Українська журналістика перебуває в унікально складних умовах повномасштабної війни, і водночас демонструє безпрецедентний прогрес у притягненні до відповідальності за злочини проти журналістів.
Про це заявив глобальний директор з адвокації, судових процесів та допомоги «Репортерів без кордонів» (RSF) Антуан Бернар під час засідання Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з розслідування російських злочинів проти журналістів.
— 24 лютого 2022 року таких розслідувань було нуль. Сьогодні відкрито щонайменше 125 кримінальних проваджень щодо злочинів проти журналістів, значна частина з яких ведеться у міжнародній співпраці, — ділиться він.
За словами Бернара, війна Росії проти України проходила кілька етапів ескалації тиску на медіа: від прицільних обстрілів редакцій і вбивств журналістів — до незаконних затримань, насильницьких зникнень, депортацій представників медіа з окупованих територій до Росії. Сьогодні ж особливої небезпеки для журналістів додає масове використання дронів, що суттєво змінює умови роботи репортерів у зоні бойових дій.
Ці загрози, наголосив представник RSF, накладаються на кризу сталості медіа та масштабну систему воєнної пропаганди Кремля, що робить українську ситуацію винятковою у світовому контексті.
Антуан Бернар зазначив, що у відповідь на ці виклики вони обрали два ключові напрями роботи: забезпечення кримінальної відповідальності за злочини проти журналістів і протидію воєнній пропаганді.
— Ми в «Репортерах без кордонів» створили низку проєктів та інструментів, щоб допомогти викрити глобальний апарат кремлівської воєнної пропаганди, краще його зрозуміти та протистояти йому. Особливо коли він атакує медіасайти, щоб інформація не могла дістатися до своєї аудиторії, – зазначає Антуан Бернар.
Серед таких рішень — дзеркальні сайти та технологічні механізми доступу до незалежних джерел інформації на тимчасово окупованих територіях
Представник RSF зазначив, що одним із ключових завдань є спроба криміналізувати воєнну пропаганду через залучення незалежних суддів і формування відповідної судової практики. За його словами, нинішня судова реакція на пропаганду залишається недостатньо ефективною через складність криміналізації мовлення та ризик обмеження свободи слова.
Водночас важливою відправною точкою для таких рішень може стати визнання права на доступ до достовірної інформації:
— Право на інформацію — це базове право людини, — підкреслив експерт.
Воно вже закріплене у новому Європейському акті про свободу медіа (European Media Freedom Act), і «Репортери без кордонів» вважають його важливим інструментом для України — особливо для мешканців окупованих територій і людей, позбавлених доступу до незалежних медіа.
Представник RSF наголосив, що досвід України стає унікальним не лише з огляду на масштаб викликів, пов’язаних із воєнною пропагандою, а й у контексті пошуку правових і інституційних відповідей на них.
Уже в лютому до Києва планують приїхати керівники «Репортерів без кордонів», зокрема генеральний директор організації Тібо Бруттен. Під час зустрічі з членами парламентської комісії сторони мають намір обговорити подальші можливості співпраці у сфері захисту свободи слова, доступу до інформації та притягнення до відповідальності за інформаційні злочини в умовах війни.
Нагадаємо, коментуючи складні умови роботи українських журналістів, представник RSF наголосив на важливості постійного діалогу з колегами з Національної спілки журналістів України та Інституту масової інформації.
Юлія Туровець, інформаційна служба НСЖУ
