Незаконно ув’язнену журналістку Ірину Левченко росіяни що десять днів возять із Донецького СІЗО до тимчасово окупованого Мелітополя для проведення слідчих дій. Про це Левченко повідомила в листі, який нещодавно отримала її родина в Україні.
Деталями з інформаційною службою НСЖУ поділилася сестра журналістки Олена Руденко.
— Кожні 10 днів Ірину возять до Мелітополя для слідчих дій. Десять днів вона в Мелітополі, потім повертається в Донецьк — і через десять днів знову везуть у Мелітополь, — розповіла вона.
Через постійні переміщення між СІЗО втрачаються кошти з особового рахунку жінки, а родині бракує грошей на передачу листів і посилок.
За словами Олени Руденко, нинішні умови утримання гірші за попередні.
— Ірина зараз у Донецькому СІЗО, сюди її етапували в липні. Пише, що камера 3 на 4 на чотирьох жінок, є туалет, але світла немає — генератори в ізоляторі майже не працюють, — зазначила сестра журналістки.
Про себе особисто журналістка майже нічого не пише, зауважила Олена Руденко: «Написала, що почувається непогано, ось і все».
Листи від Ірини доходять не всі, а ті, що доходять, — неповні.
— Крайній лист дійшов неповний: мав бути на двох аркушах, а прийшов тільки один. Або забороняють, або не пропускають, або пів листа десь загубилося, — розповіла сестра.
За словами Олени Руденко, триматися четвертий рік в умовах російських ізоляторів Ірині допомагає життєлюбство. Утім, журналістці обмежили й можливість малювати: із 12 кольорових олівців, які в неї були, тюремники залишили 6 — та й ті погрожують відібрати.
Окреме занепокоєння родини викликає комунікація із захистом.
— Адвокат на зв’язок зараз не виходить. Якщо на початку судових засідань комунікація з захисником була інтенсивною, то зараз тиша, — зазначила Олена Руденко.
У справі Ірини Левченко відбулося кілька судових засідань, проте родина досі не знає, за якою статтею її обвинувачують: за словами Олени Руденко, з боку Росії документи у справі засекречені, що дає простір для фабрикування доказів.
Ірина Левченко — українська журналістка на пенсії, членкиня НСЖУ з тимчасово окупованого Мелітополя. У вересні їй виповниться 65 років. Російські силовики викрали її на вулиці 6 травня 2023 року. Відтоді Левченко — в неволі Росії.
Тривалий час журналістку утримували в Мелітополі. У липні 2025 року стало відомо про її переведення до СІЗО №1 в окупованому Донецьку — із записки, яку вона змогла передати родині вперше за час викрадення.
29 грудня 2025 року окупаційна влада перевела її до СІЗО Сімферополя; правозахисники припускали, що там готували показове судилище. У червні 2026 року журналістку етапували з Криму на територію РФ — до Краснодарського СІЗО. На початку липня 2026 року її готували до етапування в Ростов-на-Дону, де мав відбутися фінальний судовий процес, однак наприкінці липня її перевезли знову до Донецька.
НСЖУ наполягає на негайному звільненні Ірини Левченко та всіх українських журналістів, яких Росія незаконно утримує в неволі. У цьому переліку — 28 прізвищ.
Інформаційна служба НСЖУ
