Книга «Зробіть НАВПАКИ: життя та продажі ДО і ПІД ЧАС ВІЙНИ», в якій зібрані свідчення українських журналістів про роботу в перші дні повномасштабного вторгнення, увійшла до десяти творів, що претендують на державну премію імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики у 2026 році.
Перелік претендентів оприлюднив Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Книга львівської письменниці та блогерки Людмили Калабухи зазначена у списку під №1. Людмила Калабуха ‒ кращий бізнес-блогер України 2019 і 2024, письменниця, бізнес-тренерка з продажів та експертка з продажів і переговорів.
На сайті Держкомтелерадіо роботу характеризують як «вагомий приклад сучасної української публіцистики», що документує досвід українського суспільства в умовах повномасштабної російсько-української війни та сприяє збереженню історичної пам’яті, національної свідомості й осмисленню новітньої історії України через реальні людські долі та свідчення сучасників.
«Коли я побачила своє ім’я, та ще й під номером один у списку на сайті Держкомтелерадіо, я була неймовірно щаслива. Але насамперед – за тих людей, чиї історії я зберегла у своїй книзі.
Це реальні свідчення моїх друзів – журналістів, редакторів, телеведучих, працівників радіо та пресслужб. Я брала ці дуже щирі, відверті інтерв’ю у квітні 2022 року. Вони розповідали про перші години і дні повномасштабного вторгнення, роботу на львівському залізничному вокзалі, перші втрати, про те, як працювали українські медіа, як спілкувалися із західними ЗМІ. Я плакала, коли записувала ці інтерв’ю. А самі вони не вважали, що роблять щось героїчне. Я їм казала: “Ви герої. Ви неймовірні”. І як письменниця розуміла: я не можу не записати ці історії.
Так “Зробіть НАВПАКИ” писалася у квітні 2022 року – в телефоні, блокнотах, на серветках і чеках, в укриттях, після зустрічей і вебінарів. Тоді я не думала про нагороди, Шевченківську премію, Франкфурт, Токіо чи Мілан. Я просто розуміла, що як письменниця і літописиця нашого часу маю зафіксувати те, що відбувається на моїх очах.
Тому для мене номінація на премію імені В’ячеслава Чорновола – це не лише визнання моєї книги. Це визнання моїх друзів-журналістів, чиї імена та свідчення увійшли до неї. Сьогодні ми ще пам’ятаємо ті дні до деталей. Мине час – і ці особисті свідчення стануть документами епохи. Я дуже щаслива, що встигла їх записати» ‒ сказала Людмила.
Що робить книгу документом епохи
Цінність книги не лише в окремих історіях її героїв, а в тому, що разом вони створюють своєрідний портрет українського суспільства у час війни. Особисті розповіді дають змогу побачити великі історичні події через конкретні людські рішення, переживання та щоденну працю.
Особливого значення набувають свідчення представників медіа, які опинилися серед тих, хто в перші дні повномасштабного вторгнення мав не лише пережити нову реальність, а й розповісти про неї іншим. У книзі зафіксовано їхній професійний вибір, реакції на події, досвід роботи в умовах невизначеності та особисті переживання.
Саме поєднання авторських спостережень із живими голосами сучасників перетворює книгу на своєрідний документ часу. Це не лише розповідь про те, як війна змінила життя людей, а й зафіксований досвід покоління, яке стало безпосереднім свідком однієї з найважливіших сторінок новітньої історії України.
Від Шевченківської премії до премії Чорновола
«Зробіть НАВПАКИ: життя та продажі ДО і ПІД ЧАС ВІЙНИ» поєднує публіцистику, документальне спостереження, реальні історії сучасників та авторські рефлексії. Через долі людей авторка показує, як повномасштабна війна змінила життя українців, їхню роботу, бізнес, цінності та рішення.
Книга була написана навесні та вперше видана влітку 2022 року. У 2025 році у видавництві «Коло» вийшло оновлене видання, доповнене новими розділами та історіями людей, життя яких змінила війна.
У 2025 році книгу висунули на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка в номінації «Публіцистика і журналістика», вона увійшла до офіційного переліку творів першого туру.
Книга також здобула перші премії Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича та Всеукраїнської літературної премії імені Василя Юхимовича. Її представляли на Frankfurter Buchmesse, Tokyo Rights Meeting та Фестивалі української книги в Мілані. Англомовне видання вийшло на Amazon. Ці факти також були наведені в матеріалах, поданих на премію Чорновола.
У разі перемоги грошова винагорода піде на підтримку ЗСУ
Людмила Калабуха повідомила, що у разі отримання премії імені В’ячеслава Чорновола всю грошову винагороду передасть на підтримку Збройних Сил України.
Так само авторка чинить із коштами, отриманими від літературних премій та відзнак. Цей принцип окремо зазначений в офіційному клопотанні про висунення книги на премію Чорновола, поданому Львівською обласною бібліотекою для юнацтва імені Романа Іваничука.
«Гроші від своїх літературних премій я передаю на підтримку ЗСУ. Тому якщо отримаю премію Чорновола, вся грошова винагорода також піде нашим захисникам. Для мене це навіть не питання», ‒ зазначає авторка.
***
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Центру журналістської солідарності Львів-Суми: 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Садівничий – координатор Сумського центру, +0505822517).
Львівський ЦЖС
Дискусія з цього приводу: