Аби допомогти колегам подбати про свій внутрішній стан, знайти в собі сили подолати емоційне спустошення, напругу, втому, страх і уникнути професійного вигорання, у Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ провели тренінг – групову психологічну сесію для медійників. Спікером тренінгу стала MHPSS-координаторка (координаторка з психологічної підтримки) громадської організації «Форпост» Анастасія Іванова.
– Останнім часом Дніпро чи не щодня потерпає від ворожих ракетних атак. Нашим журналістам, фотокорам, відеооператорам доводиться фіксувати наслідки, брати коментарі у постраждалих, їхніх рідних, чи свідків трагедії. Така робота під час війни додатково виснажує, адже досить складно підготувати журналістський матеріал, не пропускаючи біду крізь себе. Тому ми запропонували колегам формат психологічної групової сесії і у такий спосіб додатково подбати про власне ментальне здоров’я, – розповідає координаторка Дніпровського центру журналістської солідарності Наталя Назарова.
Під час сесії говорили про те, із якими проблемами стикаються журналісти в своїй роботі, що додає емоційного навантаження, що хвилює. Разом із психологинею учасники проаналізували, як оточення та конкретні ситуації позначаються на емоційному стані. Говорили і про симптоми синдрому професійного вигорання, які не варто ігнорувати, та про можливі варіанти запобігання цьому.
– Є таке поняття, як вторинний травматичний стрес. Це стрес, який може виникати у журналістів, коли вони в своїй роботі мають справу з історією чи подією, з якою вони вже зустрічалися особисто, коли вже проживали щось подібне, – пояснила Анастасія Іванова. – Переживання, які були тоді, під час власного досвіду, могли лишитися неопрацьованими. І коли ви стикаєтеся зі схожим чужим досвідом, ці почуття – сум, страх, розпач, біль, образа тощо – знову виникають. Тому дуже важливо знати про такі пережиті вами ситуації, аби редакційне завдання не спричинило повторної травми.
Третій рік життя в умовах війни наклав помітний відбиток практично на кожного. До загальної втоми, постійної тривоги, відчуття невизначеності додалося роздратування, зізнаються учасники. Причому навіть через вчинки, які раніше сприймалися цілком спокійно. Це роздратування поширюється на близьких, колег, викликає негативні емоції. З’являється почуття провини, постійний легкий фон незадоволення, навіть образа.
– Злість – це енергія, яку можна кудись спрямувати, – наголосила психологиня. – Це дуже хороша енергія для певних змін: у своєму житті, в роботі, в проєктах. Тобто це енергія діяльності. Якщо ми усвідомлюємо, що саме відчуваємо, звідки ця емоція взялася, нею можна керувати із користю для себе. Якщо ж навпаки, намагаємося глибше її заховати в собі, то тільки ще більше втомлюємося, виснажуємось. А це може призвести до апатії.
Як зазначила пані Анастасія, важливо мати стійкість у житті, те, на що можна спиратися, щоб впоратися з емоційним навантаженням. Твердо стояти на ногах, мати опору всередині себе допомагає ціннісна система людини, фінансова стабільність, фізичне здоров’я, гумор. Вагомою частиною внутрішньої стійкості кожного є також підтримуюче оточення, соціальні зв’язки.
– Навіть коли ми говоримо про свої почуття людині, яка готова це чути, або з психологом, трохи знімається емоційне навантаження, – зауважила Анастасія Іванова.
Тож аби уникнути професійного вигорання і залишатися ментально здоровими, журналістам варто скористатися порадами MHPSS-координаторки:
– іноді навіть журналістам треба відпочивати від новин. За можливості переключайтесь із соцмереж на книги;
– знаходьте час (день/тиждень), коли ви нікому не співчуваєте, дозвольте це собі;
– чергуйте розумову діяльність із фізичною;
– щоб впоратися з емоційним навантаження у професійній діяльності, правильно організовуйте робочий процес;
– важливо мати колегіальну підтримку: навчання, неформальні зустрічі, спілкування не тільки по роботі;
– не перевантажуйте себе, майте внутрішні кордони: намагайтеся діяти в рамках обов’язків, «за протоколом», а не «бігти розгрібати завали». Має бути довіра до команди колег;
– дбайте про ментальне здоров’я так само, як і про фізичне, і не соромтеся звертатися за професійною психологічною допомогою.
ДОВІДКА. Психологічна підтримка – один із сервісів Мережі центрів журналістської солідарності, створених Національної спілкою журналістів України після початку повномасштабного вторгнення.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС