Під час 33-ї щорічної сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ в Гаазі відбувся масштабний захід, присвячений розслідуванню воєнних злочинів РФ проти журналістів. Українські медійники та міжнародні делегати закликали світову спільноту створити спеціальний санкційний список для переслідувачів преси та визнати медіаінфраструктуру захищеною цивільною інфраструктурою. Про це повідомляє Суспільне мовлення.
Сайд-івент, присвячений безпеці журналістів та розслідуванню злочинів Росії, вперше відбувся на такому високому міжнародному рівні. Його ініціювала голова Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради України Євгенія Кравчук. У заході взяли участь президент ПА ОБСЄ Пере Хуан Понс Самп’єтро, представники делегацій Франції, Великої Британії, Норвегії, Нідерландів, посол України в Нідерландах Андрій Костін та організація «Репортери без кордонів».
Реальність українських журналістів: робота під прицілом
Продюсерка з виробництва Суспільне Харків Олександра Новосел розповіла іноземним делегатам про щоденну роботу регіональних медійників в умовах війни: постійні виїзди на місця влучань, ризик повторних атак та загрозу від російських FPV-дронів. На підтвердження своїх слів вона передала європейським колегам уламок російського безпілотника, який поцілив у Харківський художній музей неподалік їхньої редакції.
«Воєнні кореспонденти з усього світу приїжджають в Україну на тиждень чи два, а потім повертаються у безпечне місце. Для нас, для всіх українських журналістів — це не відрядження. Це наше життя. Я вже перестала рахувати, скільки разів могла загинути. Російські війська прицільно атакують медійників, адже саме ми фіксуємо наслідки їхніх воєнних злочинів і доносимо правду», – наголосила Олександра Новосел.
Жахлива статистика: понад 900 злочинів проти преси
Голова французької делегації в ПА ОБСЄ Паскаль Алізар навів шокуючі дані: від початку повномасштабного вторгнення в Україні зафіксовано 937 злочинів проти журналістів та медіа. Росією було вбито близько 131 працівника українських та іноземних ЗМІ, а щонайменше 26 українських журналістів досі незаконно утримуються в російському полоні.
Своєю історією поділився французький репортер телеканалу BFM TV Максим Брандштаттер. Його колегу Фредеріка Леклерка Імхоффа росіяни вбили у травні 2022 року під час зйомок евакуації цивільних із Лисичанська. Максим підкреслив, що засудження вбивств журналістів є справою честі для всього цивілізованого світу.
Головні вимоги України: санкційні списки та новий статус для медіа
Українська делегація та представники Суспільного мовника озвучили чіткі кроки, які має вжити міжнародна спільнота для захисту свободи слова:
- Міжнародні санкції: Голова ТСК Євгенія Кравчук повідомила, що Україна планує включити до підсумкової резолюції ПА ОБСЄ заклик до створення персонального санкційного списку осіб, причетних до переслідувань, катувань та незаконних затримань журналістів.
- Адвокація та визнання інфраструктури: За даними директорки Інституту масової інформації (ІМІ) та членкині наглядової ради Суспільного Оксани Романюк, через агресію РФ щонайменше 337 українських медіа припинили або призупинили роботу. Вона закликала визнати медіаінфраструктуру (редакції, телевежі) захищеною цивільною інфраструктурою на рівні з медичними закладами чи культурною спадщиною у міжнародному гуманітарному праві.
GR директорка Суспільного Ольга Червакова подякувала партнерам за увагу до теми та зазначила, що компанія й надалі активно займатиметься міжнародною адвокацією, оскільки європейським колегам потрібно постійно і детально пояснювати специфіку воєнних злочинів проти преси в Україні.
Раніше ми розповідали про те, що 18–19 червня 2026 року в Анкарі Щорічні збори Європейської федерації журналістів (ЄФЖ), що зібралися під гаслом «Незалежна журналістика під облогою», одноголосно ухвалили резолюцію «Про стратегічну роль місцевої та фронтової журналістики під час війни».
Дискусія з цього приводу: