те, що для росіян незалежні медіа, незалежні професійні журналісти – це пряма загроза.
Сергій Томіленко навів промовисту деталь: НСЖУ рекомендує журналістам, які їдуть на фронт, не використовувати напис «Преса» на бронежилетах і захисному спорядженні, бо це «фактор, який подразнює і провокує» окупантів. Під час нещодавньої зустрічі у Відні з представником ОБСЄ з питань свободи медіа голова Спілки дискутував про цей парадокс: міжнародні конвенції вимагають ідентифікації журналіста, а українські реалії свідчать, що така ідентифікація може коштувати життя.
Голова НСЖУ озвучив актуальні цифри: з початку повномасштабного вторгнення загинуло 147 медійників, щонайменше 21 – під час виконання професійних обов’язків. У 2025 році зафіксовано 160 атак і погроз, із них 70 – фізичне знищення майна медіа та майна журналістів. 28 колег досі залишаються в полоні. Близько 50 відсотків регіональних медіа закрилися з початку повномасштабного вторгнення – через загрозу окупації та економічну кризу. Один з останніх прикладів прицільного знищення – керована авіабомба повністю зруйнувала окрему редакційну будівлю газети в Межовій на Дніпропетровщині.
– Регіональні медіа і незалежні медіа є елементом критичної інфраструктури. Українські журналісти потребують визнання того критичного внеску, який вони вносять у стійкість України, – підсумував голова НСЖУ.
Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк запропонувала системний підхід до класифікації злочинів Росії проти медіа: злочини проти журналістів як цивільних осіб (незаконне ув’язнення, обстріли, вбивства, взяття в заручники); злочини проти редакцій та медійної інфраструктури (обстріли, зокрема телевеж, пограбування); інформаційна окупація (щонайменше 37 випадків викрадення брендів, підміна українського контенту пропагандою, примусове перезапускання медіа); знищення медіасередовища як наслідок агресії. «Якщо ми ці злочини класифікуємо правильно, правильно співвіднесемо їх зі статтями кримінального кодексу і з міжнародним законодавством, ми зможемо їх правильно розслідувати і довести», – наголосила директорка ІМІ, додавши, що відповідні кейси мають бути подані на розгляд майбутнього трибуналу.
За даними ІМІ, з початку вторгнення постраждало щонайменше 428 редакцій, Росія щонайменше 72 рази атакувала українські редакції – деякі двічі й тричі, що свідчить про цілеспрямованість ударів. Зафіксовано також щонайменше 24 атаки на телевежі у 12 регіонах України.Після вступних доповідей комісія заслухала свідчення журналістів – безпосередніх потерпілих від злочинів РФ. Перед комісією свідчили журналіст із Херсонщини Олег Батурін – про викрадення та незаконне утримання на тимчасово окупованій території, черкаська журналістка Єлєна Щепак – про залякування журналістів, Анжела Максименко (Слободян) – про роботу та ув’язнення в окупованому Херсоні, Костянтин Григоренко – про роботу редакції «Обрії Ізюмщини» в окупації та її відновлення після звільнення міста.
Окремий блок засідання присвячено знищенню та захопленню медіа. Свої свідчення дали Анна Мурликіна – про повне знищення маріупольської редакції 0629, Олена Калайтан – про захоплення редакції «Приазовського робочого» та використання бренду окупантами, Лідія Тараш – про примус до співпраці та створення фейкових медіа у Волновасі, Любов Раковиця – про кібератаки та втручання в роботу медіа.
Про системні наслідки війни для виживання медіа суідчили Валентина Троян з ІМІ, Василь Мирошник із прифронтової газети «Зоря», Олексій Пасюга з прикордонної сумської «Ворскли» та Володимир Садівничий із Сумського державного університету – про знищення освітньої інфраструктури журналістики.
На засіданні також було одноголосно ухвалено рішення про включення до складу комісії народної депутатки Олесі Отраднової, фахової юристки, яка раніше очолювала тренінговий центр прокуратури.
Інформаційна служба НСЖУ
