«Я знаю, що таке стояти в черзі за продуктами під дулом автомата, коли будь-який рух може коштувати тобі життя. Пам’ятаю, як за паркан прилетіла ракета і вп’ялася в землю. Нас врятувало, що вона не розірвалася. Поруч точилися бої, цілодобово гуділи літаки та було чутно вибухи. Наша сім’я ховалась у глибокій ямі, призначеній для ремонту великих машин, яка зверху була прикрита листом заліза. Ми ховалися і в той же час розуміли, що нас можуть вбити будь-якої миті», – з усім цим довелося зіткнутися жительці Київщини Альоні Бабич. Після пережитого жахіття жінка знаходить сили допомагати іншим.
Матеріал про Альону Бабич підготували журналісти видання «Татарбунарський вісник» у рамках проєкту «Ми з України!».
Як розповіла Альона в інтервʼю, її освіта психолога допомогла сімʼї підготуватися заздалегідь: рюкзак з цінними речами та тривожна сумка були напоготові.
«Ми вирішили виїжджати на безпечнішу територію – в село Глібівку, забрали з собою з Броварів маму і сестру Катерину з трирічною донькою Валерією, а також улюблену кішку Фіону. Оселилися у невеликому сільському будинку. Але наступного ж дня Глибівку окупували російські війська. Потужний вибух залишив всіх жителів села без води, світла, мобільного зв’язку. Сусіди допомагали, чим могли», – каже жінка.
Альона Бабич родом із Криму, все свідоме життя прожила у Броварах Київської області, а згодом – у Вишгороді. Саме з цього мальовничого міста на березі Київського водосховища страшні військові події привели її до Татарбунар на Одещині. Разом із сім’єю вони оселилися в невеликому будинку, стали на облік як внутрішньо переміщені особи і відчули себе у відносній безпеці.
Тут Альона почала допомагати іншим переселенцям. Ініціювала створення групи для внутрішньо переміщених осіб під назвою «Готуємо разом», щотижня проводить всілякі консультації та лекції з правильного харчування; надає психологічну допомогу різного роду, як особисту, так і для групової аудиторії на різних локаціях; робить фотоматеріали та сюжетні ролики про заняття для дітей, які організовує Татарбунарська центральна бібліотека спільно з Татарбунарським будинком дитячої та юнацької творчості, та музичні розважально-пізнавальні програми, які проводить дошкільний дитячий заклад (ясла-садок) «Колосок».
Музичний організатор дитячого садка Вікторія Назаренко тепло та з щирою вдячністю розповідає про Альону: «Випадкових людей у житті не буває… Альоні Бабич судилося з’явитися в непростий момент. Нас познайомила війна, але я дуже рада цьому знайомству. У моєму житті таких цілеспрямованих, відповідальних, ерудованих, чуйних людей зустрічалося не так і багато».
Про таких небайдужих і активних людей, як Альона Бабич, і покликаний розповісти проєкт «Ми з України!», який започаткувала НСЖУ.
Долучитися до проєкту можуть усі медіа, які готові висвітлювати героїзм простих українців у часи війни.
Детальніше про проєкт читайте на сайті НСЖУ.
