У серпні 2026 року Національна спілка журналістів України верифікувала 10 випадків фізичного впливу російської агресії на цивільних журналістів, редакції та медійну інфраструктуру. Від початку року таких кейсів уже 108.
У серпні російські атаки пошкодили робочі простори та інфраструктуру п’яти українських медіа — від регіональних прифронтових видань до загальнонаціонального мовника в Києві, у Запоріжжі, на Харківщині, Донеччині й Херсонщині. Постраждали редакції газет «Вісті Барвінківщини», «Вісті Нововоронцовщини», «Вісті», радіо «На дотик» і телеканалу «Ми — Україна».
Ще п’ятеро медійників опинялися безпосередньо під загрозою. Атакована російськими FPV-дронами знімальна група СТБ у складі кореспондентки Анастасії Вільхової та оператора Олександра Дубини на Дніпропетровщині. Контужені й поранені внаслідок ударів БПЛА фрілансери медіа з Херсона Олена Гнітецька й Іван Шестопалов. У Харкові журналіст Владислава Єсипенко перебував в епіцентрі російського обстрілу по житловому будинку.
Сукупний ефект атак Росії очевидний: руйнуються редакції, техніка і транспорт, журналісти втрачають безпечні умови роботи, а громади — доступ до надійної інформації.
Водночас жодне з п’яти постраждалих у серпні медіа не припинило роботу.
«Ця стійкість не повинна приховувати реальну ціну: сьогодні безперервність мовлення і виходу газет часто забезпечується внутрішнім ресурсом самих редакцій», — підкреслює голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Моніторинг НСЖУ охоплює лише верифіковані випадки фізичного впливу російської агресії на цивільних журналістів і медіа. Дані передаються міжнародним партнерським організаціям, які документують злочини Росії проти журналістів.
Інформаційна служба НСЖУ






















Дискусія з цього приводу: