Робочим середовищем медійника є будь-яка локація, де він виконує завдання (включно з зонами бойових дій та дистанційною роботою), а працедавець несе юридичну й фінансову відповідальність за оцінку ризиків, безпекове обладнання та психологічне здоров’я працівників – про це йшлося на вебінарі «Умови праці. Рівність і протидія дискримінації на робочому місці. Як це працює у шведських медіа», який Національна спілка журналістів України та Шведська спілка журналістів провели за підтримки Шведського інституту. Також говорили про шведські механізми захисту від навантажень, право зупинки небезпечних робіт і проблеми незахищеності фрилансерів.
«Це черговий вебінар, який Національна спілка журналістів України проводить разом зі Шведською спілкою журналістів за підтримки Шведського інституту. Ми маємо такий довготривалий проєкт із нашими шведськими колегами зі Шведської спілки журналістів, спрямований на те, щоб перейняли досвід наших колег зі Шведської спілки і втілили те, що підходить для нашої ситуації, щоб наша Спілка стала більш сучасною, більш відповідала тим моделям, які мають спілок журналістів європейських країн. Все це спрямовано на те, щоб ми краще захищали права журналістів», – наголосила на початку зустрічі перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
Робоче середовище: від офісного крісла до лінії фронту
Спікеркою заходу виступила міжнародна секретарка Шведської спілки журналістів Вікторія да Сільва, яка курує спільний партнерський проєкт. Вона роз’яснила базові принципи шведського законодавства у сфері охорони праці, підкресливши, що робоче середовище охоплює як фізичні, так і психосоціальні чинники.
Згідно зі шведським Законом про робоче середовище та відповідними підзаконними актами, будь-яка діяльність має бути організована так, щоб запобігти нещасним випадкам та захворюванням. Це стосується як технічного забезпечення, так і організаційних моментів.
«Закон про робоче середовище захищає всіх працівників у Швеції. Основне те, що робота не має призводити до нещасних випадків і захворювань. Тобто не можна у Швеції мати роботу, яка все ще буде небезпечною. Є роботи небезпечні, наприклад, поліцейські. Але має бути хоч щось, що убезпечує їх. І те ж саме стосується і журналістів, наприклад, які працюють у зоні бойових дій, зокрема, в Україні», – зазначила Вікторія да Сільва.
Шведська модель передбачає, що якщо робота пов’язана з підвищеним ризиком, працедавець зобов’язаний забезпечити працівника необхідними засобами захисту, провести підготовку та інструктажі. За дотриманням цих норм суворо стежить спеціальний державний орган влади, а у разі грубих порушень до справи залучається поліція. Якщо через недбалість роботодавця чи порушення правил безпеки стається трагедія, працедавцю загрожують колосальні штрафи або навіть ув’язнення.
Запобігання та оцінка ризиків: як це працює на практиці
Основна філософія шведського підходу – це запобігання надзвичайним ситуаціям, а не усунення їхніх наслідків. Інструментом для цього є обов’язкова оцінка ризиків.
Роботодавець зобов’язаний проводити оцінку ризиків перед будь-якою суттєвою зміною у діяльності компанії — чи то переїзд в інший офіс, реорганізація, скорочення штату, чи відрядження журналістів у небезпечну зону. До цього процесу залучають спеціальних представників з безпеки.
Представники з безпеки є в кожній компанії (зазвичай від профспілки) і мають розширені повноваження:
- Вони мають право отримувати доступ до будь-якої, навіть конфіденційної інформації компанії щодо умов праці.
- Вони беруть участь у всіх переговорах щодо змін у робочому процесі.
- У разі виникнення безпосередньої загрози життю чи здоров’ю працівників (наприклад, несправність техніки чи відсутність захисного спорядження) представник з безпеки має право повністю зупинити робочий процес до усунення загрози.
Звісно, у журналістській сфері зупинка роботи через крайні фізичні небезпеки трапляється рідше, ніж на будівництві, проте сам механізм змушує медіаменеджерів ретельно прораховувати кожен крок. Під час оцінки ризиків редакція має дати чіткі відповіді: які загрози можуть виникнути, чи можна виконати завдання безпечнішим шляхом, чи потрібна парна робота колег, які лінії зв’язку використовувати та який існує план евакуації з небезпечної території.
Перевантаження, онлайн-цькування та ментальне здоров’я
У медіагалузі найгострішими викликами є не лише фізичні ризики, а й психологічне навантаження, професійне вигорання, стрес та кібербулінг.
«Для журналістів я б сказала, що це не настільки застосовано, тому що в нас не помирають журналісти від фізичних проблем, але у журналістів часто трапляється психологічне навантаження і великі робочі навантаження, тому це насправді дуже важко – із цим боротися», – пояснила спікерка зі Швеції.
Вікторія да Сільва нагадала про трагічний випадок 12–річної давнини, коли журналістка однієї зі шведських газет вчинила самогубство, ймовірно, через надмірне робоче навантаження та виснаження. Цей випадок став серйозним сигналом для всієї медіаіндустрії Швеції про те, що стрес на роботі може мати фатальні наслідки.
До додаткових факторів ризику належать погрози, жорстокість та онлайн-ненависть у соціальних мережах. Опитування, проведене Шведською спілкою журналістів, показало тривожні цифри:
- 30% шведських медійників отримували прямі погрози через свою професійну діяльність;
- 70% стикалися з образами та хейтом;
- 40% (4 з 10 журналістів) зізналися, що через це перестають висвітлювати певні теми (самоцензура).
При цьому жінки-журналістки піддаються атакам та дискримінаційному тиску значно частіше за чоловіків.
Для вирішення питань ментального здоров’я у Швеції діє система, де роботодавець оплачує працівникам консультації з психологами та психотерапевтами. Причому в багатьох колективних угодах зафіксовано право працівника звертатися до сторонніх фахівців конфіденційно, без розголошення деталей працедавцю, але за його рахунок.
Дистанційна робота та проблеми фрилансерів
Пандемія COVID-19 та розвиток цифрових технологій розмили межі стандартного офісу. У відповідь на запитання Ліни Кущ щодо дистанційної роботи Вікторія да Сільва пояснила: якщо працівник виконує завдання вдома, роботодавець усе одно ділить із ним відповідальність за створення належних умов. Чимало шведських компаній оплачують придбання ергономічних засобів. Водночас виникають нюанси з виробничим травматизмом – травма під час виконання робочих обов’язків удома покривається страховкою, але побутові інциденти (наприклад, якщо працівник перечепився через дитячі іграшки) страхові компанії не відшкодовують.
Найменш захищеною категорією в усьому світі залишаються фрилансери (вільнонаймані журналісти).
«Коли йдеться про фрилансерів, про тих, хто на вільних хлібах, то це трошки інше. Тому що вони мають за себе брати чимало відповідальності. Втім, є випадки, де підрядник має взяти на себе відповідальність. Наприклад, якщо вільнонайманий працює у виданні, то тоді видання має взяти на нього відповідальність», – зауважила Вікторія да Сільва.
Шведська спілка журналістів активно закликає редакції та новинні агенції, які купують контент у фрилансерів, брати на себе часткову відповідальність за їхню безпеку, страхування та логістику – особливо під час висвітлення подій у гарячих точках.
Вікторія да Сільва підтвердила прагнення шведських колег і надалі підтримувати українських медійників: «Дійсно, ситуація в Україні та в Швеції суттєво відрізняється, але є певні моменти, які можна застосувати, можна чимось надихатися, і це може бути помічним вам».
Українські реалії та адаптація європейського досвіду
Коментуючи виступи шведської колеги, Ліна Кущ підкреслила, що розуміння «робочого місця журналіста» має бути максимально широким. Це не лише офісний стіл чи студія. Робочим місцем є виїзд на місце обстрілу, репортаж із масового мітингу, а для закордонних та вітчизняних кореспондентів – уся зона бойових дій.
В умовах війни українські журналісти часто працюють на межі людських можливостей. Нічні обстріли, відсутність сну, необхідність робити по кілька складних сюжетів на день без перерви на відпочинок – усе це призводить до важкого хронічного стресу.
За словами Ліни Кущ, через обмежений склад редакцій у багатьох регіональних медіа просто немає змоги оперативно замінити виснаженого працівника. Саме тому НСЖУ активно пропагує культуру турботи про ментальне здоров’я, організовує психологічні тренінги, вебінари та роз’яснює керівникам редакцій необхідність запровадження гнучкого графіка та підтримки працівників.
Оцінюючи результати обговорення, учасники зустрічі висловили сподівання, що найкращі шведські практики допоможуть сформувати нові стандарти й в українському медіапросторі.
«Я хочу подякувати Вікторії да Сільва за вичерпну і структуровану інформацію. Я думаю, що ви взяли для себе багато корисного тут. Можливо, не завжди це відповідає українській ситуації, але це те, чого ми хотіли би прагнути, щоб наші журналісти і їхні права були захищені», – підсумувала Ліна Кущ.
ДОВІДКА. Спільний проєкт НСЖУ та Шведської спілки журналістів (SJF) став можливим завдяки підтримці Шведського інституту та уряду Швеції. Програма розрахована на півтора року та передбачає серію практичних вебінарів, присвячених реформуванню внутрішніх процесів, захисту трудових прав та розбудові ефективного зворотного зв’язку з членами організації.
Попередній вебінар був присвячений реформі медіасубсидій, критеріям розподілу державних коштів, захисту свободи слова та засадам роботи суспільних мовників.
А під час одного з вебінарів розглядали проблематику залучення молодих медійників, організації студентства та розбудові міжпоколіннєвої солідарності всередині Шведської спідки журналістів.
Також одна з публікацій була присвячена проблематиці саморегулювання журналістів у Швеції.
Раніше ми розповідали про те, що Національна спілка журналістів України провела першу онлайн-зустріч із міжнародною секретарем Шведської спілки журналістів Вікторією да Сільва. Її презентація «Як працює Шведська спілка журналістів» відкрила спільний проєкт двох організацій, що реалізується за підтримки Шведського інституту.
Також ми розповідали про те, що під час онлайн-вебінару на тему «Як працює медіасистема у Швеції» український журналіст Карл Волкогон, який нині працює у Швеції, поділисвя своїм досвідом і спостереженнми.
Ми писали і про вебінар, присвячений практичним аспектам профспілкової роботи у Швеції, а також про механізми правового захисту преси – від найдавніших конституційних гарантій до найновіших законів Євросоюзу.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: