Генеральна директорка Норвезької асоціації медіабізнесу та голова Ukrainian Media Fund Nordic Ранді Огрей (Randi S. Øgrey) — серед засновників Міжнародної дорадчої ради Центрів журналістської солідарності Національної спілки журналістів України. Цей матеріал є першим із серії текстів про засновників Ради — авторитетних партнерів НСЖУ та друзів українських журналістів.
«Мені дуже корисно мати інформацію з перших вуст і мати змогу переповідати ці історії тим, хто ухвалює рішення», — сказала Ранді Огрей на установчому засіданні Ради, що відбулося 24 серпня, у День Незалежності України.
Ренді Огрей — одна з найвпливовіших представниць норвезької медійної індустрії. Вона очолює Mediebedriftenes Landsforening (MBL) — Норвезьку асоціацію медіабізнесу, яка об’єднує близько 400 медіакомпаній країни: від національних і регіональних газет та телеканалів до великих медіагруп, інформаційних агентств і радіостанцій. Серед представлених у MBL медіахолдингів — Schibsted, Amedia та Polaris Media. Асоціація представляє спільні інтереси норвезького медіаринку, бере участь у формуванні умов його роботи та захищає принципи редакційної незалежності.
Ренді також очолює обʼєднання Ukrainian Media Fund Nordic — скандинавський фонд підтримки українських медіа, який є важливим партнером НСЖУ. За підтримки фонду та його північних медійних партнерів Спілка реалізовувала програми допомоги українським журналістам і редакціям: забезпечення журналістів захисним спорядженням та технікою, підтримку роботи регіональних і локальних медіа, допомогу редакціям у покритті операційних витрат та забезпеченні безперервної роботи під час війни. Фонд також підтримував спроможність медіа працювати в умовах обстрілів, перебоїв з електроенергією та інших викликів, що виникли після початку повномасштабного вторгнення.
«Ми почали з передачі обладнання, згодом перейшли до щоквартальної підтримки — насамперед щоб забезпечити зарплати журналістам. А цієї весни змогли надати й пряму допомогу одному з Центрів журналістської солідарності», — додала експертка.
Значну частину своєї роботи Огрей пов’язала з політикою. За її словами, вона постійно контактує з урядом, Міністерством закордонних справ і парламентом Норвегії, тож знання ситуації з перших вуст має практичну вагу: їх можна використати, коли ухвалюється державний бюджет і коли потрібно донести українські історії до норвезьких посадовців. Ренді Огрей нагадала, що на День Незалежності України премʼєр-міністр Норвегії Юнас Гар Стере (Jonas Gahr Støre) брав участь у зустрічі високого рівня в Києві, і що підтримка України, зокрема громадянського суспільства, триватиме й на національному рівні.
Окремо вона запропонувала Раді свій міжнародний досвід: Огрей є віцепрезиденткою News Media Europe і входить до Ради свободи медіа WAN-IFRA, тож орієнтується в тому, як ухвалюються рішення в Брюсселі. Це, за її словами, може стати в пригоді, якщо НСЖУ шукатиме експертів, фінансування чи іншу підтримку.
Найбільше Огрей непокоїть зима. За її словами, вона належить до покоління, яке зростало з історією Другої світової війни, і визнала, що їй важко уявити, наскільки складно зараз українцям, які от-от увійдуть у пʼятий рік повномасштабного вторгнення. «Так, ми будемо поруч», — запевнила вона.
Огрей поділилася майбутніми планами представити українську тему на великій нордичній зустрічі, що збирає скандинавських донорів Ukrainian Media Fund. «Зима наближається — і це мобілізує, — сказала вона. — Усе це дуже конкретне й таке, що можна масштабувати».
Ключові скандинавські донори – з Україною
Норвезька асоціація медіабізнесу — серед скандинавських засновників Ukrainian Media Fund, започаткованого у 2022 році як спільна ініціатива європейської медіаспільноти на підтримку українських журналістів і видавців під час війни. З 2025 року фондом опікується об’єднання Ukrainian Media Fund Nordic, яке очолює Огрей.
Від початку повномасштабного вторгнення фонд підтримує операційні бюджети десятків локальних редакцій, насамперед у зонах бойових дій, і забезпечує журналістів захисним спорядженням та засобами зв’язку. Рішення про гранти ухвалюються з урахуванням позиції кількох українських партнерів — серед них Національна спілка журналістів України. Наприкінці 2025 року фонд оголосив про виділення 150 тисяч євро незалежним українським медіа.
Огрей послідовно наголошує, що вільні медіа й незалежна журналістика під час війни стають важливими як ніколи, адже правда — перша жертва будь-якої війни. Із керівництвом НСЖУ вона підтримує особистий контакт: приймала голову Спілки Сергія Томіленка в Осло, а незадовго до створення Ради спілкувалася з першою секретарем НСЖУ Ліною Кущ на форумі в Арендалі.
Міжнародну дорадчу раду Центрів журналістської солідарності НСЖУ офіційно представила 24 серпня 2026 року. Рада обʼєднала міжнародних експертів зі свободи преси, безпеки журналістів, стійкості й розвитку медіа. Вона працює на громадських засадах, не має керівних повноважень і допомагає НСЖУ оцінювати нові загрози, розвивати мережу ЦЖС та поєднувати потреби українських редакцій із міжнародною експертизою й підтримкою.
До засновницького складу Ради увійшли: Ранді С. Огрей (Норвегія), Могенс Шмідт (Данія), Рут Кроненбург (Нідерланди), Тіне Йогансен (Данія), Андреа Рот (Німеччина) та Анна Дель Фрео (Італія) та Дженніфер Моро (Канада).
Всеукраїнську мережу Центрів журналістської солідарності Національна спілка журналістів України створила у квітні 2022 року за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів; ключовим партнером мережі є ЮНЕСКО. Нині НСЖУ координує сім Центрів — у Києві, Запоріжжі, Харкові, Дніпрі, Сумах, Львові та Івано-Франківську. Від початку роботи мережі до липня 2026 року Центри опрацювали понад 10 тисяч запитів на допомогу: захисне спорядження в тимчасове користування, екстрені виплати, юридичні й психологічні консультації та підтримку регіональних медіа.
Дискусія з цього приводу: