Автори фільму «Запоріжжя: ми пройшли 25 км до села, яке росіяни вважали «захопленим» Марія Шевченко та Вікторією Гнатюк стали лауреатами Премії документалістики імені Руслана Ганущака в номінації «Світло майбутнього».
Марія Шевченко – авторка воєнних репортажів для проєкту «Український свідок» журналістка та режисерка документального кіно, за які отриманіо нагороди на Bastau International Debut and Student Film Festival та Pärnu Film Festival, Fine Cut Award на East Doc Platform 2024.
Журналістка Вікторія Гнатюк, воєнна кореспондентка медіаплатформи Ukrainian Witness, створюює репортажі безпосередньо з прифронтових і фронтових територій.
Автори фільму «Запоріжжя: ми пройшли 25 км до села, яке росіяни вважали «захопленим» /| Тернувате» разом із бійцями 5-го батальйону 122-ої бригади територіальної оборони, подолали пішки понад 25 кілометрів до селища поблизу Запоріжжя. Цей маршрут став справжнім випробуванням: група рухалася відкритими полями з нерозірваними снарядами під постійною загрозою атак ворожих безпілотників.
«За нами вперто йдуть дві собаки, і для бійців це стає тихим внутрішнім конфліктом: навіть випадковий рух може видати пози, і собаки ризикують видати їх присутність. Це стає моральною дилемою: залишити — означає демаскувати позиції, що може коштувати життя, але вбити їх — означає зрадити власну людяність. Врешті група все ж доходить до евакуації. Одна із супроводжуючих собак їде з журналістами і починає нове життя далеко від фронту…»
Це історія дороги, де війна проявляється не лише у боях, а в щоденних виборах — ким залишитися, коли вижити недостатньо.
Людяність українських захисників під час війни є найвищим мірилом їхньої моралі, духовності та цивілізаційного вибору. Ця тема проходить через усі роботи конкурсантів. Деякі з них: пошук зниклих безвісти «Поверніть мені ім’я», евакуація «Білими янголами», порятунок дітей та тварин «Хранителі руїн», «Порятунок коней у 500 метрах від росіян», «Запоріжжя: ми пройшли 25 км до села, яке росіяни вважали «захопленим», інші.
Спільно з НСЖУ «RUSLAN GANUSHCHAK DOCUMENTARY FOUDATION» показ найкращих конкурсних документальних робіт Премії імені Руслана Ганущака, що чесно й чутливо фіксують нашу реальність, зберігаючи її для майбутніх поколінь.
Руслан Васильович Ганущак (14 квітня 1970 — 11 січня 2025) — український воєнний фотограф із Івано-Франківська, оператор, документаліст, альпініст і військовослужбовець з позивними «Остап», «Чугайстер» та «Фотограф». Його життя обірвалося під час бойових дій на Курщині, де він служив начальником майстерні ремонтного взводу артилерійського озброєння штурмового батальйону 92-ої окремої штурмової бригади імені Кошового отамана Івана Сірка. Руслан Ганущак удостоєний військових відзнак командування ЗСУ. За свій внесок у розвиток журналістики та громадянський подвиг Руслан Ганущак за поданням НСЖУ був 6 червня 2025 року посмертно нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
Дискусія з цього приводу: