• Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Контакти
Понеділок, 7 Вересня, 2026
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
ENG
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання
Немає результату
Переглянути всі результати
Національна спілка журналістів України
Немає результату
Переглянути всі результати
Головна Новини

«Що це, як не смертний вирок?»: родина журналістки Ірини Левченко – про судилище Росії, цензуру і невідомість

Степанов Максим Степанов Максим
7 Вересня, 2026 / 17:00
рубрика Новини
0
«Що це, як не смертний вирок?»: родина журналістки Ірини Левченко – про судилище Росії, цензуру і невідомість

Ірина Левченко під час оголошення вироку. Стопкадр російського відео

Поділитися у FacebookПоділитися у TwitterВідправити e-mail

«Ми в розпачі», – каже в коментарі НСЖУ Олена Руденко, сестра української журналістки в неволі Росії Ірини Левченко. 4 вересня стало відомо про «вирок» для 64-річної Левченко – 15 років за ґратами за сфабрикованим обвинуваченням у «шпигунстві». І для родини цей строк звучить буквально як загроза життю Ірини.

За словами Олени Руденко, про фінал «судового процесу» сім’я дізналася від сторонніх людей, а не від адвоката.

Пов'язанітеми

Гард.City: не змагатися з іншими, а ставати кращими за себе вчорашніх

Івано-Франківський Центр журналістської солідарності: робочий тиждень завершився приємними моментами

– Ми нічого не знаємо більше того, що знають про це всі: ані де вона відбуватиме «покарання», ані чи буде адвокат подавати апеляцію. Лишається чекати листа від Ірини, – сказала пані Олена.

Зв’язок з адвокатом фактично відсутній. Якщо після початку судових засідань навесні він контактував із родиною Ірини Левченко досить інтенсивно, то останні кілька місяців – тиша. Нещодавно Руденко збирала для суду документи й публікації, які підтверджують, що Ірина перебуває в неволі з 6 травня 2023 року.

– Адвокат мав відразу відписати нам про фінал суду, вирок… А ми дізналися ці новини від сторонніх людей. Тож я ще не знайшла шляхів, як подати апеляцію з території України, – говорить сестра журналістки.

Важливе питання – чи зарахують до строку 3,5 роки, які Левченко вже провела в російських СІЗО.

– 16 вересня Ірині виповниться 65. 15 років за ґратами в такому віці в російських тюрмах – що це, як не прихований смертний вирок? Через 15 років їй буде 80. Якщо не буде обміну, я боюся це говорити…. Сім’я її більше не побачить, – зазначила Руденко.

Контакт з Іриною підтримують через листи. Допомагають волонтери в Росії: через них рідні можуть передавати їй гроші, речі та кореспонденцію. Водночас листування проходить цензуру. За словами сестри, і без того нечасті листи надходять неповними – в останній звістці з 2 аркушів дійшов лише один.

«Що це, як не смертний вирок?»: родина журналістки Ірини Левченко – про судилище Росії, цензуру і невідомість 1
Ірина Левченко в мирному житті. Фото надала Олена Руденко

– Ми нічого по-справжньому не дізнаємося, поки її не звільнять. Вона через інформаційну ізоляцію не розуміє, що відбувається в нас. Частину запитань від неї до нас не пропускають. Так само цензура не пропускає частину відповідей від нас, – каже Олена. – Між рядків читаємо, розшифровуємо, її питання «Як просуваються справи з обміну?» І самі крізь сльози пишемо, що робимо все можливе.

Вирок Левченко вже отримав оцінку медійної та правозахисної спільноти. Голова НСЖУ Сергій Томіленко назвав процес «судилищем» і закликав Міжнародну та Європейську федерації журналістів, дипломатів і правозахисників посилити тиск задля звільнення журналістки, забезпечення їй незалежного адвоката та медичної допомоги.

«Прошу поширювати її історію. Ім’я Ірини Левченко має звучати в медіа, міжнародних зверненнях і переговорах про звільнення наших людей – поряд з іменами Анастасії Глуховської, Ірини Данилович, Сервера Мустафаєва, Геннадія Осьмака, Георгія Левченка та інших незаконно ув’язнених українських журналістів», – зазначив Томіленко.

Народна депутатка Євгенія Кравчук, голова підкомітету ПАРЄ з питань медіа та інформаційного суспільства і голова ТСК Верховної Ради щодо розслідування злочинів проти журналістів, наголосила: «Репресії проти журналістів, незаконні затримання та псевдовироки – частина системної політики росії на тимчасово окупованих територіях». Вона також додала, що продовжить порушувати питання про розслідування злочинів Росії проти українських журналістів  на міжнародному рівні. 

Голова Комітету ВР з питань свободи слова Ярослав Юрчишин чітко вказав – вирок Ірині Левченко є нічим іншим, як помстою Росії за професію.

– Спершу Росія увірвалася в її рідний дім, окупувала її місто. Потім викрала журналістку та протримали більше трьох років у тюрмі, – сказав депутат. – Тепер – 15 років позбавлення волі. Це помста Росії за професію, за те, що все своє життя Ірина працювала у вільній журналістиці, що неприпустимо запорєбріком. В Ірини – підірване здоров’я і практично нуль доступу до ліків та зв’язку з близькими. Ми довгий час взагалі нічого не знали про її стан. Усе так само, як це було з Вікторією Рощиною.

Окрему правову оцінку справі дала Харківська правозахисна група – одна з найстаріших українських правозахисних організацій. Тут наголошують, що застосування російського кримінального законодавства до громадянки України на окупованій території є незаконним, а обвинувачення у «шпигунстві» – абсурдним. Правозахисники звертають увагу і на надзвичайну закритість справи: Росія тривалий час не визнавала самого факту утримання журналістки, її етапували між різними СІЗО, а доступ до інформації про справу був суттєво обмежений…

Ірина Левченко – ветеранка журналістики, членкиня НСЖУ. У професії з 1980-х: працювала у мелітопольських, регіональних і всеукраїнських медіа. У 2017 році НСЖУ визнала її «Журналістом року». Колеги характеризують Левченко як принципову й відважну журналістку, для якої «честь професії – все». Спілка неодноразово писала про історію Ірини Левченко – наприклад, тут.

На момент затримання вона вже не працювала в медіа. Разом із чоловіком Олександром жила на пенсії в окупованому Мелітополі. 6 травня 2023 року російські військові зупинили подружжя на вулиці, перевірили телефони й відвезли в невідомому напрямку. Згодом родина дізналася, що їх утримували у приміщенні колишнього міського відділу поліції на вулиці Чернишевського, де окупанти облаштували місце незаконного утримання.

Олександра звільнили через рік і чотири місяці. Він залишився в Мелітополі й чекає на дружину. Ірина від травня 2023 року в неволі російських ізоляторів, її неодноразово перевозили між місцями несвободи в Мелітополі, Донецьку, Сімферополі та Краснодарі. Інформація про місце та умови утримання тривалий час була вкрай обмеженою.

Інформаційна служба НСЖУ

Теги: Головне
Попереднє

Медійники, яких чекають: згадуємо зниклих колег із Дніпропетровщини

Наступне

Гард.City: не змагатися з іншими, а ставати кращими за себе вчорашніх

Схожі новини

Гард.City: не змагатися з іншими, а ставати кращими за себе вчорашніх
Новини

Гард.City: не змагатися з іншими, а ставати кращими за себе вчорашніх

07/09/2026
Медійники, яких чекають: згадуємо зниклих колег із Дніпропетровщини
Новини

Медійники, яких чекають: згадуємо зниклих колег із Дніпропетровщини

07/09/2026
Івано-Франківський Центр журналістської солідарності: робочий тиждень завершився приємними моментами
Новини

Івано-Франківський Центр журналістської солідарності: робочий тиждень завершився приємними моментами

07/09/2026
Анна Дель Фрео, віцепрезидентка Асоціації журналістів Ломбардії: «Українські журналісти — це люди, які ніколи не здаються»
Новини

Анна Дель Фрео, віцепрезидентка Асоціації журналістів Ломбардії: «Українські журналісти — це люди, які ніколи не здаються»

07/09/2026
Наступне
Гард.City: не змагатися з іншими, а ставати кращими за себе вчорашніх

Гард.City: не змагатися з іншими, а ставати кращими за себе вчорашніх

Дискусія з цього приводу:

Найбільше читають

  • Загинула головна редакторка «Фокусу» Марія Скібінська

    Загинула головна редакторка «Фокусу» Марія Скібінська

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • «Наше видання – єдине на Самбірщині, що залишилося з газет, які раніше виходили у світ на наших теренах», – редакторка «Голосу Самбірщини» Марія Пукій

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • В Умані 7 вересня попрощаються з журналістом і медіадизайнером Русланом Рудуканом

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Виставка World Press Photo 2026 відкриється 3 вересня в Києві

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0
  • Природа як простір рівноваги, або Деякі підсумки буковинського ретриту для журналістів зі всієї країни

    0 Посилань
    Share 0 Tweet 0

ОСТАННІ НОВИНИ

Гард.City: не змагатися з іншими, а ставати кращими за себе вчорашніх

Гард.City: не змагатися з іншими, а ставати кращими за себе вчорашніх

07/09/2026

«Що це, як не смертний вирок?»: родина журналістки Ірини Левченко – про судилище Росії, цензуру і невідомість

«Що це, як не смертний вирок?»: родина журналістки Ірини Левченко – про судилище Росії, цензуру і невідомість

07/09/2026

Медійники, яких чекають: згадуємо зниклих колег із Дніпропетровщини

Медійники, яких чекають: згадуємо зниклих колег із Дніпропетровщини

07/09/2026

Івано-Франківський Центр журналістської солідарності: робочий тиждень завершився приємними моментами

Івано-Франківський Центр журналістської солідарності: робочий тиждень завершився приємними моментами

07/09/2026

Анна Дель Фрео, віцепрезидентка Асоціації журналістів Ломбардії: «Українські журналісти — це люди, які ніколи не здаються»

Анна Дель Фрео, віцепрезидентка Асоціації журналістів Ломбардії: «Українські журналісти — це люди, які ніколи не здаються»

07/09/2026

Завантажити ще
Головна 2
НСЖУ

Національна спілка журналістів України (НСЖУ), згідно з її Статутом, є національною всеукраїнською творчою спілкою, що об’єднує журналістів та інших працівників засобів масової інформації.
Про нас

РУБРИКИ

  • Анонси
  • Новини
  • Новини медіапростору
  • Міжнародні новини
  • Відновлення медіа
  • Юридична консультація
  • Навчання
  • Публікації

КОНТАКТИ

Поштова адреса:
01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 27-а

тел.: +38(044) 234-52-09

email: [email protected]

МИ В СОЦ.МЕРЕЖАХ

  • Головна
  • Вступ до НСЖУ
  • Центри журналістської солідарності
  • Контакти

© 2025 Національна спілка журналістів України
Всі матеріли захищені і можуть бути використані лише дозволено за умови відкритого для пошукових систем гіперпосилання на відповідну сторінку матеріала НСЖУ не нижче третього абзацу.

Welcome Back!

Login to your account below

Forgotten Password?

Retrieve your password

Please enter your username or email address to reset your password.

Log In

Add New Playlist

Немає результату
Переглянути всі результати
  • Спілка
    • Історія
    • Керівництво
    • Структура
    • Секретаріат
    • Правління
    • Обласні організації
    • Документи
    • Вступ до НСЖУ
    • Нагороди
    • Конкурси
  • СПЕЦПРОЄКТИ
    • У фокусі – КРИМ
    • Ми з України!
    • Журналісти важливі
    • Центри журналістської солідарності
  • Історії
  • Мiсцевi Медiа
  • Юридична допомога
  • Навчання